WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Збутова політика в зовнішньоекономічній діяльності підприємств фармацевтичного профілю - Реферат

Збутова політика в зовнішньоекономічній діяльності підприємств фармацевтичного профілю - Реферат


Реферат
на тему:
Збутова політика в зовнішньоекономічній діяльності підприємств фармацевтичного профілю
У міжнародній торговельній практиці, як правило, використовується два методи здійснення комерційних операцій: прямий і непрямий.
Прямий метод передбачає встановлення прямих зв'язків між постачальником (експортером) і кінцевим споживачем (імпортером) та подальше постачання (закупівлю) товару на підставі договору купівлі-продажу.
Прямий метод частіше використовується у випадках:
? продажу чи закупівлі на зовнішніх ринках промислової сировини на підставі довгострокових контрактів;
? експорту великогабаритного і дорогого обладнання;
? експорту стандартного дрібносерійного обладнання через власні закордонні філії і дочірні компанії, що мають свою роздрібну мережу;
? закупівлі сільгосппродукції безпосередньо у фермерів-виробників.
Непрямий метод передбачає купівлю і продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на підставі спеціального договору (угоди) з посередником, який обґрунтовує виконання останнім певних зобов'язань, пов'язаних з реалізацією товару продавця. Непрямий метод доцільний при:
? реалізації другорядних видів продукції;
? постачанні товарів на віддалені і недостатньо вивчені ринки, ринки малої ємкості;
? просуванні нових товарів;
? відсутності в країнах-імпортерах власної збутової мережі, а також, коли ринки деяких товарів цілком монополізовані і, таким чином, недоступні для встановлення прямих контактів між експортером та імпортером. Комбінований або змішаний метод збуту зустрічається не
дуже часто і здійснюється через організації, до складу яких входять власні збутові структури виробника і незалежні збутові фірми. Прикладом можуть служити спільні підприємства. Вибір методу організації збуту на зовнішньому ринку без сумніву залежить від цілей підприємства-експортера, його розміру, характеру товару. Разом з тим, існують загальні фактори, які не пов'язані з виробником та його товаром, але які необхідно враховувати при виході на зовнішній ринок. До них належать:
? наявність каналу збуту чи умов для його створення;
? обсяг продажу, який повинен відповідати каналу збуту, його потужності, а не потенційній ємкості ринку;
? витрати збуту, до яких відносять витрати щодо організації і подальшого вмісту каналу збуту;
? потреба в інвестиціях, якщо обраний комбінований метод збуту;
? персонал, який за своїм складом і кваліфікацією повинен відповідати товару, що продається, і структурі каналу збуту;
? ризик, який розподіляється між учасниками каналу збуту залежно від обраного методу збуту;
? контроль, ступінь якого для фірми-виробника зменшується або він зовсім відсутній залежно від рівневої структури каналу та методу збуту;
? гнучкість, тобто можливість фірми ефективно перебудувати канал збуту відповідно до змін на ринку, обсягів продажу товару тощо.
Сучасна політика держави і реформа у сфері лікарського забезпечення населення України переслідує цілі підвищення його ефективності шляхом раціонального поєднання вітчизняних та імпортних лікарських засобів на українському фармацевтичному ринку.
З іншого боку, розвиток вітчизняної фарміндустрії, наближення її до міжнародних стандартів дає реальну можливість виходу на зовнішні ринки.
Здійснення експортно-імпортних операцій потребує використання тих методів розподілу і реалізації фармацевтичної продукції, які відповідатимуть можливостям зацікавлених сторін і законодавству України.
Особливість лікарських засобів як товару і пов'язані з цим законодавчі обмеження щодо їх увезення-вивезення, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і певна новизна ринку України для іноземних контрагентів, сформована ринкова інфраструктура у сфері розподілу продукції і її економічне становище показують переважність непрямого і комбінованого методів розповсюдження лікарських засобів.
Зараз іноземні фармацевтичні фірми, що зареєстровані в Україні, здійснюють свою діяльність шляхом відкриття представництв, через систему дистриб'юторів або створення спільних підприємств.
Вже розгорнута діяльність біля 300 представництв зарубіжних компаній, серед яких такі відомі на світовому фармацевтичному ринку як "Pfizer" (США), "Smith-Kline Beecham" (Велика Британія-США), "Schering-Plough" (США), "Bayer AG" (Німеччина), "Gedeon Richter" (Угорщина), "Asta Medica" (Німеччина), "Bristol-Myers Squibb" (США-Франція), "Glaxo Wellcome" (Велика Британія), "KRKA" (Словенія), "Lek" (Словенія) та інші.
Розширенню імпортних операцій з лікарськими засобами сприяє активне розміщення на території України консигнаційних складів. Консигнація - це одна з форм комісійного продажу. Відповідно до умов консигнації експортер (консигнант) постачає товари на склад посередника (консигнатора) для реалізації їх на ринку протягом певного строку. Обов'язковою умовою консигнаційної угоди є збереження за консигнантом права власності на товар до моменту його реалізації. Консигнатор здійснює платежі консигнанту у міру реалізації товару зі складу. Не продані до встановленого строку товари консигнатор має право повернути консигнанту. По суті, експортер кредитує посередника на строк реалізації товару.
Для підвищення надійності збуту товарів поряд з простою консигнацією застосовують частково-поворотну і безповоротну консигнацію. При частково-поворотній консигнації консигнатор бере на себе зобов'язання по закінченні встановленого строку купити у консигнанта не менше погодженої в договорі кількості нереалізованого товару. При
Loading...

 
 

Цікаве