WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

Проблеми ціноутворення в Україні. Характеристика різних підходів до ціноутворення на ЛЗ в різних країнах - Курсова робота

Ціну, яка пропонується, порівнюють з цінами виробника на цей препарат в інших європейських країнах. Остаточне рішення про рівень ціни приймається у ході переговорів між НФСЗ (основним покупцем ЛЗ в Угорщині) та фармацевтичними компаніями.
В Угорщині, як і в ЧР, відсутні прозорі критерії, згідно з якими препарати включаються до переліків ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню. Тут існує перелік ЛЗ для незаможних хворих (Kozyogy), переважну більшість в якому становлять ліки місцевого виробництва. Навіть якщо ЛЗ зарубіжноговиробництва продається за однаковою або нижчою ціною, перевага віддається вітчизняному препарату-аналогу. Компанії не інформують про причини, з яких їх препарати не включено до переліку, процедуру апелювання не передбачено.
З метою посилення контролю за рівнем інфляції в липні 2000 р. в Угорщині було "заморожено" ціни на всі ЛЗ (незалежно від фармакотерапевтичної групи) до вирішення питання про укладення довгострокової угоди з фармацевтичними компаніями. Річ у тому, що протягом останніх років особисті витрати громадян на придбання ліків збільшилися (до 35%) у зв'язку з підвищенням цін на препарати, вартість яких не відшкодовувалася системою соціального забезпечення, а також зі зменшенням розміру субсидій. Мета цього заходу - допомогти пенсіонерам та іншим малозабезпеченим верствам населення оплатити їхні рахунки в аптеках, адже можливості НФСЗ щодо субсидування цін на ліки обмежені. Як стверджує МОЗ Угорщини, встановлюючи ціни на ліки в умовах гострої нестачі коштів на соціальне забезпечення, воно наслідує приклад деяких розвинених країн: Швейцарії, Німеччини, Бельгії, Австрії, Італії та Великобританії, які протягом останніх років проводять державну політику, спрямовану на зниження й "заморожування" цін.
Загалом адміністративні органи охорони здоров'я Угорщини проводять політику протекціонізму щодо місцевих підприємств і заохочують лікарів призначати більш дешеві вітчизняні ліки замість їхніх аналогів, які пропонують світові виробники.
5.5. Ціноутворення у Польщі
У Польщі ціноутворення на ЛЗ грунтуються на застосуванні як вільних, так і регульованих цін. Зазвичай у вільному режимі визначаються ціни на препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню. Однак ринок таких препаратів дуже обмежений через малу кількість населення, здатного сплачувати повну вартість ЛЗ.
Вільно формуються також ціни на ЛЗ зарубіжного виробництва, однак вони підлягають узгодженню шляхом переговорів між виробниками і МФ Польщі після реєстрації препарату. Узгоджені ціни - мало не найнижчі в Європі, оскільки при їх встановленні враховується наявність на ринку препаратів-конкурентів. Проте порівняно з цінами на польські ЛЗ вартість імпортних препаратів залишається високою, що зумовлює відносно невеликі обсяги продажу останніх і їх незначну частку на ринку в натуральному виразі (однак достатньо високу - у вартісному виразі).
Ціни на препарати місцевого виробництва підлягають державному регулюванню і встановлюються МФ: вони виконують роль еталонних для відшкодування вартості, в тому числі й для імпортних аналогів, представлених на ринку.
Для призначення ціни на вітчизняні препарати користуються методом "витрати плюс фіксований прибуток". Ціни на препарати, вартість яких відшкодовується, підлягають щорічній перереєстрації. Роздрібні націнки та націнки дистриб'юторів також встановлюються МФ і в середньому складають 16-40% (залежно від рівня ціни на препарат) і 14,3% відповідно.
Еталонні ціни охоплюють значну частину польського ринку, тому розмір доплати хворими утворюється з частини еталонної ціни плюс будь-яке перевищення останньої. Існує зв'язок між статусом ЛЗ стосовно відшкодування його вартості та обсягом його продажу.
Загалом ціни на польські препарати є надто низькими для того, щоб підтримувати інтенсивний розвиток внутрішньої фармацевтичної промисловості, однак це дозволяє обмежувати витрати уряду на відшкодування вартості ЛЗ. Тим часом державна політика Польщі щодо фармацевтичного сектора певною мірою є протекціоністською: для місцевих виробників діє спрощена процедура ліцензування препаратів, створюються деякі умови для підвищення конкурентоспроможності останніх на ринку.
МФ Польщі у 2002 р. підготувало нові пропозиції щодо ціноутворення в країні. Це дало поштовх для поновлення роботи над новим проектом закону про ціноутворення. Проект охоплює загальні питання ціноутворення на товари та послуги, зокрема на ЛЗ. Положення закону стосуються ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню. Передбачається розглядати питання про ціни на препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва в рамках однієї процедури (замість існуючої зараз системи фіксації цін на препарати вітчизняного виробництва в адміністративному порядку). Передбачається, що ціни узгоджуватимуться з МОЗ на основі рекомендацій консультативної групи з менеджменту ліків, яка складатиметься з двох представників кожного з міністерств: фінансів, охорони здоров'я, економіки і Ради фондів страхування здоров'я.
Рекомендації розроблятимуться з урахуванням:
o рівня цін в країнах з аналогічним показником валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення;
o результатів порівняння цін на препарати вітчизняного та зарубіжного виробництва;
o співвідношення досягнутого і заявленого обсягів продажу;
o результатів фармакоекономічного аналізу.
При підготовці цього проекту закону були використані деякі положення Директиви ЄС 89/105/ЕС від 21 грудня 1988 р. щодо прозорості ціноутворення в ЄС для встановлення критеріїв і процедур.
5.6. Ціноутворення у Румунії
У Румунії за встановлення норм, згідно з якими здійснюється регулювання ціноутворення на препарати як зарубіжного, так і вітчизняного виробництва, відповідає МОЗ. Відповідно до чинних нормативно-правових документів вітчизняним виробникам надається право періодично коригувати рівень цін на свою продукцію залежно від індексу інфляції, однак вони зобов'язані повідомляти про свої дії МОЗ. Ціни на нові ліки встановлюються традиційно - витрати плюс прибуток (суми витрат слід обґрунтовувати). Необхідну документацію щодо рівня ціни необхідно надавати МОЗ не пізніше ніж за 15 днів до випуску препарату на ринок (його надходження до роздрібної мережі). Цей механізм є досить чутливим, оскільки дозволяє суттєво зекономити час при регулюванні цін у зв'язку з інфляцією.
У Румунії застосовується диференційована система торгових націнок: максимальна націнка оптових і роздрібних підприємств, яка не може перевищувати 33% ціни виробника, розподіляється між ними відповідно 9 і 24%. Націнки на препарати зарубіжного виробництва встановлюються в процентах від суми, отриманої в результаті складання ціни "ROL" (ціна згідно з рахунком-фактурою, помножена на валютний курс, який переважає в день видачі документації замовлення) на ліки, митного збору, ПДВ (19%), націнки імпортера (17%) і маржі за ризик девальвації.
У
Loading...

 
 

Цікаве