WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

управлінської політики.
Потрібно підкреслити, що функції і задачі, які виконують трансферні ціни, реалізуються на основі єдиної політики в рамках всієї корпорації.
Існує також механізм маніпуляції трансферними цінами, який заклечається назначенні або спеціально високих, або спеціально низьких цін на продукцію материнської компанії, яка поставляє своїм дочірнім компаніям.
Шляхом встановленняпідвищених цін на експортуєму материнською компанією продукцію прибуток імпортуючої дочірньої компанії штучно занижуються і таким чином відбуваються її перерозподіл на користь материнської компанії.
Для проведення політики оптимізації прибутку ТНК прагнуть мінімізувати загальну суму податків, які виплачуються в глобальному масштабі. Це досягається шляхом перерозподілу прибутку між країнами з високими і низькими рівнями податків.
Трансферні ціни використовуються і в цілях зниження загальної суми виплачуваних митних тарифів у країні виробника. Це досягається зниженням вартості імпортуючи товарів в країну, де розташована дочірня компанія.
Трансферні ціни є також і механізмом централізованого розподілу ринку між дочірніми компаніями і з ціллю обмеження внутрішньо фірмової конкуренції і завоювання позицій на нових або тяжких ринках. Визначений філіал ТНК може отримати низькі або демпінгові ціни, які покращують конкурентні позиції цієї компанії на ринку країни. Для досягнення цієї цілі материнська компанія або виділяє засоби, або змінює структуру витрат обігу виробництва. Методологія визначення трансферних цін є строго конфіденційною інформацією любої ТНК. Існує п'ять основних методів трансферного ціноутворення:
1. Витратне трансферне ціноутворення - ціна встановлюється на рівня витрат. Існує три основних методи визначення трансферної ціни по витратах:
- тільки по змінних витрат обігу на одиницю продукції;
- по цілих витратах обігу - при формуванні трансферної ціни
враховуються як змінні так постійні витрати обігу на одиницю
продукції;
- метод маржинальних витрат - до базової ціни, яка враховує змінні і
постійні витрати обігу на одиницю продукції додається націнка, маржа.
Позитивними сторонами витратного трансферного ціноутворення є простота, можливість контролю зацікавленими сторонами в середині ТНК, наявність конкретних виконавців.
2.Фактичне трансферне ціноутворення - визначена доля прибутку включається на кожному етапі виробничого циклу або при розподілі продукції між підрозділами. Даний метод забезпечує рентабельність кожного підрозділу ТНК, який брав участь у виробництві і розподілі продукції.
Перевага методу: можливість отримання прибутку кожним підрозділом і висока мотивація підрозділів в кінцевому результаті.
3. Ринкове трансферне ціноутворення - ціни на внутрішньо-корпоративні поставки встановлюються на ринку. Недосконалість методу: не всі товари, які поставляються всередині корпорації присутні на ринку. Крім цього виникають проблеми - ринок якої країни взятий за основу, по якому валютному курсу перераховувати ціни між підрозділами, які розташовані в різних країнах.
4. Договірне трансферне ціноутворення - ціна встановлюється на основі переговорів і консультацій між підрозділами ТНК. Основна недосконалість цього методу: договірні сторони в середині ТНК часто мають протилежні інтереси. Це може породити конфлікти при формуванні трансферних цін. Щоб запобігти конфліктам при договірному трансферному ціноутворенні ТНК використовує ряд механізмів серед яких є:
- представлення підрозділу ТНК який купує продукцію не тільки в
середині, але й за межами компанії;
- корпоративний арбітраж.
Ефективність договірного методу ціноутворення залежить від корпоративної структури і наявності інформації про ринок.
5. Змішане трансферне ціноутворення - використовується у всіх перечислених вище методів. Наприклад, нижня ціна визначається методом витратного трансферного ціноутворення, а верхня - ринкового трансферного ціноутворення. Після цього вибирається одна із цін в залежності від цілей і задач ТНК. Основною недосконалістю методу є його трудоємкість. Незважаючи на можливостей методу, він використовується досить рідко.
4.4. Оцінка рівня витрат виробництва при різних можливих об'ємах
випуску і реалізації товару
Величина попиту визначає максимальну ціну, яку компанія може запропонувати за свій товар. Нижній рівень ціни визначається витратами, які несе компанія.
Ціна товару повинна покривати всі витрати, які пов'язані з розробкою, розповсюдженням і реалізацією товару, включаючи справедливу винагороду за докладені зусилля і ризик. Розрізняють два види витрат - постійні і змінні.
До постійних витрат (fixed costs) відносяться незмінні незалежно від об'єму виробництва і виручки від реалізації товару. Постійні витрати пов'язані з самим існуванням компанії і повинні бути оплачені, навіть якщо компанія нічого не виробляє. До постійних витрат відноситься орендна плата, заробітна плата адміністративного і постійного персоналу компанії, процентні виплати по кредитах, амортизація приміщень і обладнання та інші постійні ресурси. Постійні витрати знаходяться поза оперативним контролем адміністрації компанії. Такі витрати є обов'язковими і повинні бути оплачені незалежно від обсягу виробництва і реалізації товару. Розділення витрат на постійні змінні відносяться тільки до короткотривалого періоду. В довготривалому періоді можуть бути прийняті всі необхідні зміни в структурі ресурсів і, таким чином, кількість постійних витрат змінюються: в довготривалому періоді всі витрати стають змінними.
До змінних витрат (variable costs) відносяться витрати, кількість яких змінюється в залежності від зміни обсягу виробництва і виручки від реалізації товару. В розрахунку на одиницю виробленої і реалізованої продукції ці затрати звичайно постійні. Змінними ці витрати називають тому, що їх загальна кількість змінюється в залежності від кількості виробленого і реалізованого товару. До змінних витрат відносяться затрати на сировину, паливо, енергію, транспортні послуги, заробітна плата персоналу згідно тимчасового трудового договору. Змінні витрати - це ті витрати, якими компанія може керувати оперативної які можуть бути змінені на протязі короткого періоду часу.
Валові або повні витрати (total costs) - це сума постійних і змінних витрат при конкретних значеннях обсягу виробництва і реалізації товару.
Для аналізу використовуються такі поняття середніх витрат (average costs) - витрати на одиницю товару для кожного конкретного рівня виробництва. Витрати на одиницю товару дорівнюють повним витратам, які поділені на кількість вироблених і реалізованих товарів. Для ефективного ціноутворення необхідно знати, як змінюються витрати в залежності від обсягу виробництва і реалізації товару.
Економія від масштабу (виробництва) (economies of scale) - зниження довгострокових середніх витрат компанії по мірі збільшення
Loading...

 
 

Цікаве