WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товар і його фактори - Реферат

Товар і його фактори - Реферат

різних країн. Наприклад, у машинобудівній та електротехнічній промисловості Франції на поставки по кооперації припадає до 60 % вартості готової продукції. З 1960 по 1964 р. частка комплектуючих виробів у зовнішній торгівлі продукцією машинобудування у США зросла з 14,1 до 58,0%, у Великобританії - з 24,3 до 61,8%, в Японії - з 15,1 до 40,7%. Із 8 тис. компаній-суміжників і субпостачальників, з якими кооперується італійський автомобільний концерн ФІАТ, 2 тис. є зарубіжними фірмами. Для виробництва нового пасажирського літака "Аеробус" був створений європейський концерн "Аеробус індастрі", чому передувала міжурядова угода у 1967 р. між Францією, Великобританією та ФРН. Уряд ФРН фінансував 90% інвестицій західнонімецьких фірм у створення літаків нового класу. У здійсненні програми беруть участь 1,4 тис. компаній із 17 країн. У 1966 р. на частку концерну припадало 25% світового капіталістичного ринку цивільних літаків. У 2000 р. вартість літаків, що випускатимуться, досягне 154 млрд. дол., а їх експорт в Європі становитиме близько 25 млрд. дол. За цих умов конкретна праця реалізується у різних видах міжнародної праці, її зведення до абстрактної праці відбувається у процесі формування інтернаціональної вартості. Вартість як суспільне відношення виражає виробничі зв'язки і відносини між промисловими компаніями з багатьох країн. У разі встановлення довгострокових контрактів і укладення угод про взаємні поставки між компаніями різних країн конкретна праця, що здійснюється на території певної країни, все більше виступає як суспільна. У межах багатонаціональних фірм елементи виробництва втрачають своє національне походження, а товари, що виготовляються, стають носіями інтернаціональної власності.
З розвитком суспільного способу виробництва праця все більше ускладнюється. Про це свідчить те, що середній рівень освіти робітничого класу зріс з 1-3 класів на початку XX ст., до 13 років всередині 80-х років, питома вага робітників переважно розумової праці досягла близько половини /а у США - більше половини зайнятого населення/.
Істотні якісні зміни відбулися і в конкретній праці. Виникли сотні тисяч нових її видів, ускладнився характер виробничих операцій, конкретнихробіт, мети, предметів і засобів праці, її результатів. Ставлення людини до природи набирає все більш суспільного характеру.
За них умов ринок як єдина форма зв'язку між товаровиробниками частково втрачає свою провідну роль у регулюванні виробництва. Поряд з ним з'являються елементи планомірності, обліку і контролю, свідомого втручання з боку держави.
Тенденції у розвитку товарної економіки і виникнення безпосередньо суспільної форми виробництва. В межах сучасного товарного виробництва діють дві протилежні тенденції: до дальшого розширення та його підриву, Перша зумовлена поглибленням спеціалізації суспільної праці /відгалуження окремих виробничих функцій у самостійні виробництва/, збільшенням кількості економічно відокремлених виробників /у США за 1947-1990 рр. кількість підприємств зросла майже на 9 млн., що стосовно відносин власності означає відокремлення товаровиробників, які, виготовляючи товари чи послуги, вступають у відносини з іншими товаровиробниками і споживачами/, перетворенням науки у безпосередньо продуктивну силу /внаслідок чого матеріалізовані результати наукових досліджень у вигляді патентів, ліцензій, ноу-хау перетворюються на товар/, збільшенням ролі та економічної значимості сфери нематеріального виробництва /освіта, охорона здоров'я та ін./ у відтворенні робочої сили. Послуги, що надаються цими галузями, перетворюються на товар. За сучасного капіталізму товар набирає і таких потворних форм, як продаж органів людини /наприклад, нирки людини, що потрапила на "дно" суспільства/. Крім того, тенденція до розширення товарного виробництва зумовлена зростанням кількості населення і дією закону зростання потреб.
Дія тенденції до підриву товарного виробництва визначається розширенням масштабів одиничного поділу праці , в основі якого лежить подетальна і поопераційна спеціалізація всередині окремих виробничих одиниць. Матеріальною основою цих процесів є зростаюча концентрація капіталістичного виробництва, виникнення і розвиток величезних монополістичних об'єднань. Тенденція до підриву товарного виробництва зумовлена також розширенням масштабу організованості та планомірності в межах окремих компаній. Крім того, дія цієї тенденції спричинена розвитком контрактних відносин між монополіями, з одного боку, дрібними і середніми капіталістичними підприємствами, з іншого, при яких останні спеціалізуються на виробництві окремих деталей, вузлів для комплектування кінцевої продукції. Крім того, практично кожній операції купівлі-продажу між корпораціями передує укладення письмового або усного контракту, який має юридичну силу. Кожна із сторін бере на себе зобов'язання щодо виконання умов контракту, а його порушення передбачає судові санкції. Тому складаються попередні плани виробництва, його забезпечення устаткуванням, робочою силою, сировиною, фінансові плани підприємства, плани проведення науково-технічних досліджень тощо. Отже, немає потреби підтверджувати через ринок суспільне необхідний характер товарів, що виготовляються.
Певний підрив товарного виробництва має місце внаслідок державних контрактів на національному та міжнародному рівнях, централізованого регулювання економіки з боку держави. Таку саму роль значною мірою виконують гігантські банки, які створюють апарат для суспільного регулювання процесу виробництва і розподілу продуктів.
Дія тенденції до підриву товарного виробництва зумовлює зародження третьої основної форми суспільного виробництва - безпосередньо суспільної. Цілий ряд процесів, що супроводжують цю тенденцію, безперечно, свідчать про появу цієї форми. Заперечувати зародкові форми її існування - позаісторичний підхід до самої товарної форми організації виробництва. Адже остання існувала не завжди і тому не може функціонувати вічно. Розвиток її внутрішніх суперечностей неминуче призводить до появи більш розвиненої форми, яка діалектичне, тобто з утриманням сильних, прогресивних сторін, заперечить товарну форму. Ці прогресивні сторони діятимуть в якісно інших, нових формах, підпорядковуючись при цьому закономірностям розвитку безпосередньо суспільної форми виробництва. Але в цілому в наш час дія тенденції до розширення масштабів товарного виробництва ще є переважаючою.
Loading...

 
 

Цікаве