WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Збутова діяльність у системі фармацевтичного маркетингу (науковий реферат) - Реферат

Збутова діяльність у системі фармацевтичного маркетингу (науковий реферат) - Реферат

засобів чи без права виготовлення лікарських засобів.
Окрім демографічного фактору, при відкритті нової аптеки повинні враховуватись тенденції розвитку інфраструктури регіону, рівень конкуренції, тип торговельної зони, функціональне місце розташування.
Роздрібні аптеки як торговельні заклади охорони здоров'я мають відповідати певним вимогам. По-перше, аптека повинна займати ізольоване приміщення з окремим входом і бути розташована на перших поверхах будинку. Незалежно від форм власності аптеки повинні мати умови для зберігання та реалізації лікарських засобів і відповідний склад виробничих та допоміжних приміщень. Так, аптеки з реалізації лікарських засобів (без права їх виготовлення) мають містити зал обслуговування населення, приміщення для зберігання запасів лікарських засобів згідно з їх фізико-хімічними властивостями, кабінет завідувача, кімнату персоналу, комору для зберігання інвентаря, туалет. Для аптек з правом виготовлення лікарських засобів необхідне додаткове приміщення для виготовлення ліків, для одержання води очищеної, для миття та стерилізації посуду. Якщо аптекам дозволено виготовлення ліків в асептичних умовах, то, крім названих приміщень, у них повинні бути організовані асептичний блок, стерилізаційна для ліків, кабінет провізора-аналітика, приміщення для отримання води для ін'єкцій та контролю маркірування і герметичного закриття ліків.
Усі приміщення за функціональними призначеннями обладнуються спеціальними меблями, обладнанням та виробничим устаткуванням.
Обов'язковим для аптеки є наявність Державної Фармакопеї, нормативних документів, довідкової літератури з питань приймання, виготовлення і контролю якості, зберігання, порядку відпуску ліків та паспорта аптеки і структурного підрозділу.
Для здійснення інформаційної роботи аптеки формують пакети довідкової літератури з різних аспектів лікарських засобів, маркетингу, діловодства тощо.
Згідно з законодавством роздрібною реалізацією лікарських засобів можуть займатись особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам. Кадровий склад конкретної аптеки формується відповідно до її виду, функцій і завдань.
Аптеки можуть створювати у встановленому порядку відокремлені структурні підрозділи у вигляді аптечних пунктів і аптечних кіосків. Вони повинні займати відокремлені приміщення тільки в капітальних спорудах. Так, враховуючи призначення, аптечні пункти організуються при закладах охорони здоров'я, аптечні кіоски - на заводах, фабриках, вокзалах, в аеропортах, торгових центрах тощо. При цьому обладнання їх покладено на аптеку.
Як заклади охорони здоров'я аптеки незалежно від форм власності повинні забезпечувати підтримання обов'язкового асортименту лікарських та імунобіологічних препаратів, а також лікарських та інших засобів для надання долікарняної медичної допомоги, перелік яких затверджується МОЗ України.
6. Збутова політика в зовнішньоекономічній діяльності підприємств фармацевтичного профілю
У міжнародній торговельній практиці, як правило, використовується два методи здійснення комерційних операцій: прямий і непрямий.
Прямий метод передбачає встановлення прямих зв'язків між постачальником (експортером) і кінцевим споживачем (імпортером) та подальше постачання (закупівлю) товару на підставі договору купівлі-продажу.
Прямий метод частіше використовується у випадках:
? продажу чи закупівлі на зовнішніх ринках промислової сировини на підставі довгострокових контрактів;
? експорту великогабаритного і дорогого обладнання;
? експорту стандартного дрібносерійного обладнання через власні закордонні філії і дочірні компанії, що мають свою роздрібну мережу;
? закупівлі сільгосппродукції безпосередньо у фермерів-виробників.
Непрямий метод передбачає купівлю і продаж товарів через торговельно-посередницьку ланку на підставі спеціального договору (угоди) з посередником, який обґрунтовує виконання останнім певних зобов'язань, пов'язаних з реалізацією товару продавця. Непрямий метод доцільний при:
? реалізації другорядних видів продукції;
? постачанні товарів на віддалені і недостатньо вивчені ринки, ринки малої ємкості;
? просуванні нових товарів;
? відсутності в країнах-імпортерах власної збутової мережі, а також, коли ринки деяких товарів цілком монополізовані і, таким чином, недоступні для встановлення прямих контактів між експортером та імпортером. Комбінований або змішаний метод збуту зустрічається не
дуже часто і здійснюється через організації, до складу яких входять власні збутові структури виробника і незалежні збутові фірми. Прикладом можуть служити спільні підприємства. Вибір методу організації збуту на зовнішньому ринку без сумніву залежить від цілей підприємства-експортера, його розміру, характеру товару. Разом з тим, існують загальні фактори, які не пов'язані з виробником та його товаром, але які необхідно враховувати при виході на зовнішній ринок. До них належать:
? наявність каналу збуту чи умов для його створення;
? обсяг продажу,який повинен відповідати каналу збуту, його потужності, а не потенційній ємкості ринку;
? витрати збуту, до яких відносять витрати щодо організації і подальшого вмісту каналу збуту;
? потреба в інвестиціях, якщо обраний комбінований метод збуту;
? персонал, який за своїм складом і кваліфікацією повинен відповідати товару, що продається, і структурі каналу збуту;
? ризик, який розподіляється між учасниками каналу збуту залежно від обраного методу збуту;
? контроль, ступінь якого для фірми-виробника зменшується або він зовсім відсутній залежно від рівневої структури каналу та методу збуту;
? гнучкість, тобто можливість фірми ефективно перебудувати канал збуту відповідно до змін на ринку, обсягів продажу товару тощо.
Сучасна політика держави і реформа у сфері лікарського забезпечення населення України переслідує цілі підвищення його ефективності шляхом раціонального поєднання вітчизняних та імпортних лікарських засобів на українському фармацевтичному ринку.
З іншого боку, розвиток вітчизняної фарміндустрії, наближення її до міжнародних стандартів дає реальну можливість виходу на зовнішні ринки.
Здійснення експортно-імпортних операцій потребує використання тих методів розподілу і реалізації фармацевтичної продукції, які відповідатимуть можливостям зацікавлених сторін і законодавству України.
Особливість лікарських засобів як товару і пов'язані з цим законодавчі обмеження щодо їх увезення-вивезення, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і певна новизна ринку України для іноземних контрагентів, сформована ринкова інфраструктура у сфері розподілу продукції і її економічне становище показують переважність непрямого і комбінованого методів розповсюдження лікарських засобів.
Зараз іноземні фармацевтичні фірми, що зареєстровані в Україні, здійснюють свою діяльність шляхом відкриття представництв, через систему дистриб'юторів або створення спільних підприємств.
Вже розгорнута діяльність біля 300 представництв зарубіжних компаній, серед яких такі відомі на світовому фармацевтичному ринку як "Pfizer" (США), "Smith-Kline Beecham" (Велика Британія-США), "Schering-Plough" (США), "Bayer AG" (Німеччина), "Gedeon Richter" (Угорщина), "Asta Medica" (Німеччина),
Loading...

 
 

Цікаве