WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Визначення потреби в лікарських засобах - Реферат

Визначення потреби в лікарських засобах - Реферат

(кварталів),
п - час, за який аналізуються витрати (кількість місяців, кварталів)
Для лікарських засобів, споживання яких коливається в залежності від періоду року, розрахунки здійснюються з використанням фактичних їх витрат за досить великий період часу, який дозволяє встановити за-кономірності змін у споживанні Для обліку сезонних коливань необхідно взяти до уваги коефіцієнт сезонності
П = Р * С, де
П - потреба на місяць, квартал,
Р - середні витрати за місяць (квартал) за період аналізу,
С - коефіцієнт (індекс) сезоних коливань, який визначається за формулою
С = , де
Рф - фактичні витрати за місяць (квартал),
Рсер - середні витрати за період аналізу (місяць, квартал)
На рівні лікувально-профілактичного закладу основним показником, який характеризує споживання лікарських засобів, є фактичне їх використання за певний період Джерелом накопичення такої інформації є листи призначень із історій хвороб, проте безпосереднє узагальнення даних з листів призначень за рік ускладнено у зв'язку з різноманітністю і великим обсягом такої інформації 3 метою оперативного і достовірного збору інформації про витрати лікарських засобів (стосовно специфічних препаратів) доцільно щомісячно накопичувати в спеціальному журналі або комп'ютерній базі відомості про призначення специфічних лікарських засобів При складанні заявки на специфічні препарати накопичені дані узагальнюються в таблиці з обліку цих засобів (табл 3.1.).
Таблиця 3.1. Узагальнюючі відомості з обліку витрат специфічних лікарських засобів
____________________________________________________________________
(найменування лікувально-профілактичного закладу)

п/п Назва
лікар-
ського
засобу Одини-
ця вимі-
рюван-
ня Шифр Усього
витра-
чено Усього
хворих Усього
курсів
ліку-
вання Середня
кількість
препарату на
курс лікування Середня
кількість
курсів на
одного хворого
Середні дані в зведеній таблиці наводяться на основі розрахунків. Середня кількість препарату, витраченого на один курс лікування (Рк), визначається за формулою:
, де
Р - загальна кількість препарату, витраченого на всіх хворих;
К - загальна кількість курсів лікування для всіх хворих.
Середня кількість курсів лікування на 1 хворого ( ) визначається за формулою:
, де
К - загальна кількість курсів лікування для всіх хворих;
Хф - фактична кількість хворих, які приймали даний препарат у звітному періоді. Потреба в будь-якому специфічному препараті, яка пов'язана в основному з розрахунками фактичних витрат і прогнозу захворюваності, визначається за формулою:
Пс/ПЛЗ = , де
Пс/ЛПЗ - потреба лікувально-профілактичного закладу в специфічному препараті;
Хп - передбачувана кількість хворих, які потребують даний препарат;
- середня кількість курсів лікування на 1 хворого;
- середні витрати препарата на курс лікування.
Кількість хворих, яким показаний даний препарат, визначається як відношення кількості хворих, що приймали даний препарат у минулому році, до загальної кількості хворих, які лікувались протягом року.
Визначення потреби в специфічних лікарських засобах на рівні аптеки базується на встановленні питомої ваги медичної допомоги на різних етапах лікування: амбулаторному, стаціонарному і санаторно-курортному. При цьому виявляється кількість хворих, котрі вживали певний специфічний препарат у стаціонарі лікувально-профілактичного та санаторно-курортного закладу, і розраховується кількість осіб, котрі вживають препарат в амбулаторних умовах.
Визначення потреби в нових лікарських засобах. Під кутом зору ринкової новизни виділяють три групи лікарських препаратів: принципово нові препарати, за допомогою яких можуть виліковуватись раніше невиліковувані хвороби; препарати, які по-новому задовольняють існуючі потреби (розширення спектру дії, скорочення протипоказань і т.ін.); нові модифікації відомих ліків (нова лікарська форма, дозування тощо). Принци-пово нові лікарські препарати на фармацевтичному ринку з'являються дуже рідко, значно рідше, ніж на інших товарних ринках.
Процес створення нового лікарського препарату невід'ємно пов'язаний з визначенням можливих обсягів його споживання, тобто встановленням розмірів потенційного ринку.
Кафедрою менеджменту та маркетингу у фармації Української фармацевтичної академії розроблені методичні підходи до визначення потреби в нових лікарських засобах. Методика опробована на прикладі нових препаратів для лікування шлунково-кишкових, дерматологічних, алергічних і грибкових захворювань та інфекцій різного походження.
Вихідними даними для визначення потреби в новому лікарському препараті є показання для його використання, доза разового прийому та тривалість курсу лікування ним, препарати-аналоги за призначенням та рівнем терапевтичної ефективності, наявність чи відсутність протипоказань та побічної дії.
Запропонована методика передбачає розрахування максимальної, оптимальної та мінімальної потреби в новому лікарському препараті.
Максимально можлива потреба визначається з урахуванням кількості препарату на курс лікування і прогнозного числа хворих того чи іншого профілю в Україні. Прогнозування числа хворих проводиться за допомогою методу екстраполяції тренду динамічного ряду, визначеного за минулий період (5 років).
Для препаратів, які не мають препаратів-аналогів на ринку, визначається тільки величина максимальної потреби.
Для розрахунку оптимальної потреби в препаратах, що мають аналоги, проводиться аналіз листів призначення хворим певного профілю, яким були прописані існуючі аналоги. Установлюється показник частоти призначення аналогу. З урахуванням даного показника і величини максимальної потреби визначається оптимальна потреба в новому препараті. Значення оптимальної потреби може бути відкоректовано відповідно до числа випадків супутніх патологій та протипоказань.
Мінімальну потребу в новихліках розраховують, виходячи з того, що не всі споживачі відмовляться від уже існуючого препарату і віддадуть перевагу новому. Тому попередньо необхідне анкетування лікарів-спеціалістів з метою диференціації їх на тих, хто з моменту впровадження нового препарату буде користуватись тільки ним, і хто буде призначати і новий, і існуючі препарати-аналоги.
Відповідно і маркетинг нових ліків повинен проводитись по-різному, залежно від ступеня новизни лікарського засобу. Найбільших витрат на маркетингові заходи вимагає виведення на ринок принципово нового лікарського препарату.
Здійснення робіт з визначення потреби в нових лікарських засобах та впровадження їх на фармацевтичному ринку повинно виконуватись висококваліфікованими фахівцями.
Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.
8. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации: Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.
9. Тууре Лахті, Каракай І. О. Деякі питання зарубіжного досвіду управління збутом, оптової і роздрібної торгівлі фармацевтичними препаратами // Фармац. журн.-1994.-№2.-С.96-100.
10. Цаиулин А.Н. Рынок, эластичность, цены: Учеб. пособие. Вып. 1,2- СПб.: Изд-во ВАШ при мэрии Санкт-Петербурга, 1992/1993.-С. 88-96.
Loading...

 
 

Цікаве