WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Міжнародні фірми, їх характеристика і особливості діяльності у фармації - Реферат

Міжнародні фірми, їх характеристика і особливості діяльності у фармації - Реферат


Реферат
на тему:
Міжнародні фірми, їх характеристика і особливості діяльності у фармації
Міжнародні фірми - це особлива форма організації господарської діяльності, заснована на кооперації праці робітників багатьох підприємств, розташованих у різних країнах, але поєднаних спільним титулом власності на засоби виробництва, яка належить материнській компанії, що виступає як організаційно-економічний центр управління. Остання визначає види і обсяги продукції, що випускаються зарубіжними виробниками, філіями і дочірніми компаніями, а також закріплює за ними найважливіші ринки збуту.
Експерти ООН відносять до міжнародних фірм компанії, які виробляють і розподіляють продукцію та послуги в двох або більше країнах.
Так чи інакше, характерними особливостями міжнародної фірми є:
? наявність мережі підконтрольних виробничих філій і дочірніх компаній в інших країнах, до функцій яких входить або випуск певних видів продукції на заздалегідь відомих зарубіжних ринках, або постачання материнської компанії компонентами, сировиною та матеріальними ресурсами;
? використання технологічного кооперування і спеціалізації підконтрольних підприємств;
? контроль і координація діяльності філій і дочірніх компаній з одного центру з урахуванням різниці в їхньому правовому стані. Різниця полягає в тому, що філія не має юридичної самостійності, а тому не має права вести справи від свого імені: організовувати виробництво і збут, укладати угоди, вести бухгалтерський облік. На відміну від цього дочірня компанія володіє юридичною самостійністю, виступає на ринку від свого імені і за свій рахунок, сама несе відповідальність згідно зі своїми обов'язками. Однією з характерних рис міжнародних фірм є організація міжнародного виробництва, заснованого на технологічному розподілі праці, який здійснюється за двома напрямками. Перший передбачає включення зарубіжного підприємства до загальної технологічної мережі від придбання сировини до виготовлення кінцевого продукту. Другий напрямок, так звана подетальна спеціалізація, являє собою розподіл виробництва вузлів і деталей на підприємствах, розташованих у різних країнах, та збирання кінцевого продукту в країнах збуту.
За національним складом міжнародні фірми поділяються на:
? транснаціональні компанії (корпорації);
? багатонаціональні корпорації;
? міжнародні корпоративні союзи.
Транснаціональні компанії (ТНК) - це комплекс, що використовує в своїй діяльності міжнародний підхід і передбачає формування транснаціонального виробничого, торговельного та фінансового комплексу з єдиним центром прийняття рішень у країні базування, з філіями і дочірніми підприємствами, розташованими у щонайменше шести зарубіжних країнах.
До другої групи міжнародних фірм належать багатонаціональні корпорації (БНК). Це трести, концерни та інші виробничі об'єднання, які є міжнародними фірмами не тільки за ареалом їх діяльності, а й за контролем над ними. БНК поєднують національні компанії двох і більше країн на виробничій та науково-технічній основі, які належать власникам з цих країн. Філії при цьому розташовані в різних країнах.
Міжнародні корпоративні союзи частіше виступають у формі консорціумів. Створюються вони на виробничій, науково-технічній та комерційній основі і являють собою спеціальні об'єднання промислових, банківських та інших концернів, сформованих для вирішення масштабних економічних завдань.
Але для сучасних міжнародних фірм важливого значення набуває не стільки їх походження, скільки місце застосування капіталу. Тому в економічній літературі і на практиці всі групи міжнародних виробничих об'єднань частіше називають однаково: транснаціональні компанії.
Визначення "транснаціональна компанія" означає, що вона:
? здійснює прямі інвестиції за кордоном, питома вага яких фіксується на рівні 25-20% усіх інвестицій підприємства;
? керівництво компанії приймає рішення, засновані на аналізі наявних можливостей в усіх країнах.
Важливими рисами ТНК є:
? створення системи міжнародного виробництва, розташованого у різних країнах, але керованої з одного центру;
? висока інтенсивність внутрішньокорпораційної торгівлі між підрозділами у різних країнах;
? відносна незалежність прийняття рішень від країн базування і країн, що приймають;
? глобальні масштаби зайнятості - покраїнна мобільність менеджерів;
? розроблення, передавання і використання передової технології підрозділами корпорації.
Головними критеріями, за якими компанії відносять до ТНК, є:
? мінімальна кількість країн, в яких розміщені виробничі потужності компанії і в яких ця компанія діє (6 країн);
? розмір компанії;
? мінімальна частина іноземних операцій у прибутках або продажу компанії (приблизно 25%);
? мінімум часткової участі в зарубіжному акціонерному капіталі, який забезпечуватиме компанії контроль за економічною діяльністю зарубіжної філії (не менше 25% голосуючих акцій у трьох або більше країнах);
? багатонаціональний склад персоналу компанії, особливо - вищого керівництва.
У середині 90-х років нараховувалося близько 40 тисяч ТНК, які мали більше 250 тисяч філій у всьому світі. На 100 найбільших ТНК припадало приблизно 1/3 усіх прямих іноземних інвестицій.
Територіально із 100 найбільших ТНК 38 базуються у Західній Європі, 29 - у США, 16 - в Японії.
За розмірами іноземних активів, що належать ТНК, передують такі галузі, як електронна промисловість - 26%; горнорудна та нафтодобувна - 24%; автомобілебудування - 19%; хімічна і фармацевтична промисловість - 15%; харчова - 9%; торгівля і металургійна промисловість - по 4%.
Для ТНК характерна тенденція до монополізації, яка особливо помітна в наукомістських галузях виробництва, що потребують великих інвестицій та висококваліфікованих трудових ресурсів. Досить сказати, що 500 ТНК реалізують 76% усієї продукції машинобудування, 80% електроніки і хімії, 95% фармацевтичної продукції.
Останнє свідчить про високий рівень транснаціоналізації виробництва і капіталу у фармацевтичній галузі.
До ТНК належать усі великі фармацевтичні фірми, для яких характерне широке територіальне маневрування виробничими ресурсами, гнучке використання географічних відмінностей.
Зараз основними постачальниками фармацевтичної продукції на зовнішні ринки є провідні компанії таких розвинених країн, як США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Швейцарія та ін.
У
Loading...

 
 

Цікаве