WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товар і послуга як об’єкти маркетингової товарної політики. Товарний ринок (науковий реферат) - Реферат

Товар і послуга як об’єкти маркетингової товарної політики. Товарний ринок (науковий реферат) - Реферат

конкурентів, захист своєї ніші від зазіхань інших фірм.
Основним методом олігополістичної конкуренції є постійне підвищення монополістичними структурами конкурентоспроможності своїх товарів. Вони спрямовують свої зусилля на їх технічну досконалість, високу надійність у процесі експлуатації та споживання, розширюють і оновлюють асортимент, пропонують широкий діапазон цін на товари, що різняться якістю, специфічними властивостями, художньо-естетичним оформленням, упааковкою, гарантійними зобов'язаннями та післяпродажним сервісом. Конкурентоспроможність своїх фірм і товарів олігополісти захищають за допомогою патентів, ліцензій, торгових марок, кваліфікованої реклами.
" Монопсонія ( від грецьк. "моно" - один і "опсонія" - закупівля продовольства) - це монопольне становище одного покупця, який має змогу контролювати закупівельну ціну певного товару.
Монопсонія спостерігається переважно на ринку сільськогосподарської продукції, яку виробляють численні дрібні фермерські господарства, інші виробники. До особливої деформації ринку призводить так звана двостороння монополія, коли взаємодіють між собою лише один продавець і лише один покупець (наприклад, військово-промисловий комплекс і держава).
" Олігопсонія - це формагрупового монополізму, за якої існує монополія кількох покупців певного товару. При олігопсонії закупівельна ціна обмежується монополізованими покупцями, вони отримують свої монопольні прибутки як частину доходів продавців.
2. Монополістична конкуренція виникає за умови присутності на ринку кількох десятків виробників схожої, однак неідентичної продукції.
Основні характеристики ринку монополістичної конкуренції:
ў виробники мають можливість впливати на сукупну пропозицію, попит і ціну товару;
ў виробники залишаються відносно незалежними і між ними немає домовленості щодо обмеження виробництва, попиту чи пропозиції з метою підвищення цін на товари;
ў приділяється особлива увага диференціації продукції, тобто надання товару властивостей, важливих для конкретного типу споживачів;
ў наявність великої кількості невелих підприємств.
Для визначення рівня монополізму ринку використовують індекс Харфіндела-Хіршмана (ІХХ):
ІХХ = ( aj ) ,
де aj - частка фірми на ринку, %.
Ринок вважається нормальним, коли ІХХ менше за 1000. У таких межах значення індексу дозволяє об'єднання фірм. Ринок з нормальною ринковою конкуренцією вважається безпечним, коли на ньому діє 10 і більше фірм, а також коли:
" одна фірма не займає більше 35 % ринку;
" дві фірми не займають більше 44 % ринку;
" три фірми не займають більш як 54 % ринку;
" чотири фірми не займають більш як 63 % ринку.
Ринок вважається неконкурентним, якщо значення ІХХ перевищує 1800 одиниць.
Оцінку реакції ринку на зміну попиту залежно від типу ринку показано у табл.2.4.
Таблиця 2.4.
Оцінка реакції ринку на зміну попиту при різних типах ринку
Тип ринку Кількість підприємств Вірогідність реакції ринку на зміну попиту
Монополія 1 0,1
Олігополія 2
3
5
7 0,19
0,27
0,41
0,52
Монополістична конкуренція 10
20
25
30 0,65
0,88
0,93
0,96
Вільна конкуренція 40 і більше 0,98
Вірогідність реакції ринку на зміну попиту вираховуємо за формулою:
Р (Аn) = 1 - ( 1 - 0,1)n,
де n - кількість підприємств на ринку.
Ринкова економіка характеризується конкуренцією між окремими виробниками та посередниками за найвигідніші умови виробництва, поставок та реалізації. Вивчення умов конкуренції здійснюється в такій послідовності:
1) визначення реальних та потенційних конкурентів;
2) аналіз показників діяльності конкурентів;
3) оцінка маркетингової стратегії конкурентів;
4) з'ясування переваг та недоліків діяльності конкурентів;
5) оцінка конкурентоспроможності власного підприємства.
Фірми-конкуренти можна класифікувати за наступними ознаками:
ў фірми, що виробляють аналогічну продукцію;
ў фірми, що планують вихід на ринок з аналогічною продукцією;
ў фірми, які випускають товари-замінники.
Аналіз показників діяльності фірм-конкурентів здійснюється за такими напрямками:
1. Загальна характеристика:
1.1. найменування фірми та її місцезнаходження;
1.2. рік заснування;
1.3. назви підпорядкованих підприємств та філій;
1.4. кількість працівників;
1.5. імідж;
1.6. оцінка рівня загрози як конкурента;
2. Економічний потенціал:
2.1. активи;
2.2. основний капітал;
2.3. обсяги продажу і темпи їх зростання;
2.4. частка на ринку;
2.5. прибуток у відношенні до обсягів продажу, до інвестованого капіталу, до акціонерного капіталу;
3. Організаційно-технічний рівень:
3.1. структура витрат;
3.2. виробничі потужності;
3.3. організація НДДКР;
3.4. річні витрати на наукові дослідження;
3.5. кількість зайнятих науковими дослідженнями у фірмі;
3.6. напрямок наукових досліджень фірми та галузь патентування;
3.7. оцінка можливостей монополізації фірмою будь-якої галузі техніки.
4. Фінансовий стан:
4.1. прибутки від операцій;
4.2. ліквідність і заборгованість;
4.3. кредитоспроможність фірми та умови кредитування;
4.4. рівень рентабельності;
4.5. дивідендні виплати.
Загальна оцінка конкурентоспроможності підприємства здійснюється за формулою:
Кп = QЕ * ЕВ + QФ * Фс + QР * Рз + QТ * Тк,
де Кп - показник конкурентоспроможності підприємства;
Ев - значення критерію ефективності виробничої діяльності підприємства;
Фс - значення критерію фінансового стану підприємства;
Рз - значення критерію ефективності організації збуту і просування продукції на ринку;
QЕ, QФ, QР, QТ - коефіцієнти вагомості відповідних критеріїв.
У центрі маркетингових досліджень перебуває товар, його відповідність потребам, смакам, бажанням та звичкам споживачів. Під час дослідження вивчаються його переваги та недоліки проти товарів-аналогів. Визначається конкурентоспроможність товару шляхом опитування споживачів.
Найпростішим методом оцінки можливостей успішного продажу товару на конкретному ринку є використання шкали Озгуда - семибальної шкали оцінок (табл.2.5)
Отримані від споживачів відповіді підсумовуються і виводиться середня оцінка. Що ближчою вона є до одиниці, то вище цінує товар споживач.
Таблиця 2.5.
Градація оцінок відношення споживачів до товару
Добре 1 2 3 4 5 6 7 Погане
1 - чудове
2 - дуже добре
3 - середнє
4 - байдуже
5 - погане
6 - дуже погане
7 - відразливе
Обов'язковими при вивченні товару є певні напрямки, а
Loading...

 
 

Цікаве