WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

як відмова від вживання товарів першої необхідності);
- гранична вага товару в доході споживача - чим більше місця займає товар в бюджеті споживача, тим більша буде цінова еластичність попиту на цей товар;
- фактор часу - чим довший період для прийняття рішення, тим більш еластичний попит на товар. Тобто в довгостроковому періоді попит натовар більш еластичний. Це пов'язано з тим, що багато споживачів після підвищення ціни на товар можуть вживати його по звичці. З часом вони можуть знайти і попробувати інший товар.
4.3. Вибір методів і стратегій ціноутворення для продукції компаній
При формуванні ціни компанія використовує один або декілька методів. До основних методів ціноутворення відносять:
- метод ціноутворення "собівартість плюс націнка";
- ціноутворення на основі беззбитковості і забезпечення цільового прибутку;
- ціноутворення на основі відчутної цінності товару;
- ціноутворення на основі рівня поточних цін;
- трансферне ціноутворення.
Метод ціноутворення "собівартість плюс націнка" (cost plus pricing)
Незважаючи на всі недосконалості метод ціноутворення "собівартість плюс націнка" є популярний при визначенні ціни товарів широкого вжитку. Це обумовлюється наступним:
- компаніям краще розрахувати витрати обігу, чим оцінити попит;
- ціни в галузі будуть приблизно однаковими, якщо цим методом користується більшість компаній даної галузі;
- методика розрахунку ціни методом "собівартість плюс націнка" є більш справедливою по відношенню як до продавців, так і до споживачів (у випадку ажіотажного попиту компанія не підвищує ціну і в той же час має можливість утримати справедливу норму прибутку на вкладений капітал).
Ціноутворення на соснові беззбитковості і забезпечення цільового прибутку (break-even pricing and target profit pricing)
Першим етапом формування ціни по цьому методу являється аналіз беззбитковості (break-even analysis) - визначення ціни, при якій виробництво товару являється беззбитковим. Але люба компанія прагне отримати прибуток на вкладений капітал, а не тільки покрити витрати на виробництво. Тому використовується різновидність методу визначення ціни на основі беззбитковості - метод цільового ціноутворення (target pricing).
Так як і у випадку ціноутворення методом "собівартість плюс націнка", в розрахунок не приймається об'єм попиту на товар (цінова гнучкість попиту) і ціни конкурентів. Цінність цього методу полягає в тому, що компанія може проаналізувати вплив своїх постійних і змінних витрат обігу на формування ціни.
Ціноутворення на основі відчутної цінності товару (value based pricing)
При використанні даного методу ціноутворення компанії виходять не зі своїх витрат обігу, а із сприйняття товару покупцем. При цьому найкращим способом враховується позиціонування товару. В цьому випадку розробляється концепція товару із запланованими заздалегідь якісними характеристиками і ціною для конкретного сегменту ринку. Таким чином ціноутворення починається із аналізу потреб споживача і прийнятної цінності товару. Потім планується об'єм виробництва товару, який пропонують продати по даній ціні. Дальше розраховується витрати обігу виробництва, необхідні інвестиції та необхідний об'єм реалізації. Потім проводиться аналіз при якому враховуються, оправдані ці витрати обігу, чи достатньо використана норма прибутку на інвестиції. У випадку позитивної відповіді компанія продовжує розробку товару (ЛП). Наприклад, фармацевтична компанія при визначенні ціни на свій ЛП із використанням методу відчутної цінності встановлює ціни за упаковку 6,00 USD, хоча ЛП (аналог конкурентів) може коштувати 3,00 USD.
Складність даного методу ціноутворення - у необхідності точно визначити сприймання споживачем додаткових цінностей та готовності заплатити їх по тій ціні, яку визначає виробник. Крім того, ціна повинна відображати представлення споживачів про даний ЛП. У випадку переоцінки додаткових вигод ціна ЛП буде завищеною, що негативно відобразиться на об'ємі реалізації. У випадку недооцінки додаткових вигод ціна ЛП буде занижена, що знизить об'єм можливого прибутку виробника.
Ціноутворення на основі рівня поточних цін (going - rate pricing)
При використанні методу ціноутворення на основі рівня поточних цін, компанії бере за основу для порівняння ціни конкурентів. Показникам власних витрат обігу і попиту приділяється менша увага.
Цей підхід доцільний коли затруднений підрахунок витрат обігу або коли реакція конкурентів не передбачена. Інколи для визначення використовуються ціни лідера даного сегменту ринку. Деякі компанії можуть визначати націнки або знижки, зберігаючи при цьому фіксований рівень різниці в цінах. При використанні цього методу проводять порівняння цін ЛП з ЛП - аналогами конкурентів: за упаковку, однократну дозу, добову дозу, вартість курсу лікування. На основі цього формується ціна за упаковку ЛП.
Трансферне ціноутворення (transfert pricing)
Трансферні ціни - це ціна продажу взаємопов'язаних підрозділів ТНК один одному товарно - матеріальних запасів. Частіше всього під трансферними цінами розуміють ціни на продукцію. Яка постачається з одного підрозділу ТНК у підрозділ іншої країни.
Трансферні ціни використовуються як економічний важіль в реалізації планування і контролю, і є елементом економічної політики ТНК. Як інструмент планування трансферні ціни регулюють внутрішньо корпоративні господарські зв'язки. В якості інструменту контролю трансферні ціни забезпечують досягнення планових показників по прибутку, зниження витрат обігу виробництва і реалізації продукції на всіх етапах виробництві проходження товару до кінцевого споживача. Не менш важливу роль трансферні ціни відіграють в контролі за виконанням фінансового плану. Крім того, вони широко використовуються із ціллю розподілу ресурсів і прибутків в середині компанії.
Трансферні ціни розробляються на високім рівні керівництва ТНК на основі єдиної політики і виконують специфічні задачі, які не характерні для звичайного ціноутворення.
При визначенні політики трансферного ціноутворення враховуються наступні фактори:
- торговий і політичний режим (рівень митних зборів, квот на імпорт);
- законодавство, яке приймає країна (податкове, про зовнішньоекономічну діяльність, про підприємство);
- ступінь інфляції на ринку країни;
- політичні, економічні і кредитні ризики;
- рівень на ринку країни;
- рівень лібералізації валютного ринку;
- порядок експатріації (перечислення) прибутку із країни виробника4
- порядок виплати дивідендів в країні.
ТНК прагнуть проводити єдину політику трансферних цін а глобальному масштабі пристосовуючи її до:
- відмінностях національних законодавствах, митно - тарифної політики, податковому регулюванні різних країнах;
- умов і вимогам ринків країн;
- стратегії і
Loading...

 
 

Цікаве