WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Методи прогностики - Реферат

Методи прогностики - Реферат

арифметичного
першого другого третього четвертого п'ятого
1. Несвоєчасний вихід на ринок з продуктовою інновацією 4 6 4 4 3 21 1 1
2. Невиконання умов угоди 3 3 2 3 4 15 -5 25
3. Протидії конкурентів 2 2 1 2 2 9 11 121
4. Неефективність збутової
мережі 6 5 6 5 6 28 8 64
5. Низькі обсяги реалізації товару 1 1 3 1 1 7 -13 169
6. Різке падіння початкового попиту 5 4 5 6 5 25 5 25
7. Зміни біржових цін на товари 7 7 7 7 7 35 15 225
Виходячи із даних табл. 31 обчислюємо:
1) суму квадратів відхилення S = 630;
2) коефіцієнт конкордації W = 0,9.
Отже, проведені розрахунки дають змогу висновувати, що рівень узгодженості думок членів експертної групи є достатнім.
Слід зазначити, що зі збільшенням кількості експертів у групі точність оцінювання зростає. Цьому сприяє також попередня підготовка експертів, яка передбачає спеціальний тренінг з обов'язковим обговоренням результатів та помилок. У разі, коли можливостей для попередньої підготовки експертів бракує,застосовуються інші методи.
З-поміж них найчастіше користуються "дельфійським методом" з кількома турами опитування. Він базується на виявлянні узгодженої оцінки експертної групи після неодноразового анонімного опитування і повідомлення фахівцям результатів попереднього туру. Це дає можливість експертам додатково обґрунтувати свої оцінки в наступному турі. Мета "дельфійського методу" - прогнозне наукове передбачення терміну здійснення певної події на підставі думок експертів з цього питання. "Дельфійський метод" було розроблено в 1964 р. фахівцями американської фірми "Ренд-Корпорейшн" Г. Гордоном і О. Хелмером і названо на честь грецького міста Дельфи, відомого своїми жерцями-оракулами. У загальному вигляді цей метод передбачає:
постановку з допомогою спеціальних анкет серії питань, відповіді на які повинні достатньо характеризувати предмет;
багаторазову процедуру опитування;
анонімне ознайомлення з результатами попереднього туру опитування всіх фахівців-експертів;
отримання від експертів, думки яких значно відрізняються від думок більшості, пояснення причин таких відхилень;
послідовну (від туру до туру) статистичну обробку відповідей експертів для визначення середньостатистичної характеристики.
Експертне опитування здійснюється в три-чотири етапи, при цьому в анкетах першого туру, поряд із інформацією про проблеми, ставиться завдання визначити найважливішу з них.
В анкетах другого туру, що формуються за результатами статистичної обробки результатів попереднього опитування, є завдання назвати термін певної події (наприклад, появи медичних препаратів абсолютного захисту від синдрому набутого імунодефіциту - СНІДу). Оброблені результати другого туру доводять до відома експертів у третьому турі, коли їм надається можливість або приєднатися до більшості, або аргументувати свою окрему думку. За необхідності цей ітеративний процес можна продовжити (четвертий, п'ятий та наступні тури). Якщо різниця середньостатистичних оцінок двох останніх турів не перевищує встановленої величини похибки, опитування припиняється.
Головними характеристиками результатів опитування вважають математичне очікування (у найпростішому випадку - середнє значення) та дисперсію (характеристику відхилення) отриманих відповідей, а також значення квартилів. Усі ці величини уможливлюють передбачення терміну (найчастіше року) майбутньої події. Межі квартилів - це два значення величини, що вимірюється. Вони визначають діапазон, в якому містяться 50 % голосів усього колективу експертів. Це будуть відповідно більш і менш оптимістичні прогнози термінів реалізації появи принципово нового продукту. Думки інших 50 % експертів розподіляються порівну: 25 % голосів перевищують найвищий термін цього діапазону і 25 % є нижчими за нижчий термін. У наступному турі опитування експертам сповіщають межі квартилів і пропонують тим фахівцям, думки яких не потрапили в середній 50 % діапазон, або змінити їх, або дати обґрунтування своїх міркувань. Ці результати та обґрунтування виносяться на наступний тур. Отже, характерними ознаками "дельфійського методу" є:
анонімність: експерти не зустрічаються один з одним, щоб уникнути емоційного та професійного взаємовпливу;
багатоетапність: після кожного туру опитування всі експерти знайомляться з думками кожного з них і за необхідності подають письмові мотивування свого погляду. Погоджуючись або не погоджуючись з думками своїх колег, вони можуть переглядати власні погляди;
контроль: після кожного туру перевіряється узгодженість думок експертів, допоки варіювання окремих думок не досягне встановленої межі.
Головним недоліком цього методу є організаційна складність та тривалість проведення багаторівневого опитування. Але його застосування особливо корисне за розв'язування стратегічних питань продуктової інновації, пов'язаних зі значними інвестиціями та новітніми розробленнями у сфері фундаментальних наук [7].
Таким чином, фактографічні методи дають змогу використовувати об'єктивні дані ретроспективного характеру, оцінювати перспективу і моделювати весь процес розвитку об'єкта. Їх використання передбачає поширення тенденцій розвитку об'єкта на весь період прогнозування, однак вони не завжди спроможні взяти до уваги можливість якісних стрибків у русі того чи того явища в майбутньому. Натомість експертні методи уможливлюють аналіз перспективи розвитку явища за браком його попередньої історії, прогнозування якісних змін у процесі розвитку об'єкта. Головним їхнім недоліком є складність проведення опитувань і наступної обробки отриманих даних, а також неможливість цілком уникнути суб'єктивних оцінок.
?
Література
1. Амиров Ю. Д. Основы конструирования. Творчество, стандартизация, экономика. - М.: Изд-во стандартов, 1991.
2. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Экономика, 1989.
3. Армстронг Г., Котлер Ф. Введение в маркетинг. - М.; СПб.; К.: Вильямс, 2000.
4. Баркан Д. И., Ходяченко В. Б., Валдайцев С. В. и др. Как создаются коммерчески успешные товары и услуги: маркетинг и нововведение. - Л.: Аквилон, 1991.
5. Березин И. Маркетинг сегодня. - М.: Менеджер, 1996.
6. Благоев В. Маркетинг в определениях и примерах. - СПб.: ДВА-ТРИ, 1993.
7. Бобровников Г. Н., Клебанов А. И. Прогнозирование в управлении техническим уровнем и качеством продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1984.
8. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом. - М.: Экономика, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве