WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Асортиментна політика аптечних підприємств. Інноваційна політика у сфері розроблення лікарських засобів - Реферат

Асортиментна політика аптечних підприємств. Інноваційна політика у сфері розроблення лікарських засобів - Реферат

підприємств Великої Британії, Швейцарії, Франції, Італії, Норвегії, Іспанії та ін.
Відомо, що витрати виробника на пошук, розроблення і випуск нового лікарського препарату на фармацевтичний ринок у середньому оцінюється в 250-500 млн. дол. США, а іноді - і вище. Це в свою чергу визначає високу ціну оригінального препарату. Тому зростання останнім часом державних витрат на охорону здоров'я, а саме на лікарську допомогу, у багатьох країнах світу викликає особливу стурбованість уряду. Так, у США частка витрат на лікарські препарати в загальнихвитратах на охорону здоров'я складає 8-9%, в Японії - близько 2%, країнах Європи - 20%.
Прагнення зберегти високий рівень медичного обслуговування населення, але при цьому не підвищувати бюджетних асигнувань, що виділяються на лікарські препарати, привернуло увагу зацікавлених сторін до "генериків" та їх потенційних можливостей у плані економії коштів.
Препарат-генерик -- це лікарський препарат, на який закінчився термін дії патентного захисту, і тому він не є винятковою власністю фармацевтичної компанії, що його розробила або володіла першою ліцензією на його продаж. Тому такий лікарський препарат може виробляти будь-яка фармацевтична компанія за умов дотримання вимог виробництва в даній країні.
До переваг препаратів-генериків відносять такі:
? виробляються відповідно до вимог ОМР;
? біоеквівалентні оригінальним лікарським препаратам;
? дешевше оригінальних лікарських препаратів. Завдяки цим факторам сформувалося позитивне ставлення до генериків як з боку лікарів та фармацевтів, так і з боку споживачів.
Фармацевтичні компанії, що виробляють препарати-генерики, не завжди відрізняються стабільністю порівняно з компаніями-виробниками оригінальних лікарських препаратів. їх успіх залежить від того, скільки оригінальних препаратів втратить патентний захист протягом року. Але, з іншого боку, невеликі фінансові витрати на освоєння виробництва генерика, скорочений термін його виходу на ринок, відносно низький рівень підприємницького ризику, забезпечує досить високі прибутки, що робить компанію конкурентоспроможною на даному сегменті ринку. На рисунку 2. наведена порівняльна характеристика підходів до оцінки конку-рентоспроможності фармацевтичних компаній, що виробляють оригінальні препарати і препарати-генерики.
Рис. 2. Підходи до оцінки конкурентоспроможності виробників генеричних і оригінальних лікарських препаратів
За даними маркетингових досліджень, ринок генериків визначається зростанням обсягу продажу і його перспективністю, що пов'язано з закінченням строку патентного захисту на значну кількість важливих пре-паратів.
Зараз у СІЛА, за оцінками спеціалістів, загальна вартість продажу генеричних лікарських препаратів складає 7-8 млрд.дол. Згідно з прогнозами до 2000 року ця сума складатиме 14-16 млрд.дол. На ринку країн ЄС загальна вартість продажу генериків визначається у 6 млрд.дол., а за статистичними прогнозами до 2000 року досягне 8-10 млрд.дол. (за деякими оцінками - навіть 13-15 млрд.дол.).
Доцільність виробництва препаратів-генериків підприємствами вітчизняної фармацевтичної промисловості зумовлена факторами соціального, економічного, техніко-технологічного характеру.
Насиченість ринку України генериками дає можливість забезпечити потреби населення у лікарських препаратах найважливіших фармакотерапевтичних груп, рівноцінних оригінальним. Крім того, фінансові витрати на лікування з їх використанням суттєво нижчі.
Виробництво генериків зменшує залежність українського фармацевтичного ринку від імпорту ГЛЗ, завдяки чому заощаджені кошти можуть бути направлені на фінансування інших потреб у системі охорони здоров'я.
Важливим є те, що виробництво генеричних лікарських препаратів не потребує витрат на розроблення нових технологій, а витрати на технічне переоснащення виробництва мінімальні, що дуже суттєво, якщо враховувати все ще незадовільний стан матеріально-технічного обладнання вітчизняних підприємств.
Наявність у Державному реєстрі зарубіжного аналогу є гарантією того, що визначений до виробництва в Україні генерик не має побічних ефектів, пов'язаних із самою субстанцією, що спрощує і скорочує його доклінічні дослідження.
Оцінюючи сучасний науково-технічний стан вітчизняних підприємств, концепція розвитку медичної і мікробіологічної промисловості серед інших заходів стратегічного і тактичного характеру передбачає закупівлю фармацевтичних субстанцій, а також ліцензій на виробництво найважливіших фармацевтичних субстанцій і виготовлення з них відповідних лікарських препаратів на власних виробництвах, розширення асортименту лікарських засобів за рахунок упровадження генериків та залучення технологій і асортименту інофірм.
Зусиллями науковців створена система відтворення препаратів-генериків, яка забезпечена нормативною документацією на всіх етапах доклінічних досліджень лікарських засобів, реєстрації та впровадження. НТД враховує всі вимоги С-МР як до виробництва, так і до якості лікарського препарату. Завдяки цьому система охорони здоров'я України вже отримала лікарські препарати таких важливих фармакотерапевтичних груп, як серцево-судинні, що регулюють функцію ЦНС, анальгезуючі та протизапальні, протитуберкульозні, противірусні та протигрибкові; препарати, які впливають на функції брон-холегеневої системи тощо.
Список використаної літератури
1. Украина. Законы. О лекарственных средствах: Закон // Голос Украины. -1996. - 7 мая.
2. Азарян Е.М. Международный маркетинг.- Киев: "Студ-центр", 1998.-200с.
3. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика.- М.: Изд-во "Финпрес", 1998.-416с.
4. Громовик Е.П. Особливості, проблеми та перспективи вітчизняного фармацевтичного підприємництва // Фар-мац. журн.- 1997.-№4.~С.З-П.
5. Дяченко С. ВІФЦ : інформація на вітчизняному фармацевтичному ринку //Ліки України.-1998.-№ 4.-С.32.
6. Каракай І.О. Зарубіжний досвід маркетингу у фармації // Фармац. журн.-1993.-М5.-С.25-27.
7. Каракай І.О., Каракай Ю.В. Деякі аспекти аналізу світового фармацевтичного ринку // Фармац. журн.-1996.-№2.-С.47-53.
8. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посібник.-К.: КНЕУ, 1997.-156с.
9. Криков В.И., Прокопишин В.И. Организация и экономика фармации: Учебник.-М.: Медицина, 1991.- 624с.
10. Маркетинг: Учебник / А.Н.Романов, Ю.Ю.Корлюгов, С.А.Красильников и др.; Под ред. А.Н.Романова.-М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996.-560с.
11. Мнушко З.М., Ткаченко О.М., Страшний В.В. Методичні рекомендації по прогнозуванню збуту фармацевтичної продукції- X.: УкрФА, 1997.-20с.
12. Створення фармацевтичної маркетингової системи / З.М.Мнушко, В.П. Польщикова, І.А.Шевченко та ін. // Вісник фармації. -1996. -№1-2. - С. 96-101.
Loading...

 
 

Цікаве