WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

Румунії діє позитивний перелік ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню відповідно до еталонних цін. Еталонна ціна встановлюється для ліків, вартість яких повністю або частково відшкодовується і дорівнює мінімальній ціні на відповідний активний інгредієнт. Діюча в країні система відшкодування є сприятливою для місцевих виробників, продукція яких користується значними ціновими перевагами.
5.7. Ціноутворення у Росії
Згідно з Постановою Уряду РФ № 347 "Про заходи державного контролю за цінами на лікарські засоби" від 29 березня 1999 р. прийнятий "Порядок державної реєстрації відпускних цінвиробників і встановлення оптових і роздрібних надбавок до відпускних цін виробників на лікарські засоби, включені в Перелік життєво необхідних і найважливіших лікарських засобів і виробів медичного призначення (ЖННЛЗ)" (Порядок). Відповідно до Порядку на федеральному рівні узгоджувалися та встановлювалися відпускні ціни підприємств-виробників на ЖННЛЗ власного та зарубіжного виробництва, на регіональному - оптові та роздрібні націнки, обчислені від зареєстрованої ціни до фактичних цін на ЛЗ.
Однак, як засвідчили результати проведеного в РФ моніторингу цін, запроваджена система контролю за цінами не дозволила повною мірою забезпечити досягнення основної мети - зниження роздрібних цін на ЛЗ і економії бюджетних витрат. Тому з метою коригування чинного механізму державної реєстрації цін 9 листопада 2001 р. було прийнято нову Постанову Уряду РФ № 782 "Про державне регулювання цін на лікарські засоби" і "Положення про державне регулювання цін на життєво необхідні і найважливіші лікарські засоби", відповідно до якої, як і раніше, зберігається принцип регулювання граничних відпускних цін виробника на ЖННЛЗ на федеральному рівні та граничних оптових і роздрібних націнок - на регіональному. Однак тепер граничні оптові і граничні роздрібні надбавки обчислюватимуться та встановлюватимуться відносно фактичної відпускної ціни вітчизняного виробника ЛЗ або, у разі прямої закупівлі, контрактної ціни іноземного виробника (яка не перевищує зареєстрованої граничної ціни виробника у валюті, перерахованої в рублі за курсом Центрального банку РФ на дату її державної реєстрації), або відносно відпускної ціни організації оптової торгівлі, яка закуповує ЛЗ за власні кошти безпосередньо у виробників. Ціни на ЛЗ, які пройшли державну реєстрацію відповідно до попередньої Постанови Уряду РФ № 347, вважаються граничними відпускними цінами виробників і не підлягають перереєстрації згідно з новою Постановою № 782. Також на федеральному рівні введено щоквартальну систему надання інформації про розміри встановлених суб'єктами РФ граничних оптових і роздрібних націнок. Міністерству промисловості, науки і технологій доручено що півріччя проводити аналіз фінансово-економічного стану виробників ЛЗ і висувати пропозиції щодо вдосконалення механізму регулювання цін на фармацевтичну продукцію.
У системі реєстрації цін на ЛЗ в РФ було виявлено істотні недоліки (громіздкі механізми узгодження, реєстрації та перереєстрації цін, труднощі із доведенням зареєстрованих цін до підприємств оптової та роздрібної торгівлі, надто широке розмаїття варіантів формування цін, суперечливе тлумачення порядку введення в дію зареєстрованих цін). Тому сьогодні в РФ продовжується робота, спрямована на вибір найбільш ефективної моделі державного регулювання цін на ЛЗ.
6. Світовий досвід ціноутворення
Основні стратегії і методи формування цін на ЛЗ, які використовують сьогодні найбільш економічно розвинутих країнах (Франція, Великобританія, Німеччина, Японія та ін.), вдосконалювались на протязі більше півстоліття. До середини 80-х років минулого століття в більшості країн знайшли своє законодавчо-регульоване відображення методи, направлені на оптимізацію призначення ЛЗ, зниження цін на них і витрат на їх закупівлю, а починаючи з другої половини 90-х років в багатьох країнах активізувався процес реформування національних систем на ЛЗ.
Цінові процеси, які проходять на фармацевтичному ринку надзвичайно складні і різноманітні. З одної сторони, цінова політика є основною частиною економічної політики держави, а з іншої - при визначенні вартості ЛЗ необхідно враховувати цілий ряд соціальних, юридичних і моральних аспектів. Ціноутворення на ЛЗ в значній мірі залежить від державного регулювання, що пов'язано з деякими особливостями, характерними для фармацевтичного ринку.
Згідно даних, які наведені в табл. 3, в більшості країн державне пряме або відносне регулювання цін на ЛЗ є звичайною практикою. В деяких країнах (США, Німеччині, Великобританії, Данії) діє переважно вільне ціноутворення, при якому основний вплив на формування ціни на ЛЗ вказує співвідношення між попитом і пропозиціями. Державні органи цих країн тільки відносно впливають на рівень цін (контроль за доходами фармацевтичних виробників, встановлення еталонних (контрольних, референтних) цін, впровадження програм на відшкодування витрат на рецептурні препарати та ін.). В таких країнах, як Франція, Італія, Бельгія, Японія, Індія і Китай, рівень цін на ЛЗ строго контролюється державою.
Однак в більшості країн не існує повністю вільного чи повністю регульованого ціноутворення. Як правило, застосовується мішана система - поєднання регулюючих державою і вільно призначених цін. Так в країнах з більшістю вільним ціноутворенням в деяких сегментах ринку або у процесі впровадження деяких програм, ціни регулюються державою: в Німеччині - це відноситься до оптово-роздрібної торгівлі, а у Великобританії регламентується рівень доходів компанії, які виробляють патентовані препарати, в США здійснення федеральних програм по забезпеченню ЛЗ проходить під ретельним наглядом органів державної влади. В цей же час в країнах з жорстким державним контролем цін на ЛЗ вільне ціноутворення розповсюджується на препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню із громадських фондів ( наприклад, у Франції, Швеції, Японії, Іспанії та ін.).
В більшості країн регулюванню підлягають ціни на препарати (як правило, рецептурні), вартість яких відшкодовується за рахунок бюджетних коштів або фондів медичного страхування з ціллю здійснення контролю за витратами на соціальне забезпечення. Ціноутворення без рецептурних препаратів, вартість яких не відшкодовується системою
Соціального страхування, звичайно не підлягають контролю зі сторони держави.
Серед існуючих методів цінового регулювання найбільш розповсюджені є реєстрація цін ( Японія, Франція, Іспанія, Швеція, Бельгія, Індія) і еталонне ціноутворення ( Німеччина, Данія, Норвегія, Нідерланди).
Реєстрація цін як метод регулювання заснована на всебічній оцінці препарату і встановленні максимального рівня ціни на цей препарат на визначений термін.
Реєстрації можуть належати як роздрібні, так і оптові ціни на препарати вітчизняного і закордонного виробництва. Так у Швеції ціни реєструються на рівні закупівельних, в
Loading...

 
 

Цікаве