WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Ринок товарів легкої промисловості України (взуття) - Реферат

Ринок товарів легкої промисловості України (взуття) - Реферат


Реферат
на тему:
Ринок товарів легкої промисловості України (взуття)
План
1. Стан легкої промисловості
А. Стан роботи підприємств легкої промисловості 3
Б. Проблеми взуттєвої промисловості
" За останні 6 років "взуттєвий парк" пересічної сім'ї скоротився у 1,5 разу 6
" Пропозицію визначає імпорт вкупі з псевдо імпортом 6
" Пропонують не те, що купують 6
" Осінньо-зимове взуття бажане зі шкіри, на літо - не конче 7
2. Перспективи 8
3. Список використаної літератури 10
Стан роботи підприємств легкої промисловості.
Розгляд питання щодо стану роботи підприємств легкої промисловості міста пов'язано перш за все незадовільними в силу різних причин (як об'єктивних, так і суб'єктивних) темпами розвитку цієї галузі.
Протягом ряду років в Києві склався комплекс підприємств легкої промисловості (58 підприємств) що включає всі основні підгалузі, зокрема:
- прядильні і ткацькі підприємства - 10 од.
- швейні підприємства - 19 од.
- трикотажні підприємства - 7 од.
- галантерейні підприємства - 10 од.
- шкіряно-взуттєві підприємства - 12 од.
Якщо у 1990 році питома вага галузі у міському промисловому виробництві становила 13,8% і м.Київ посідав провідне місце у виробництві ряду видів легкої промисловості в Україні. Так, наприклад, у випуску тканин - 6,6%, взуття -13,4%, швейних виробів і трикотажу -3-7%, шкіргалантерейних виробів - 12,5%.
Значна частина підприємств використовувала сировину і матеріали, вироблені в самому комплексі. Місто забезпечувало не тільки потреби всього населення, але й здійснювало поставку продукції в інші області, республіки СРСР і за кордон. Та сьогодні картина, м'яко кажучи, дещо інша.
Питома вага обсягів продукції галузі в загальних обсягах продукції в місті складає тільки 3%. У підприємств галузі в цілому найнижчі показники зростання обсягів виробництва - 2,7%. (У промисловому комплексі міста - 18,5%) .
Якщо порівняти випуск продукції в натуральному вигляді, ми побачимо наступне:
- у 1990 році підприємствами міста вироблювалось пряжі бавовняної 2111 тонн, у 2000 році таке виробництво відсутнє;
- у 1990 році було вироблено 79328 тис. кв.м різних видів тканин, у 2000 році тільки 1993 тис.кв.м (менше більш ніж у 40 раз);
- пальт та плащів - відповідно 925 тис. шт. - 237 тис. шт.
- брюк та спідниць 987 тис.шт. проти 186 тис.шт.;
- сукні - 2278 тис.шт. проти 64 тис. шт.;
- сорочок 2322 тис.шт. проти 210 тис.шт.;
- панчішно-шкарпеткових виробів 500 тис.пар у 1990 році. У 2000 році така продукція в місті не виготовляється;
- взуття 26,2 млн.пар проти 3,6 млн.пар і багато ін.
Тільки через Київську митницю в минулому році було завезено продукцію легкої промисловості та сировини до неї на 87,3 млн. дол. США при випуску її своїми підприємствами на 43,1 млн. дол.
На фоні такого спаду виробництва зменшили свою нішу на споживчому ринку міста і тіньові структури.
Але в той же час аналізуючи стан справ на підприємствах галузі можна зробити оптимістичний висновок, що на багатьох підприємствах кризові явища якщо не подолані, то мають тенденцію на краще.
Значна частина підприємств за останні 2-3 роки стала працювати стабільно. В той же час перед галуззю з'явилась дуже серйозна проблема, яка потребує в подальшому більш конкретного розгляду. Найбільших втрат (в ряді випадків непоправних) зазнала початкова стадія загально-технічного процесу в легкій промисловості, тобто прядильно-ткацьке виробництво. Раніше вже відмічалось, що випуск пряжі взагалі зупинено, а тканин - скорочено до надзвичайно низьких величин.
Ця обставина суттєво збільшує залежність підприємств наступних стадій переробки (швейного виробництва та ін.) від завозу для них матеріалів з інших регіонів або по імпорту.
В інших підгалузях рівень виробництва вдалось зберегти краще ніж в цілому по Україні. Навіть при такому падінні в Києві випускається 30% взуття в країні, 5% трикотажу, понад 12% швейних та галантерейних виробів.
Багато підприємств навіть в існуючих важких умовах здійснюють технічне переоснащення. Майже всі підприємства (за незначним винятком) зберегли виробничі площі, активно використовують устаткування, хоч часто застаріле.
Таким чином своєрідний "стартовий" майданчик для прискореного підйому є. Підтверджується це діяльністю таких підприємств і їх керівників, як ЗАТ "Дана" (голова правління Божок Катерина Олександрівна), ВАТ "Київська швейна фабрика "Желань" (голова правління Ляшко Лариса Іванівна), Акціонерне товариство закритого типу "Київське швейне підприємство "Юність" (президент компанії Востряков Анатолій Степанович), ЗАТ "Каштан" (голова правління Юрченко Галина Антонівна), Київське колективне підприємство "Кіко" (ген. Директор Бобровицька Тетяна Дем'янівна), ТОВ "Філтекс" (директор Белік Владислав Анатолійович. Унікальну роботу з відновлення підприємства, що повністю зупинилось здійснено керівництвом ЗАТ "Піонтекс"(голова правління Грюканов Олександр Григорович).
Але на жаль є і випадки, коли особистість керівника була зі знаком мінус.
ЗАТ "Дарна" - одне з найбільших підприємств галузі знаходиться дуже в важкому стані. Реально піднімається питання, щодо розпочатку проти нього процедури банкрутства. Підприємство з основними фондами 94,2 млн.грн. має борги більш, як 90 млн. грн. Допустити цього ні місто, ні район (Деснянський) не мають право. Підприємство крім незадіяних потужностей має незайнятий персонал (1,5 тис. чол.) за умов використання якого може збільшити виробництво у 6-8
Loading...

 
 

Цікаве