WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Конкурентоспроможність фармацевтичного товару та управління його якістю - Реферат

Конкурентоспроможність фармацевтичного товару та управління його якістю - Реферат


Реферат
на тему:
Конкурентоспроможність фармацевтичного товару та управління його якістю
Якість товару є основною складовою його конкурентоспроможності та охоплює безліч компонентів:
? техніко-економічні показники якості технології його виготовлення та експлуатаційні характеристики.
Наприклад, для лікарських засобів це повинен бути розпад таблетованих лікарських форм; дисперсність, однорідність м'яких лікарських форм і т. ін.;
? екологічні показники, які характеризують відповідність товару вимогам захисту навколишнього середовища та базуються на раціональному природовикористанні;
? ергонометричні показники - пов'язані з урахуванням властивостей та особливостей людського організму та передбачають дотримання гігієнічних, антропометричних, фізіологічних, психологічних та інших норм;
? естетичні показники, які визначають зовнішню форму та вигляд продукції, її дизайн, привабливість, виразність, емоційність впливу на споживача і т. ін.;
? відповідність продукції обов'язковим стандартам якості; особливому посиленню вимог нині у більшості країн надається стандартам якості, які забезпечують екологічну чистоту, високий ступінь уніфікації продукції, заходи безпеки та захисту здоров'я людини;
? забезпечення патентної чистоти та патентного захисту товару. При наявності ліцензійної угоди, яка дозволяє виробляти продукцію за даною технологією, підприємство-виробник може її виробляти для продажу, як правило, тільки на своєму внутрішньому ринку, якщо в угоді не було спеціально обумовлено право постачання товару на експорт. Відсутність патентної чистоти робить продукцію неконкурентоспроможною на відповідному ринку та є серйозною перешкодою для розвитку експортної діяльності. Окрім якості, конкурентоспроможність охоплює маркетингову та комерційну складові, що в сукупності виявляється в ціні продажу або в ціні придбання товару.
Маркетингова складова демонструє переваги та недоліки на рівні конкурентоспроможності товару за характером та якістю досліджень ринку та запитів кінцевих споживачів, ступеня ефективності роботи щодо просування товару на ринок.
Комерційна складова конкурентоспроможності свідчить про якість комерційної роботи в порівнянні з фірмами-конкурентами.
Крім вищеозначеного, конкурентоспроможність товару характеризується і економічною складовою, яка містить вигідність чи невигідність даного товару під кутом зору витрат на його використання чи утилізацію.
Чільне місце належить питанням іміджу та престижу, а також авторитету самої країни, де виготовляється товар.
У цілому всі вищевказані складові конкурентоспроможності утворюють ціну споживання товару, яка не обмежується лише ціною, за якою покупець придбає товар, а охоплює і такі поняття, як економічність використання товару в процесі експлуатації, престижність його торгівельної марки.
Кінцева мета будь-якого "маркетингового марафону" - перемога в конкурентній боротьбі. Перемога не одноразова, не випадкова, а як закономірний підсумок постійних зусиль фірми.
Звичайно під конкурентоспроможністю товару розуміють якусь відносну інтегральну характеристику, яка відображає його відмінність від товару-конкурента і, відповідно, визначає його привабливість в очах споживача.
Конкурентоспроможність охоплює, з одного боку, суто якісні характеристики товару, а з другого - всі значні та досить вагомі для споживача умови придбання та майбутнього використання товару.
Як правило, у зарубіжній літературі з маркетингу відсутній опис конкурентоспроможності товару. Деякі автори пояснюють це тим, що намагатися схематично виразити конкурентоспроможність товару - це все одно, що спробувати схемою показати всю складність та всі тонкощі ринкового процесу. Конкурентоспроможність - це, насамперед, філософія роботи в умовах ринку, яка орієнтується на:
? розуміння потреб споживачів та тенденції їх розвитку;
? знання поведінки та можливостей конкурентів;
? знання оточуючого середовища та його тенденцій;
? уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб він віддав йому перевагу перед товаром конкурента;
? мистецтво здійснювати все це на довгостроковій, розрахованій на перспективу основі.
Дослідження поведінки покупців свідчать, що для них у процесі освоєння та відбору виграє той товар, у якого відношення корисного ефекту (Р) до витрат на його придбання та використання (С) максимальне в порівнянні з іншими аналогічними товарами. Тому умова переваги одного із товарів над усіма іншими має вигляд:
Це і є умова конкурентоспроможності товару в самому загальному вигляді. Але визначити, чи відповідає потенційно товар, що випускається, цій умові, можна лише в процесі порівняння з іншими представленими на ринку товарами.
Оцінка конкурентоспроможності товару, який планується на експорт, містить такі етапи:
І- аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного зразка як бази для порівняння та визначення рівня конкурентоспроможності товару, що пропонується;
ІI- визначення набору порівнюваних параметрів обох товарів;
III- розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності запропонованого товару.
Якщо більш детально розглянути вищеназвані етапи, то вибір зразка (І етап) - це один із найбільш відповідальних моментів аналізу конкурентоспроможності. Зразок лікарського препарату повинен належати до тієї ж фармакотерапевтичної групи препаратів, що й продукт, який аналізується, бути широко представленим на даному ринку та завоювати найбільше переваг покупців.
У той же час, при визначенні набору порівняльних параметрів конкурентоспроможності товару (II етап) виходять із того, що частина параметрів характеризує споживацькі властивості товару, а друга частина - його економічні властивості (тобто споживчу вартість). Споживацькі властивості кожного товару, із яких складається корисний ефект, описуються набором "жорстких" та "м'яких" споживчих параметрів.
Щодо лікарських препаратів, то до "жорстких" параметрів можуть бути віднесені показання до застосування (спектр дії), терапевтична ефективність, безпека (побічні ефекти) і т.ін. "М'які" параметри характеризують естетичні властивості препарату (дизайн, колір, упаковка і т.ін.).
Крім викладеного підходу до визначення конкурентоспроможності, для визначення стану та стабільності попиту може бути застосований показник конкурентоспроможності лікарського препарату як відношення його проданої кількості до реалізованих препаратів-аналогів за певний період часу. При наявності декількох аналогів сума продажу аналогів лікарського препарату ділиться на кількість найменувань аналогів, тобто визначається середня реалізація за однією позицією.
Оскільки показник конкурентоспроможності пов'язаний з попитом, то попит на лікарський препарат можна назвати стабільним, якщо розрахований показник більше 1.
Найважливішим механізмом управління якістю продукції є сертифікація, яка дозволяє об'єктивно оцінювати та підтверджувати споживачу їїбезпеку та ефективність.
Сертифікація може бути обов'язковою та добровільною. Обов'язкова сертифікація якості проводиться на відповідність вимогам ДЕСТу (або нормативним документам, аналогічним йому за статусом) та міжнародним (національним) стандартам, уведеним у дію в установленому порядку.
Організація та проведення обов'язкової сертифікації покладаються на Держстандарт, а у відношенні окремих видів продукції - на інші державні органи управління.
Добровільна сертифікація продукції проводиться на відповідність будь-яким нормативним документам, узгодженим між постачальником, з одного боку, та замовником - з іншого.
Нормативні документи, що використовуються для сертифікації продукції, містять, як правило, вимоги до:
? якості товару та умов його випробувань (методам, правилам контролю і т.ін.);
? маркірування продукції, її упаковки, транспортування, зберігання та використання за прямим призначенням. Сертифікатом відповідності якості продукції чинним стандартам є документ, який видається для підтвердження відповідності сертифікованої продукції встановленим вимогам.
Сертифікація лікарських препаратів - найважливіша складова частина ринкових відносин у медико-фармацевтичній системі. Механізм сертифікації визначає діяльність розробників лікарських засобів, їх виробників, споживачів (пацієнтів), учасників експорту та імпорту, контролюючих органів, тобто всіх ланцюгів, через які проходять лікарські засоби на шляху від виготовлення до вживання.
Проблема контролю якості ліків стає особливо актуальною у міру того, як на фармацевтичний ринок України надходить усе більша кількість лікарських засобів, у тому числі і з зарубіжних країн.
Законом України "Про лікарські засоби" спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів визначена Державна інспекція контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України з безпосередньо підпорядкованими їй державними інспекціями контролю якості лікарських засобів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до Указу Президента України з метою вдосконалення державного контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення утворено Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення (НАзК України) на базі Координаційного експертного комітету з питань якості та безпеки про-дуктів харчування, Комітету з питань гігієнічного регламентування, Комітету з питань імунобіологічних препаратів, Бюро реєстрації лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості ліків, Комітету з нової медичної техніки та Фармакопейного комітету.
Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.
Loading...

 
 

Цікаве