WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Аналіз маркетингової діяльності ТзОВ „Маневр” (кондвироби) - Дипломна робота

Аналіз маркетингової діяльності ТзОВ „Маневр” (кондвироби) - Дипломна робота

сезонних змін серед кондитерських виробів є цукерки, споживання яких у літні місяці значно зменшується, однак суттєво зростає підчас новорічних свят (рис. 2.4).
січень липень грудень
Рис. 2.4. Сезонність у кондитерській галузі України
Приблизно аналогічну динаміку має шоколад, споживання якого в останньому місяці року зменшується через переорієнтацію населення на цукерки.
Споживання карамелі менше має тенденцію до зменшення на початку осені, але ближче до зими, воно знову починає зростати. Як вже зазначалося, споживання печива значно менше чутливе до сезонності. Протягом всього року споживання цього виду продукції зростає, хоча і відбувається певне уповільнення темпів росту наприкінці весни та у перші місяці року.
Отже, ринок кондитерських виробів в Україні має чітко визначену сезонність: найменшим споживання цієї продукції є у літні місяці, тоді як під час новорічних свят воно досягає свого найбільшого значення.
В структурі зовнішньої торгівлі кондитерської галузі спостерігається чітко виражена експортна орієнтація: обсяги експорту є в понад 10 разів більшими за імпортні поставки кондитерських виробів. Це з, одного боку, пов'язано зі специфікою продукції (порівняно короткий термін придатності), з іншого - наявністю в Україні значних конкурентних переваг у кондитерській галузі на світовому ринку за рахунок достатньої забезпеченості основною сировиною та порівняно недорогою робочою силою.
Протягом 2002-2003 рр. у структурі імпорту кондитерської продукції переважали поставки товарів борошнянистої групи, що було пов'язано з популяризацією споживання круасанів, які виробляються за кордоном. У 2004 році відбулося більше, ніж десятикратне збільшення імпорту шоколадної продукції, за рахунок чого питома вага цієї групи збільшилась з 44,2% до 82,3%. Основні поставки здійснювалися трейдерами Литви (понад 25 тис. т), Білорусі (близько 20 тис. т) та Росії (понад 10 тис. т). Разом з тим, необхідно зазначити, що шоколад і шоколадні вироби, поставлені в роздрібну мережу України за цей період, оцінюються всього на рівні 10 тис. т. Інша ж продукція, завезена на територію України з Литви та Білорусі (за оцінками, близько 40 тис. т), складалась переважно з цукру, ввезеного з какао-порошком, та призначеного для промислових цілей кондитерських фабрик.
Тому, фактично з кінцевою продукцією вітчизняних виробників на українському ринку конкурували тільки російські товари компанії ТОВ "Марс" (батончики "Марс", "Снікерс", "Баунті" та ін.), частка яких у російських поставках оцінюється на рівні 70-75%.
Близько 2-3% у російських поставках займає шоколадна продукція російського підрозділу відомої ТМ Cadburry - "Дірол Кедберрі" (шоколад плитковий, цукерки "Пікнік", "Комплімент").
Рис.2.5. Експорт кондитерських виробів в Україну за 2003-2005 рр.
Найбільшу частину експорту протягом останніх років складають вироби з шоколаду (близько 50%). Це здебільшого продукція преміум-класу, розрахована на більш платоспроможний попит. У структурі експорту цукристої продукції стабільно переважає карамель (понад 75% від загалу).
Рис.2.6. Імпорт українських кондитерських виробів за 2003-2005 рр.
При цьому, як товарна, так і географічна структура експорту протягом останніх років є практично незмінною. Слід зазначити, що географія експорту кондитерських виробів є більш розгалуженою, ніж імпорту. Разом із цим у структурі експортних поставок також домінує Російська Федерація (рис.2.7).
Рис.2.7. Географічна структура експорту кондитерської промисловості у
2005 р.
Як видно з діаграми, на Росію припадає 50% всього експорту кондитерської продукції з України, а на Казахстан - близько 20%. У грошовому вимірі зазначені поставки оцінюються у 150 млн. дол. США. та 45 млн. дол. США відповідно.
Отже, існує певна залежність між обсягами виробництва кондитерської продукції в Україні та можливістю здійснювати поставки в Росію та Казахстан. Оскільки темпи росту внутрішнього споживання протягом останніх років стабілізувалися на рівні 10%, подальше нарощування обсягів виробництва можливе за умови істотного зростання попиту з боку зазначених країн.
Зазначимо, що українські кондитерські вироби є конкурентоспроможними на ринках країн СНД, при чому не тільки через нижчу ціну, але й за рахунок асортименту, якості товару та гарної упаковки. Тому виробники кондитерської продукції таких важливих торговельних партнерів України як Росія та Казахстан лобіюють застосування торговельних обмежень щодо українських товарів цієї галузі. Так, введення Росією у 2003 році 21-% ввізного мита на український імпорт карамелі призвело до погіршення фінансового стану ряду середніх і навіть великих українських виробників. Відміна зазначених санкцій у липні 2004 року значно пожвавила зовнішню торгівлю між цими країнами, а питома вага цукристих виробів в структурі українського експорту кондитерських виробів зросла на 4 в. п. до 24%. Однак вже у 2005 році аналогічні обмеження щодо українського імпорту були застосовані щодо українських кондитерських виробів з боку Казахстану.
Разом із цим, великі українські виробники кондитерської продукції знайшли спосіб подолати проблему введення мита з боку країн - основних торговельних партнерів. Вони почали купувати кондитерські фабрики в Росії, що дозволило їм отримати прямий доступ до ринку цієї країни та безмитно ввозити продукцію до Казахстану.
Основним фактором, що визначає обсяги виробництва кондитерської продукції в Україні, є попит на неї у середині країни та на ринках інших країн СНД, а також можливості доступу до цих ринків.
За оцінками експертів попит на кондитерську продукцію в Україні протягом наступних років буде зростати помірними темпами в середньому до 10% на рік. При цьому, можливе збільшення споживання продукції преміум-класу.
Разом із цим, попит на кондитерські вироби в Україні є чутливим до зміни ціни, тому можливим фактором ризику у майбутньому може стати збільшення цін на основну сировину, що відповідно призводитиме до збільшення собівартості виробництва та зростання ціни на готовий продукт.
Таку ситуацію можна було спостерігати у 2003 році, коли підвищення вартості цукру призвело до зростання цін на кондитерські вироби більше ніж на 5%. У 2004 році, за рахунок доброго врожаю цукрових буряків та пшениці, ціни на цукор та борошно були стабільними. У 2005 році через штучний дефіцит цукру ціни на нього зросли. Так само на наступний рік через неврожай прогнозується збільшення цін на борошно.
Такимчином, якщо через зростання цін на основну сировину у наступних роках вартість готової продукції кондитерської галузі буде зростати більшими темпами, ніж підвищення доходів населення, то можливе зниження внутрішнього споживання деяких видів кондитерської продукції. Також, через збільшення вартості виробництва на таких товарах як карамель, українські виробники можуть втратити і конкурентні переваги на зовнішніх ринках. Однак, слід зазначити, що чутливість
Loading...

 
 

Цікаве