WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Ринок товарів легкої промисловості України (взуття) - Реферат

Ринок товарів легкої промисловості України (взуття) - Реферат

Купувати на ринках найбільше схильні підлітки, молодь, старше покоління, найменше - жінки середнього віку. Дівчата й молоді жінки, особливо по великих містах, віддають перевагу фірмовим магазинам, а жінки старші - універмагам та спеціалізованим магазинам. Осінньо-зимове взуття бажане зі шкіри, на літо - не конче Купуючи взуття, жінки звертають особливу увагу на фасон, форму й висоту підборів, колір та матеріал верху. Чоловіків найбільше цікавить вага, матеріал підошви та спосіб її кріплення. Як показують результати опитування, 55% чоловіків і 65% жінок, купуючи осінньо-зимове взуття, надають перевагу виробам з натуральної шкіри, 10% покупців до матеріалу верху байдужі, але звертають увагу на фурнітуру та оздоблення. Менше прихильників натуральної шкіри серед покупців літніх туфель, босоніжок, сандалет - близько 45%; натомість більше третини опитаних віддають перевагу текстильному або текстильно-комбінованому взуттю. Шкіряні пі-дошви не надто популярні - їх воліли б мати 17% жінок і 12% чоловіків. Багато хто з покупців, а надто чоловіки середніх літ, віддають перевагу прошитому взуттю, однак його пропонується, на їхню думку, недостатньо.
Перспективи
За останні 5-6 років "взуттєвий парк" пересічної української сім'ї скоротився в середньому у 1,5 разу. 1998 року взуттєвий гардероб родини був оновлений лише на 16-17%, замість необхідних 38-40%. Практично не купують взуття пенсіонери, суттєво знизилася купівельна активність сільського населення. У 1998 році 3 і більше пар взуття придбали лише 12% дорослого населення країни, тоді як майже половина чоловіків і третина жінок не придбали жодної пари. Ще 5-6 років тому майже 60% населення України бажали придбати виключно продукцію зарубіжних виробників, а стійкими прихильниками вітчизняного взуття були лише 8%, та й то переважно на селі. Сьогодні на придбання імпортного взуття налаштовані 22% населення країни, для абсолютної ж більшості потенційних покупців не має значення, вітчизняний товар чи імпортний.
У доповіді неможливо окреслити всі проблеми, що виникли перед підприємствами "легенької", а насправді важкій і важливій легкій промисловості.
Ну як об'єктивно можна оцінити, що водних умовах підприємства працюють по-різному.
ВАТ "Дана", наприклад, двічі одержувала кредити від КМДА, двічі їх повернуло у призначений термін, а ВАТ "Ластівка", одержавши пільговий кредит другий рік не може його повернути.
В чому причина того, що на головному підприємстві фірми "Роза" залишилось 4 кваліфікованих інженери з виробництва трикотажу із 75, які працювали раніше.
Хто в ринкових умовах повинен за це відповідати? Хіба тільки один керівник?
Проблеми, які стоять перед легкою промисловістю типові. Частину з них керівник може вирішити на інтелекті, але розв'язання більшості з них потребує об'єднання зусиль всіх керівників міста, і Ради директорів, і Спілки роботодавців, і регіонального відділення УСПП.
Обговорення назрілих проблем з директорським корпусом галузі дозволяють окреслити деякі дії, на яких було б доцільно зосередити зусилля підприємств та місцевим органам виконавчої влади.
Ознайомлення з роботою підприємств підтверджує, що саме збереження їх існування досягнуті здебільшого завдяки зусиллям їх колективів і керівництва.
Але оцінювати результати діяльності підприємств тільки за цими критеріями в даний час недостатньо. Аналіз показує наявність в їх діяльності помилок і невикористаних можливостей.
Зокрема, на багатьох підприємствах недостатньо вивчена і оцінена конкурентоспроможність продукції, що випускається, у порівнянні із зразками, що надходять по імпорту або наявні на ринку різних країн.
Відповідно не були своєчасно розроблені необхідні заходи з підвищення конкурентноздатності і в результаті втрачено ринок. Недостатньо врахований досвід ряду підприємств, які зуміли вирішити ці питання і організувати випуск досить сучасної продукції на існуючому устаткуванні.
Більшість підприємств не мають пакета інноваційних і інвестиційних проектів для різних варіантів відновлення і розвитку виробництва.
Основні фонди підприємств легкої промисловості порівняно невеликі (окрім гіганта "Дарни"). Між тим, на багатьох з них амортизаційні відрахування досягають 500-700 тис.грн. в рік, але використовуються далеко не повністю.
Підприємства легкої промисловості не проявляють ініціативи в одержанні комплектуючих виробів (фурнітури, підошов, колодок і ін.) на вітчизняних підприємствах, не вносять відповідних пропозицій, надаючи перевагу імпортним закупкам.
Не використовуються можливості об'єднання зусиль з підприємствами, які працюють в технологічному ланцюжку.
Для всіх підприємств легкої промисловості характерний низький показник виробітку продукції на одного працівника.
Деякого переосмислення, на наш погляд, потребує концепція роботи на давальницький сировині.
Що стосується місцевих органів виконавчої влади, то тут буде продовжено практику прямої фінансової допомоги та міських замовлень, підтримки київського товаровиробника, починаючи від універмагів і закінчуючи ринковими лотками (в цьому питанні у райдержадміністрацій значні нереалізовані резерви), запобіганню попадання на ринок неякісних товарів за демпінговими цінами.
Позитивно може вплинути на стан підприємств поширення експерименту, здійсненого в м. Чернівці, із застосуванням єдиного податку, розвиток інформаційної інфраструктури.
В сучасних умовах для прискорення подолання відставання може бути дуже корисною робота з контингентом керівників.
Список використаної літератури
1. "ГК" - №34, серпень 1999р.
2. http://www.kontrakty.com.ua
3. В.Гніденко,начальник Управління промисловості
Головного управління промислової політики Київської міської державної адміністрації ( доповідна )
Loading...

 
 

Цікаве