WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Якість та конкурентоспроможність продовольчих товарів на ринку України - Курсова робота

Якість та конкурентоспроможність продовольчих товарів на ринку України - Курсова робота

Аравії.
Сільськогосподарські угіддя низької продуктивності переважають у Фінляндії, Швеції, Казахстані, Монголії, в багатьох районах Росії тощо. У Сирії засівається тільки 3,5 млн. га площ із 18,2 млн., які є у країні. В Чилі землі, які обробляються, становлять менше, ніж 3% території.
Незважаючи на обмеженість території, Україна належить до найбагатших країн Земної кулі за сільськогосподарськими угіддями, особливо за посівними площами. Ґрунти в країні є дуже родючими, оскільки представлені здебільшого чорноземами. Особливо багаті такими ґрунтами південні і центральні райони України (Миколаївська, Херсонська, Одеська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Полтавська, Кіро-воградська області). Частка українських чорноземів у світовій їх кількості становить майже 50%.
Щодо природнокліматичних умов, котрі є визначальними конкурентними перевагами, то вони дуже відрізняються у регіонах світу, в окремих країнах і, навіть, у різних районах тієї чи іншої країни. Погані природнокліматичні умови для виробництва сільськогосподарської продукції мають Саудівська Аравія, Судан, Монголія, Швеція, Норвегія, деякі райони КНР, Росії, Австралії, Канади, США та інших країн.
Агрокліматичні умови для виробництва основних видів сільськогосподарських культур (зерна, і круп) в Україні переважно сприятливі. Вони трохи гірші для продукування рису, соєвих бобів, та деяких інших культур.
В аграрному секторі США, Канади, Голландії, Німеччини, Франції, Італії, Великобританії, Австралії, ПАР та інших країн працює висококваліфікована робоча сила, однак її вартість висока, що знижує показники конкурентності.
В Україні, В'єтнамі, Індії, КНР, Росії та інших країнах у сільськогосподарському виробництві е достатньо робочої сили, але вартість і кваліфікація її низькі.
У багатьох країнах світу фермером може бути тільки та людина, яка має відповідну професійну підготовку, вміє добре працювати і раціонально використовувати сільськогосподарські угіддя.
Як конкурентну перевагу продукції слід відзначити той факт, що індивідуально розвинуті країни світу (США, Канада, Австралія, країни ЄС та ін.) роблять великі капіталовкладення в сільське господарство. Для інвестування сільськогосподарського виробництва не мають достатнього капіталу країни Азії, Африки, Латинської Америки, Східної Європи та СНД, у тому числі й Україна.
У передових країнах дуже добре розвинута інфраструктура (транспорт, зв'язок, банки та ін). У сільській місцевості України така інфраструктура є ще на низькому рівні. Особливо це стосується автомобільних доріг, переробних підприємств, сховищ для зернової продукції, лікувальних закладів тощо.
Країни світу, в яких згадані умови гармонійно поєднані, досягли великих успіхів у виробництві круп'яної продукції. До них належать, насамперед, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія, Данія, Голландія та ін. У названих країнах у цілому є непогані сільськогосподарські угіддя та природнокліматичні умови, висококваліфікована робоча сила. В них інфраструктура на належному рівні і значні капіталовкладення в аграрний сектор. Саме ці країни продукують багато зерна, олій, круп та інших товарів.
У світі спостерігається концентрація сільськогосподарського виробництва. Щорічно зменшується кількість малих фермерських господарств, оскільки вони не витримують конкуренції з більш великими господарствами.
У США, фермерам, які мають великі сільськогосподарські угіддя (1 тис. га і більше), рекомендується створювати, де це можливо, замкнене виробництво, що дає змогу збільшити вартість продукції у 2-3 рази. За відсутності у фермера відповідної площі сільськогосподарських угідь, рекомендовано об'єднуватися з іншими фермерами.
У країнах світу велику увагу приділяють спеціалізації сільськогосподарського виробництва, що дозволяє раціонально використовувати природні умови, матеріальні і трудові ресурси, впроваджувати передову технологію та ін.
Спеціалізація, як конкурентна перевага, дозволяє одержувати максимальну кількість продукції при мінімальних затратах праці і коштів, що є дуже важливим у ринкових умовах. На внутрішній і зовнішній ринки може виходити лише та продукція, яка має високу якість і низьку ціну.
Вузькоспеціалізованими є понад 90% фермерських господарств США, Канади, Австралії та інших країн. Наприклад, одні фермери США займаються вирощуванням пшениці, другі - кукурудзи, треті - соєвих бобів. В Японії вузька спеціалізація є у 80% фермерських господарств. У ЄС таких господарств близько 60-65%.
Слід зауважити, що спеціалізація сільськогосподарського виробництва є можливою тільки у тих країнах, де добре розвинута транспортна система, відсутні серйозні заразливі захворювання зернових, тощо.
Виробництво сільськогосподарської продукції в індивідуально розвинутих країнах світу високомеханізоване. Воно насичене різноманітною і достатньо складною технікою. В цих країнах із року в рік поліпшуються якість гібридного насіння і породи тварин, широко використовуються добрива і пестициди, оперативно впроваджуються у виробництво нові технології. Там працюють агенти-розповсюджувачі, які інформують фермерів про нові відкриття в галузі вирощування зерна і тваринництва, про нове в управлінській практиці. Вони консультують фермерів у питаннях конкретного виробництва та управління, демонструють передові методи.
У передових країнах світу державні структури приділяють аграрному сектору значну увагу. Йому надаються значні субсидії. На американському континенті в найбільших масштабах субсидують сільське господарство США.
В Україні, як і в багатьох країнах світу, харчова промисловість відіграє важливу роль в економіці держави. Однак розвиток цієї галузі в Україні набагато гірший, ніж у передових країнах світу.
Україна повинна приділяти більше уваги підвищенню вартості продукції харчової промисловості у структурі вартості її в агропромисловому комплексі. Зараз вартість такої продукції не перевищує 30%. У передових країнах світу вона становить від 60 до 70% і більше. З метою виправлення такого становища і зменшення втрат продукції аграрного сектора державні структури повинні дбати про розвиток дрібних підприємств харчової промисловості, як найбільш мобільних.
У майбутньому, з нарощуванням виробництва продукції харчової галузі промисловості, поліпшення її якості і зниження собі. вартості, Україна повинна шукати стабільні і надійні ринки збуту, Основну увагу слід приділяти зміцнюванню своїх позицій на продовольчих ринках Росії, країн Закавказзя, Середньої Азії і Близького Сходу.
Деякі види продукції харчової галузі промисловості України є нині конкурентноспроможними не тільки в СНД, але й у країнах близького і далекого зарубіжжя. До такої продукції належать цукор, кондитерські вироби, горілка, пиво, соняшникова олія тощо. Міжнародний сертифікат якості має десяток підприємств, що експортують продукцію, в тому числі у розвинутікраїни, зокрема в США.
2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ В КРУП'ЯНІЙ ГАЛУЗІ
У процесі переходу
Loading...

 
 

Цікаве