WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Дослідження особливостей роздрібної торгівлі плодоовочевою продукцією через систему супермаркетів в Україні - Курсова робота

Дослідження особливостей роздрібної торгівлі плодоовочевою продукцією через систему супермаркетів в Україні - Курсова робота

плодоовочевої продукції через мережі супермаркетів (близько 80% опитаних у середньому). Більш бурхливе зростання спостерігається з овочевої продукції (91,7% менеджерів), що є наслідком збільшення валового виробництва овочів, особливо на півдні України, та продукції закритого грунту;
" половина опитаних респондентів вважає, що у найближчому майбутньому обсяги реалізації замороженої плодоовочевої продукції не зміняться, 29% припустили, що вони зростуть, при цьому більше шансів на зростання має овочева "заморозка";
" 44% респондентів прогнозують зростання в групі плодоовочевої консервації, що пов'язано з поступовим відходом споживачів від традицій домашнього консервування.
Таблиця 4.
Тенденції зміни обсягів реалізації різних груп плодоовочевої продукції
Попит Зростає Залишається постійним Зменшується н/в
Фрукти
Свіжі 75,0% 25,0%
Заморожені 25,0% 50,0% 12,5% 12,5%
Консервовані 41,7% 37,5% 8,3% 12,5%
Фрукти взагалі 75,0% 16,7% 8,3%
Овочі
Свіжі 91,7% 8,3%
Заморожені 33,3% 50,0% 4,2% 12,5%
Консервовані 45,8% 37,5% 4,2% 12,5%
Овочі взагалі 66,7% 20,8% 12,5%
5.1.Реалізація плодоовочевої продукції під власною торговою маркою мережі (Private Label)
Private label - торгова марка, якою володіє роздрібна мережа. Сценарій впровадження власної торгової марки є досить типовим: спочатку під Private label виходять найпростіші та найдешевші товари, коли марка не має особливого значення (крупи, цукор і т. ін.), слідом мережа виводить під Private label продукти, стосовно яких споживачі вже більш чутливі до марки, наприклад, напої, чай, кетчупи. Отже, спочатку мережі залучають клієнтів низької ціною, а потім працюють над якістю і образом Private label. Типовий продукт під власною маркою мережі на 20-50% дешевший від брендових аналогів, в основному завдяки економії на рекламі та просуванні, а також завдяки ефекту масштабу продажів. Український і російський ринки поки що на 99% представляють продукцію під брендами виробників. В Європі частка Private label у загальному обсязі продажів, особливо плодоовочевої консервації, становить 40%, у США - більше 50%. Щорічний приріст даного сегменту в середньому становить 5-10%. Як правило, під власні бренди відводять найкращі полиці в магазинах.
Нова тенденція в розвитку стратегії Private Label - багато роздрібних мереж починають запускати власні торгові марки для товарів преміум-класу, які позиціонуються вище у порівнянні із більшістю марочних продуктів, пропонованих мережею. Таким чином, поле боротьби за "пальму першості" розширюється і охоплює не тільки ціну, але й якість товару. Прикладом нового тренду є продукти Quality Tesco Brand (близько 600 позицій у 2004 році в польських магазинах мережі Tesco).
Ключ до успіху торгових марок мереж - відбір сумлінних постачальників. Це можуть бути як середні й дрібні підприємства, які не мають власних брендів (наприклад, дрібні фермери), так і досить відомі та великі компанії.
Цікаво, що в Україні система розвитку Private label розпочалася з розвитку власного виробництва продукції кулінарними цехами мереж (випічка, торти, пельмені) - це не зовсім класичний сценарій. У нашому опитуванні 58% менеджерів доповіли, що подібне має місце і в їхніх мережах (табл. 5). Причому середня кількість найменувань такої продукції 24. Взагалі, тільки 67% менеджерів підтвердили наявність продуктів під Private label в їхніх магазинах (рис. 5).
Таблиця 5.
Приблизна кількість найменувань, які реалізують під Private Label
Мають в асортименті Кількість найменувань
Вироблених самою мережею 58% 24
Вироблених іншими виробниками* 21% 526*
* Тільки 8% зазначили більше, ніж 30 найменувань
Іншим вектором розвитку є купівля мережами переробних підприємств. Наприклад, мережа оптово-роздрібних магазинів "Фуршет" недавно стала власником Пирятинського консервного заводу (Полтавська область), і зараз продукція цього виробника продається в мережі під ТМ "Фуршет" (овочева консервація і фруктові соки в трилітрових банках). Нагадаємо, що класична схема роботи під Private label - співпраця з незалежними виробниками. Лише 21% мереж застосовує подібну практику. Наприклад, та ж мережа "Фуршет" співпрацює з незалежним виробником - Ужгородським консервним заводом, який постачає до мережі близько 30 видів плодоовочевої консервації під ТМ "Фуршет". Паралельно цей виробник також продає свою продукцію під власною ТМ "Континент".
Рис. 5. Наявність в асортименті товарів під власною торговою маркою (Private Label)
Можна припустити, що на сьогодні, в контексті розвитку стратегій Private label, масштаби українських мереж не дозволяють їм співпрацювати з виробниками на вигідних умовах. Більше того, лише незначна кількість виробників готова стабільно пропонувати необхідну якість продукції, отже, мережі наразі не ризикують своєю репутацією. Ще одна істотна відмінність - у більшості мереж України (за виключенням іноземних) продукція під Private label позиціонується в тому ж ціновому сегменті, що і брендова, що суперечить основному принципу створення і розвитку Private label - нижчі ціни завдяки скороченню маркетингових витрат.
6.Псування плодоовочевої продукції
6.1.Рівень псування продукції за овочевою і фруктовою категоріями
Більше 90% опитаних працівників плодоовочевих відділів роздрібних мереж оцінюють розмір щорічних втрат плодоовочевої продукції на рівні 4,4% для овочів і 5,3% для фруктів (табл. 6).
Таблиця 6.
Відсоток псування плодоовочевої продукції в супермаркетах
Відповіли % втрат
Фрукти 92% 4,4
Овочі 92% 5,3
Слід зазначити, що ці цифри видаються нам надто оптимістичними, і на практиці фактичний показник втрат є значно вищим. Рівень втрат залежить головним чином від упакування плодоовочевої продукції, ступеня стиглості, умов транспортування та зберігання. Більшість супермаркетів/оптових центрів беруть відповідальність за продаж і представлення продукції на себе з моменту постачання продукції до магазину (типова практика роботи супермаркетів за кордоном). Відсоток браку/"некондиції" визначається менеджером відділу прямо під час постачання продукції. Таким чином, магазин максимально зацікавлений у продажі всієї продукції при максимальноретельному та правильному поводженні з нею. Деякі супермаркети використовують практику повернення непроданої продукції постачальнику. Це умови нерівноправного співробітництва (більше про це - в підрозділі "Реалізація продукції на умовах консигнації"). Значна кількість продукції, яка псується в супермаркетах, псується через відсутність належних умов для зберігання/продажу (правильного температурного режиму, зволоження, освітлення тощо).
Цікаво, що відсоток браку/втрат продукції становить близько 2-4% за кордоном. Менеджери проводять жорсткий контроль стану полиць з плодоовочевою продукцією згідно з інструкціями, які надають рекомендовані терміни перебування тих чи інших видів продукції на полиці супермаркету. Якщо наближається критичний термін закінчення терміну реалізації, а продукція не продається, існує декілька шляхів врятувати ситуацію: наприклад, передати продукцію у відділ кулінарії супермаркету для приготування
Loading...

 
 

Цікаве