WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Конкурентні переваги на товарних ринках - Реферат

Конкурентні переваги на товарних ринках - Реферат

міжреспубліканського обміну своїмибазовими галузями, економіка України не тільки не змогла структурно переорієнтуватися, але й потрапила у ще більшу залежність, зокрема з імпорту енергоносіїв.
Україна пасивно додержувалася тих виробничих схем, які дісталися їй на спадок від СРСР і які технологічно поступаються передовим світовим зразкам. Наявні експортні можливості у системі (навіть значно диверсифікованих в останні роки) геоекономічних зв'язків України не створюють передумов для цілеспрямованого розвитку спеціалізованого експортного виробництва, яке в цілому занепадає (за винятком деяких сировинних галузей), зокрема через фізичне моральне старіння основних виробничих фондів. Україна практично не завоювала нових ринків, а й частково втратила їх на терені СНД. Однак найбільш загрозливою для України є не просто не конкурентоспроможність продукції, підприємств, галузей, національної економіки в цілому, а ймовірність так званого "системного відриву" її від групи провідних країн через несумісність технологій, низьку здатність економіки до інвестицій і нововведень, а також структурно-галузеву та інституціональну несумісність.
З урахуванням існуючої сукупності об'єктивних внутрішніх і зовнішніх факторів можна стверджувати, що для України актуальною є проблема забезпечення насамперед факторної конкурентоспроможності національної економіки.
Суттєвого переосмислення потребують традиційні підходи щодо цілей та умов формування національної моделі відкритої економіки напередодні приєднання до Світової організації торгівлі. Насамперед слід врахувати очевидні кореляційні взаємозв'язки внутрішньої та зовнішньої макроекономічної політики: структурна перебудова позначається на параметрах конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а розширення експорту є позитивним фактором її проведення.
Принципово важливим є саме розуміння того, що поліпшення ситуації в державі можливе тільки на системній основі, ніякі, навіть гучні разові заходи ситуації не виправлять. Перш за все необхідна послідовна структурна політика, орієнтована на реалізацію національних переваг, забезпечення економічної безпеки України, прискорення її інтеграції в сучасну світогосподарську систему. Відсутність чіткої програми структурної перебудови національної економіки і, особливо її матеріального сектора, залишається фактором, що постійно підживлює середовище для кризових явищ. Не вирішивши стратегічно важливої проблеми зменшення зовнішньої енергетичної залежності, ми продовжуємо розпорошувати мізерні ресурси на підтримку і збереження енергомістких виробництв.
Ключовим поточним завданням є вивірена у часі та у галузевих пріоритетах підтримка найважливіших видів технологічних та експортних виробництв. Світовий досвід показує, що і в складних фінансових умовах держава може здійснювати в певних мінімальних обсягах орієнтовану промислову політику. Ці зусилля варто ув'язувати з перспективами кооперації в рамках міжнародних, перш за все - європейських, галузевих технологічних програм.
Необхідно проводити і більш чітку грошово-кредитну політику, яка повинна мати на меті насамперед забезпечення стабільної та сприятливої кон'юнктури господарювання у реальному секторі економіки.
Критеріями продуманої політики у грошово-кредитній сфері мають стати відповідність цілям загальної економічної стратегії в державі, а також виваженість кожного кроку. Обов'язковою передумовою тут є запобігання подальшим сплескам інфляції та приборкання її некерованих проявів, а також гарантування прогнозованості курсу гривні. Тільки з твердою національною валютою можна розраховувати на створення сприятливих умов для реального сектора. Важливо здешевити кредити, налагодити систему довгострокового кредитування виробництва, розвинути систему експортних кредитів та гарантій.
На сьогодні ще можливе і розширення практики використання іноземних кредитів. За 1992 - 2003 рр. було залучено більш як 6,2 млрд дол. іноземних кредитів. У порівнянні з Польщею, у чиє господарство вкладено 10 млрд доларів, це не так і багато. Проте тут ситуація починає змінюватися на краще. Так, за дев'ять місяців 2003 року в економіку України надійшло 954,1 млн доларів прямих інвестицій, причому тільки 40 млн дол. - із країн СНД. Найпривабливішими для іноземних інвесторів є такі галузі як: харчова індустрія, машинобудування, транспорт і зв'язок, металургія, а також переробка сільгосппродукції. За свідченнями іноземних інвесторів, недостатня надійність і авторитетність законодавчої бази, адміністративно-бюрократичні перепони стримують потік капіталовкладень в Україну.
У таких і подібних ситуаціях іноземні інвестори здебільшого утримуються від капіталовкладень у виробництво або інфраструктуру і віддають перевагу оперуванню незрівнянно рухомішими портфельними інвестиціями, що забезпечує їм можливість у разі необхідності швидко перемістити капітал до інших країн.
Висновки
Для динаміки інвестицій формування внутрішнього ринку має важливе значення. Для інвестора й товаровиробника головне, щоб вироблена продукція або послуги були сплачені, адже платоспроможний попит визначається рівнем доходів населення, який в Україні поки що невисокий.
Важливо запустити такий механізм, завдяки якому кожний імпульс попиту супроводжуватиметься резонансним ефектом, тобто ефектом створення нових хвиль попиту та їх заспокоєння за рахунок пожвавлення взаємопов'язаних технологічних ланцюжків. Для цього необхідна політика підтримки фірм, підприємств і навіть галузей, здатних взяти на себе функції локомотивів цього процесу.
Одночасно необхідно створювати умови для розвитку малого та середнього бізнесу. Світовий досвід показує, що середні та малі підприємства не тільки стають більш привабливими реальними об'єктами інвестування для населення, а й багато в чому формують національний конкурентний потенціал. У цілому саме інвестиційні потоки можуть або повністю знекровити національну економіку, обминаючи її реальний сектор, або запустити дійові механізми економічного розвитку.
Незважаючи на значні втрати ресурсів та науково-технологічного потенціалу, Україна має перспективи у досягненні міжнародної конкурентоспроможності за умови реалізації орієнтованої на те власної стратегії.
У подальших дослідженнях доцільно акцентувати увагу на актуальній проблемі формування національної моделі відкритої економіки напередодні приєднання України до СОТ.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Портер М. Международная конкуренция. Пер. с англ. - М.: Международные отношения, 1993.
2. Портер М., С. 39.
3. Портер М., С. 27.
4. Портер М., С. 86.
5. Мицак Б.І. Стандартизація, сертифікація, конкурентоспроможність продукції. Навч. посібник - К.: Ісідо, 1995.
6. Кредисов А., Дерев'янко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку. / Економіка України, 1997. - № 5.
7. Губський Б. Конкурентність української економіки. / Економіка України, 2003. - № 12.
Loading...

 
 

Цікаве