WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Ціни, ціноутворення, цінова політика підприємств у фармації (науковий реферат) - Реферат

Ціни, ціноутворення, цінова політика підприємств у фармації (науковий реферат) - Реферат

до-стовірну інформацію, з одного боку, від організації, компанії або галузі, на які це рішення буде мати вплив, а з другого боку - від зацікавлених сторін, якими, як правило, виступають споживацькі групи та групи виробників.
В умовах конкурентного середовища може виникати необхідність відміни контролю держави над цінами (транспорт - авіалінії, залізничні та автодорожні перевезення, телекомунікації, фінансові ринки), і тоді ціни, які контролюються державою, змінюються на ціни, контрольовані ринком.
Надлишкова конкурентність у цінах може призвести до довготривалих та руйнівних "цінових війн". Причому, на виграш у такій "війні" може розраховувати тільки та фірма, яка має дійсно сильне положення на ринку порівняно з конкурентами.
У будь-якому випадку маркетологу слід знати, що ціна може бути закладена в основу конкурентоспроможності товару, або може взагалі не враховуватися.
При ціновій конкуренції фірма тим чи іншим способом намагається підкреслити свої низькі ціни. Цінова конкуренція вимагає від керівництва фірмою швидкої реакції на зміни цін конкурентів. Слабка сторона цінової конкуренції очевидна: конкуренти можуть установити свої ціни на рівні ваших або навіть нижче. Такий вид конкуренції особливо небезпечний, коли невелика компанія працює в оточенні крупних фірм, які можуть легко "збити" її ціни, виробляючи товари у більших обсягах та з меншими витратами, і, що найважливіше, - триваліше утримувати ціни без змін.
При неціновій конкуренції фірма використовує інші можливості виграти конкурентну боротьбу, а саме: робить ставку на відмінні особливості своїх товарів (товарну марку, упаковку, супутні послуги та інші засоби, не пов'язані з ціною).
У цьому випадку завдання фірми - повідомити клієнтів про переваги її товару та переконати споживачів у необхідності їх придбання.
Незалежно від вибраного способу конкурентної боротьби необхідно завжди знати конкурентні ціни. Зібрати інформацію про ціни конкурентів можна декількома методами:
? перевірками, які провадяться торгівельними представниками;
? відвідуванням торгових точок;
? опитуванням споживачів;
? груповим інтерв'юванням клієнтів;
? придбанням товарів конкурентів та проведенням аналізу витрат на його виробництво.
Важливо, щоб вивчення цінової політики конкурентів здійснювалось не від випадку до випадку, а стало постійним напрямом дослідницької діяльності фірми.
І, нарешті, останній із запропонованих до розгляду факторів, які впливають на величину ціни,- витрати.
Витрати на сировину, компоненти, робочу силу, рекламу, транспорт та інше часто не можуть контролюватися фірмою, однак повинні враховуватись при ціноутворенні. Це може бути досягнено кількома способами. Так фірма:
? із зростанням витрат підвищує ціни на свою продукцію, перекладаючи всі незаплановані витрати на споживачів;
? частково компенсує зростання витрат за рахунок своїх внутрішніх резервів, не міняючи асортименту продукції;
? змінює безпосередньо сам товар (незначно знижує якість за рахунок використання більш дешевої сировини), але зберігає незмінним рівень цін. Це, як правило, використовується стосовно товарів масового попиту, на які розповсюджуються довгострокові ціни;
? удосконалює продукцію на такому рівні, що зростання цін не буде для споживачів надмірним, а буде асоціюватись з високою якістю та престижем його придбання;
? при зменшенні витрат знижує ціни або залишає їх на попередньому рівні, збільшивши при цьому частку прибутку.
5. Установлення ціни на товар
Ціноутворення на різних типах ринків. Економісти розрізняють чотири типи ринку, кожному з яких притаманні певні принципи ціноутворення:
1. Ринок чистої вільної конкуренції.
2. Ринок монополістичної конкуренції.
3. Олігополістичний ринок.
4. Ринок чистої монополії.
Ринок чистої вільної конкуренції характеризується трьома умовами:
? наявністю великої кількості продавців та покупців, ні один з яких не впливає на рівень поточних ринкових цін;
? наявністю однорідних та взаємозамінних конкуруючих товарів;
? відсутністю цінових обмежень.
В умовах вільної конкуренції продавець, з одного боку, не в змозі запросити ціну вище ринкової, тому що покупці можуть вільно придбати будь-яку необхідну їм кількість товару за цією ринковою ціною, а з іншого боку - не може встановити ціну нижче ринкової, оскільки може продати все, що потрібно, за існуючою ринковою ціною. Тому при розширенні обсягів виробництва фірма, як правило, ціну не змінює. Зв'язок між попитом та ціною для даного ринку подано на рисунку 12.
Рис. 12. Зв'язок між попитом та ціною на ринку вільної конкуренції
Як приклад ринку вільної конкуренції можна назвати міжнародні ринки пшениці, лісу, цінних паперів, руд кольорових металів.
Ринок монополістичної конкуренції складається з безлічі покупців та продавців, які здійснюють угоди не за єдиною ринковою ціною, а в широкому діапазоні, наявність якого пояснюється можливістю продавців пропонувати покупцям різні товари, які відрізняються один від одного не тільки фізичними характеристиками, якістю, оформленням, але й споживацькими перевагами. Покупці, відчуваючи різницю у пропозиціях товару, готові й платити за них по-різному. Крім того, щоб виділитися чимось, окрім ціни, продавці намагаються розробити різні пропозиції для різних споживацьких сегментів, користуються практикою присвоєння това-рам марочних назв, рекламою та методами особистих продаж. В обстановці монополістичної конкуренції виробники формують ціну на вироблену ними продукцію, враховуючи структуру попиту, ціни конкурентів, витрати виробництва.
Олігополістичний ринок складається з невеликої кількості продавців, товари яких можуть бути як однорідними та взаємозамінними, так і відмінними один від одного.
В умовах олігополістичної конкуренції застосовуються в основному дві стратегії ціноутворення. Одна з них - "слідування за лідером". Необхідно зазначити, що абсолютне лідерство може бути досягнуто лише тоді, коли фірма має безперечні переваги над конкурентами за одним із двох парамет-рів: або за обсягом випуску, або за рівнем витрат.
Ще одна цінова стратегія, яка широко використовується в олігополії, - координація дій при встановленні ціни, коли фірма калькулює витрати виробництва за уніфікованими статтями, а потім додає певну норму прибутку. При цьому ціни всіх фірм (компаній) під впливом ринкових факторів змінюються в одному напрямку та в однаковому співвідношенні.
Ринок чистої монополії - це ринок, де господарює один продавець.
На даному ринку продавець-монополіст володіє порівняно великою свободою при встановленні цін, проте оптимальний рівень ціни визначається, виходячи з попиту на своюпродукцію. Тому цінові стратегії будуються за принципом цінової дискримінації, тобто проведення цінової політики, спрямованої на обмеження доступу на ринок іншим продавцям або покупцям. Дискримінаційні ціни існують у таких формах:
? диференціація за групами покупців;
? диференціація за варіантом товару або
Loading...

 
 

Цікаве