WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Міжнародний маркетинг - Реферат

Міжнародний маркетинг - Реферат

ринку.
Разом з тим, ціноутворення на міжнародному ринку більш складне, ніж на національному, з таких причин:
? різний ступінь державного втручання в економіку;
? різноманітність ринків;
? ціни на експортну продукцію більш високі;
? відмінності в стратегії ведення конкурентної боротьби на міжнародному рівні;
? коливання валютних курсів.
Безперечно всі ці фактори вар'юють залежно від країни.
Практично розроблення міжнародної політики цін передбачає визначення оптимальної продажної ціни товарів чи послуг для кожної окремої країни, а потім - внесення необхідних виправлень для забезпечення єдності цін.
Базою для розрахунку експортної чи імпортної ціни у зовнішньоекономічній практиці виступають ціни основних товарних ринків. Вони відображають середньосвітові умови виробництва, реалізації та споживання конкретних товарів. Тому, щоб обмін товарами відбувся на еквівалентній основі, ці товари повинні оцінюватися у цінах світового ринку.
Під світовою ціною слід розуміти ціну, за якою укладаються крупні комерційні експортно-імпортні угоди в основних центрах світової торгівлі з платежами у вільно конвертованій валюті.
Наприклад, на пшеницю та алюміній світовими вважаються експортні ціни Канади; на чай - ціни аукціонів у Калькутті, Коломбо та Лондоні.
Якщо на сировинні товари світову ціну визначають основні країни-постачальники, то для готових виробів та обладнання вирішальну роль відіграють провідні фірми, що виробляють та експортують конкретні типи і види виробів.
Зараз на світовому ринку практично склалася певна структура цін, яка визначається і підтримується великими фірмами-виробниками та експортерами товарів у різних галузях, у тому числі і у фармації.
При визначенні цін на свої товари учасники зовнішньої торгівлі керуються двома видами цін: розрахунковими і цінами, що публікуються.
До останнього виду належать ціни, повідомлення про які можна отримати із спеціальних та фірмових джерел інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін з певними поправками. До цін, що публікуються, належать:
? довідкові ціни;
? біржове котування;
? ціни аукціонів;
? ціни, що вміщуються в загальних статистичних довідниках;
? ціни фактичних угод;
? ціни, що пропонуються великими фірмами. Розрахункові ціни використовуються тоді, коли відсутня
необхідна цінова інформація, на підставі якої може бути обгрунтована зовнішньоторговельна ціна конкретної угоди. Розрахунок проводиться згідно з даними, публікація яких має регулярний, офіційний характер. До них належать індекси експортних та імпортних цін, індекси внутрішніх оптових цін. Індекси цін - це відносні показники, які характеризують цінові зміни протягом певного періоду. їх використовують при проведенні аналізу основних тенденцій коливання цін на конкретні товари для визначення кон'юнктури, а також при оцінюванні можливого рівня цін на конкретну дату, якщо відсутнє їх абсолютне значення.
Зважаючи на те, що фірми мають право самостійно встановлювати ціни на свою продукцію, існує декілька підходів до встановлення зовнішньоторговельних цін.
Одним з поширених підходів є визначення ціни на базі власних витрат виробництва.
Іншим підходом є забезпечення цільового прибутку, тобто запропонована ціна має забезпечити бажаний відсоток прибутку на капітал.
Існує підхід, коли ціни встановлюються на рівні поточних, тобто на підставі конкурентних матеріалів.
У міжнародній практиці метод ціноутворення, заснований на собівартості, називається середньовитратним і передбачає розрахунок ціни за відношенням витрат виробництва до прибутку.
Метод ціноутворення з використанням даних аналізу попиту і конкуренції називають маржинальним (граничним). Формула для розрахунку має вигляд:
МС=ДС/ДХ, де
МС - величина граничних витрат,
ДС - приріст сукупних витрат,
ДХ - приріст обсягів виробництва.
Залежно від різних аспектів товарної продукції, що виробляється, політика ціноутворення фірми може базуватися на одному з таких підходів:
? установлення ціни за географічним принципом;
? установлення ціни зі знижками і заліками, коли фірма надає знижки за розрахунок готівкою, за кількість, сезонні або функціональні знижки тощо;
? установлення ціни на новий товар;
? установлення ціни для стимулювання збуту;
? установлення дискримінаційних цін, коли фірма призначає різні ціни для різних покупців, на різні види товару тощо;
? установлення цін на додаткові товари, обов'язкові речі, побічні продукти виробництва.
Вибір політики цін залежить від того, які цілі переслідує фірма:
? досягнення наміченого прибутку від вкладеного капіталу;
? стабільність прибутку;
? стабільність чи покращення іміджу на ринку;
? успіх у конкурентній боротьбі;
? лідируючий стан у відповідній сфері діяльності.
Шляхи реалізації цінової політики фірми передбачають різні варіанти, серед яких найпоширенішими є:
? уникати встановлення ціни на свою продукцію нижче суми витрат на її виробництво;
? намагатися встановлювати ціну на свою продукцію нижче, ніж у конкурентів;
? іти за ринковою ціною;
? установлювати ціни на рівні цін певного конкурента;
? визначати ціни так, щоб одержати намічену суму прибутку тощо.
7. Політика товаророзподілу у міжнародному маркетингу
Проблема вибору найбільш раціональних каналів товаропросування в міжнародному маркетингу ускладнюється в міру того, як зростає кількість країн, до яких компанія розраховує постачати свій товар.
При виборі каналів розподілу міжнародна компанія може керуватися різними підходами залежно від того, чи вона орієнтована на виробництво, чи на маркетинг. У першому випадку рішення стосовно організації товаропросування визначається причинами матеріально-технічного забезпечення. Компанії, орієнтовані на маркетинг, навпаки: перш за все, намагатимуться виявити найбільш сприятливі маркетингові можливості, потім - розробити структуру збутової системи і лише тоді визначатимуть місця розширення виробничих одиниць з метою найкращого забезпечення досягнення цілей маркетингу.
Більшість фірм, які вирішили надати своїй діяльності міжнародного характеру, проходять класичний шлях розвитку відносно політики збуту. Він полягає у:
? виборі в інших країнах агентів або оптових торговців;
? створенні власної дочірньої компанії;
? створенні виробничого або складального підприємства;
? укладенні ліцензійних угод у разі, якщо фірма не хоче створювати власні дочірні підприємства.
Існують різні варіанти каналів розподілу, які повинна брати до уваги компанія, що намагається вибрати найкращу схему товаропросування для досягнення нею цілей щодо збуту на зовнішньому ринку (рис. 1.).
Рис. 1. Основні типи каналів розподілу товарів у міжнародному маркетингу
Отже, фірма може продаватитовари безпосередньо через власний торговий персонал або наймати зовнішніх посередників для завершення угод. При цьому компанія повинна вивчити
Loading...

 
 

Цікаве