WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товар і його фактори - Реферат

Товар і його фактори - Реферат

придбання кожної нової відеокасети зменшується, отже зменшується їх гранична корисність, хоч за якістю вони нічим не відрізняються від першої. Тому купівля, наприклад, 15 відеокасет у даний час є тим "останнім екземпляром", який задовольняє "граничну потребу" і має "граничну корисність". Остання і визначає ринкову ціну відеокасети. Звідси й назва теорії - "гранична корисність". Граничну корисність в "Економікс" розглядають як задоволення, що його дістає окрема людина від споживання однієї додаткової одиниці товару. Це стосується і послуг. Отже, ціна окремого товару, згідно з цією теорією, безпосередньо залежить від ступеня насичення потреби у ньому. Таким чином, за вихідний пункт визначення вартості товару береться суб'єктивна мотивація, суб'єктивна оцінка економічної поведінки індивідів, а не об'єктивні фактори, тобто суспільне необхідні витрати праці.
За ринкової економіки має місце конкуренція між продавцями за покупця, між покупцями, між продавцями та покупцями. При цьому з багатьох суб'єктивних оцінок того чи іншого товару виводиться його об'єктивна /відносно/суспільна оцінка, або вартість товару, а суспільна гранична корисність збігатиметься з однією з індивідуальних. Суспільна оцінка граничної корисності встановлюється при рівності попиту і пропозиції на даний товар і вимірюється ціною рівноваги, або вартістю. Якщо попит перевищує пропозицію конкуренція між покупцями зумовлює підвищення піни вище вартості, а при перевищенні пропозиції над попитом і, відповідно, конкуренції між виробниками за споживача /що є центральним елементом конкуренції, її ядром/ ціни понижуються і відхиляються вниз від вартості.
Більш складна модель теорії граничної корисності виникає при визначенні ціни даного екземпляра товару серед усіх товарів, тобто за умов конкуренції між продуктами праці всього товарного світу. За цих умов ціна на ринку конкретного виду товару відповідає його місцю в сукупності граничних корисностей всієї товарної маси, а суспільна гранична корисність виводиться за принципом рівнодіючих оцінок індивідів. Аналогічним чином оцінюється вартість будь-якого ресурсу, фактора, який використовується для виробництва товару.
Якщо розглядати цю модель з точки зору споживача, то він завжди обмежений певною сумою грошей на купівлю товарів, але хоче при цьому максимально задовольнити свої потреби. Таке оптимальне задоволення його потреб досягається тоді, коли він дотримується принципу "рівності граничних корисностей" тих благ, що їх він купує.
Протиставляючи теорію граничної корисності концепції суспільне необхідних витрат, Бем-Баверк зазначав, що токайське вино не тому дороге, що дорогі токайські виноградники, а навпаки, токайські виноградники том)' дорогі, що дороге токайське вино. Гак "санкціонована" індивідом гранична корисність цінності визначає і витрати виробництва, а не навпаки.
Як зазначалося в темі І, обидві теорії /і трудова теорія вартості, і теорія граничної корисності/ є двома окремими ланками економічної теорії, які треба не протиставляти одна одній, а взяти в них усе раціональне і синтезувати в цільну органічну концепцію товарів, їх корисний ефект із суспільними витратами, органічно розглянути об'єктивність останніх з суб'єктивною споживною оцінкою конкретного економічного блага споживачем, або, як зазначають Я.Певзнер і С.Брагінський, створити спільну теорію результатів і витрат . Такий синтез, зокрема, полягає у тому, що визначення суспільне необхідних витрат праці, в тому числі на виробництво засобів і предметів пралі, "науки /отримання патентів, ліцензій і т. ін./ неможливо без урахування корисного ефекту. На ринку відбувається зіставлення корисності з суспільними витратами, порівняння попиту /корисності/ з пропозицією /витратами/. Після того як ринок визначив ціну і кількість, при/яких збігаються попит і пропозиція, ціна відповідає суспільне необхідним витратам /вартості/, а кількість є суспільно необхідною. Ціна, що встановилася при цьому, визначає граничну корисність товару. Коли до уваги береться весь товарний світ, потреба в будь-якому конкретному товарі, а значить, і попит на нього, залежать від наявності інших товарів. Аналогічно і витрати виробництва залежать БІД усіх альтернативних можливостей використання споживаних на виробництво даного товару ресурсів. Таким чином при даному рівні розвитку продуктивних сил вартість визначається в точці рівноваги між граничною суспільною корисністю даної кількості товарів /з урахуванням непрямого впливу на нього певної кількості всіх інших товарів/ і граничними суспільними витратами виробництва цієї кількості /з урахуванням альтернативних/можливостей використання застосовуваних у цьому виробництві ресурсів/ . При такій ситуації на ринку встановлюється рівність попиту і пропозиції на всі товари і послуги.
У наведеній вище теорії західних вчених та спроб російських економістів синтезувати такі погляди з положеннями К.Маркса не викликає сумніву необхідність урахування корисного ефекту, суспільної корисності певного товару чи послуги при визначенні їх вартості, що вартість даного виду економічного блага повинна бути синтезом результатів і витрат, вимірюватись не тільки витратами, а й ступенем корисного ефекту.
Разом з тим у наведеній моделі викликають серйозний сумнів такі твердження. По-перше, що можна ототожнювати суспільний корисний ефект певного товару з попитом, а суспільне необхідні витрати - з пропозицією. По-друге, що основою вартості і основним регулятором цін є суб'єктивна оцінка індивідуумом корисності товару і особливо визначення його граничної корисності. Нагадаємо, що такою, на думку західних вчених, є найменш постійна потреба, яка задовольняється останнім з екземплярів даного блага, що споживаєтеся, По-третє, сама практика встановлення цін сучасними корпораціями і фірмами, про що йтиметься в темі 7. По-четверте, намагання багатьох західних та окремих радянських вчених при інтерпретації поглядів К.Маркса на ш проблему повністю ізолювати від корисного/ефекту, від суспільної корисності певного економічного блага. Адже коли йдеться про вартість товару, а останній є діалектичною єдністю споживної вартості і вартості, то таку єдність треба враховувати і яри оцінці продукту або послуги. Адже споживна вартість, як зазначають С.Брагінський та Я.Певзнер, і є конкретною корисністю. По-п'яте, слід системно підходити до марксистської теорії вартості і ціни, а не ізольовано тлумачити першу главу "Капіталу". Зокрема, важливо
Loading...

 
 

Цікаве