WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товар і послуга як об’єкти маркетингової товарної політики. Товарний ринок (науковий реферат) - Реферат

Товар і послуга як об’єкти маркетингової товарної політики. Товарний ринок (науковий реферат) - Реферат

п * П * Ц,
де п - кількість потенційних покупців даного товару;
П - кількість покупок, зроблених середнім покупцем;
Ц - середня ціна одиниці товару.
2. Метод сумування ринків - використовується для ринку товарів промислового призначення, якщо споживачів небагато і кожен з них може укласти договір на велику поставку. Даний метод передбачає відокремлення усіх потенційних споживачів товару на кожному з ринків та підсумування можливих обсягів збуту.
3. Статистичні методи.
Якщо на ринку представлені аналогічні товари декількох товаровиробників, то кожен з них у межах загальної місткості ринку має свою ринкову частку.
Тобто, ринкова частка фірми - це питома вага товарів фірми взагальній місткості даного ринку збуту. РЧФ визначається за формулою:
Vз.ф.
РЧФ = * 100%,
Мр
де Vз.ф. - обсяг збуту фірми;
Мр - місткість ринку.
Відносна ринкова частка фірми - це відношення РЧФ до ринкової частки найсильнішого ринкового конкурента. Визначається за формулою:
РЧФ
ВРЧФ = .
РЧК
Якщо ВРЧФ 1, то фірма є ринковим лідером і займає сильні ринкові позиції.
Якщо ВРЧФ = 1, то ринкове становище фірми рівносильне з її ринковим конкурентом.
Якщо ВРЧФ 1, то фірма займає слабкі ринкові позиції.
Окрім місткості ринку ще однією важливою його характеристикою є кон'юнктура ринку.
Кон'юнктура ринку - це економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становища основних фірм-конкурентів.
Найхарактернішими видами товарної кон'юнктури вважають:
1. Зростаючу - формується в умовах дефіциту (перевищення попиту над пропозицією). Особливості - зростання цін і збільшення кількості укладених договорів.
2. Високу (стабільну) - характеризується відносною стійкістю високих цін і найбільшою активністю споживачів та постачальників.
3. Падаючу - зумовлена затоварюванням ринку і характеризується зниженням ринкових ціню скороченням кількості укладених договорів.
4. Низьку - характеризується низькими цінами і пасивністю суб'єктів ринку.
Вивчення і прогнозування кон'юнктури ринку здійснюють у такій послідовності:
" загальне оцінювання особливостей даного товару;
" вивчення динаміки виробництва товару, аналіз використання наявних виробничих потужностей;
" аналіз попиту і пропозиції;
" аналіз товару і його збут;
" аналіз динаміки цін; факторів, які впливають на їх зміну;
" вивчення конкурентів, аналіз їх сильних та слабких сторін;
" аналіз експортно-імпортних відносин.
3. Конкурентне середовище товарного ринку.
Ринкова товарна політика залежить від типу ринку, на якому підприємство здійснює свою діяльність.
Головним критерієм класифікації типів ринку є характер та ступінь свободи конкуренції. Вона визначається межами, в яких окремі підприємства впливають на умови реалізації своєї продукції, особливо на ціни. Орієнтуючись на згаданий критерій розрізняють ринки: монополістичний, олігополістичний, ринок монополістичної конкуренції та ринок вільної конкуренції (рис.2.4.).
Рис.2.4. Типи ринків
1. Монополія (термін "монополія" походить від грецьких слів "моно" (один) і "полео" (продаю)) - це угода, союз, об'єднання невеликої кількості великих підприємств, що зосередили у своїх руках виробництво і збут значної частини продукції в одній або кількох галузях економіки.
Метою й результатом функціонування таких об'єднань є:
" усунення конкуренції між їх учасниками та зміцнення спільних позицій у конкурентній боротьбі з іншими монополістичними структурами та немонополізованими підприємствами відповідних галузей;
" розподіл між учасниками монополістичної структури обсягів виробництва відповідних товарів, ринків збуту і сировинних ринків;
" здійснення погодженої політики щодо оплати праці найманих робітників і рівня цін на продукцію, закуповувану сировину та матеріали.
Монополістичні структури централізують широке коло виробничо-господарських функцій підприємств, що входять до складу цих структур. Залежно від ступеня централізації виробничо-господарських функцій є різні організаційні форми монополістичних об'єднань. Основними формами є картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати.
Картелі - це об'єднання самостійних у виробничо-господарському та комерційному відношенні підприємств однієї галузі виробництва з метою монопольного панування на ринку й отримання максимального прибутку.
Учасники картелі визначають між собою:
" частку кожного учасника в загальному обсязі виробництва;
" ринки збуту продукції;
" єдину цінову політику щодо постачальників сировини та покупців реалізованої продукції.
Учасники такого об'єднання домовляються про умови продажу, терміни платежу, розподіляють між собою ринки збуту, визначають кількість виробленої продукції, встановлюють ціни, розподіляють між окремими підприємствами прибуток. Картелі не усувають конкуренції, а навпаки, різко загострюють її. Усередині картелю відбувається боротьба за квоти (частки) у виробництві та збуті, що часто призводить до розпаду картелю.
В Україні після здобуття незалежності та в період становлення ринкової економіки картелі були заборонені. Зокрема, законодавством України забороняється будь-яке узгодження цін, тарифів, знижок, надбавок, націнок чи розподіл ринків збуту за територіальним принципом, асортиментом, обсягами реалізації чи закупівлі, витіснення з ринку чи обмеження доступу до нього продавців, покупців та інших суб'єктів господарювання. Не лише укладені договори, а й навіть факти контрактів чи обміну інформацією між конкурентами фіксуються та аналізуються антимонопольними органами України з метою виявлення можливої змови. Доведена наявність змови є підставою для застосування штрафних санкцій та інших заходів державного впливу на учасників картелю (підприємства), посадових осіб, приватних підприємців.
Синдикати - одна з форм монополістичних об'єднань, яка характеризується тим, що розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація виробленої її учасниками продукції здійснюється через єдину збутову контору. Учасники цього об'єднання можуть бути самостійними лише у виробничому відношенні і втрачають комерційну самостійність.
Нині в умовах ринкової економіки синдикати функціонують у металургійній, хімічній і харчовій промисловості, а також у сільському господарстві.
Синдикати створюються у формі акціонерних товариств. Форма синдикату іноді набирають збутові та постачальницькі кооперативи, а також товариства. Вони є ефективним ринковим засобом економічної боротьби з різноманітними перекупниками, посередниками, діяльність яких призводить до подорожчання
Loading...

 
 

Цікаве