WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товар і його фактори - Реферат

Товар і його фактори - Реферат

прані розуміють кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу. Отже, із зростанням продуктивності праці у кожній одиниці продукції втілюється менша кількість прані. Тому вартість одиниці товару зменшується, а вартість всієї маси вироблюваної продукції залишається незмінною. Оскільки величина вартості товарів визначається не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом, то для зменшення величини вартості повинна збільшитись продуктивність суспільної праці, продуктивність праці пов'язана з конкретною працею, оскількивиражається у більшій або меншій кількості споживних вартостей, її рівень залежить від таких основних факторів, як масштаби розвитку техніки, науки та впровадження її досягнень у виробництво, форм і методів організації праці, рівня освіти і кваліфікації робітників, природних умов тощо.
Праця здійснюється з різною інтенсивністю. Інтенсивність - це затрати праці за одиницю часу. Зростання інтенсивності праці рівноцінне подовженню робочого дня. БІЛЬІД інтенсивна праця створює за одиницю часу більшу вартість порівняно з менш інтенсивною працею. Отже, величина вартості товару перебуває в обернено пропорційній залежності від продуктивності праці і прямо пропорційній - від інтенсивності праці.
Праця, що виробляє товар, є простою, якщо вона не потребує попередньої освіти і кваліфікації. Для виконання складної праці потрібні спеціальна підготовка, навчання певної спеціальності, що, в свою чергу, передбачає наявність відповідної освіти. Тому складна праця є зведена у ступінь проста праця, і за одиницю часу вона створює більшу вартість.
Однак обернено пропорційна залежність між рівнем продуктивності праці і вартістю товару поширюється лише на просту працю. Справжній зв'язок між цими величинами набагато складніший при затратах простої праці. Якщо вартість одиниці продукції із зростанням продуктивності праці знижується, то не такою мірою, як зростає продуктивність.
За сучасних умов зафіксувати зв'язок між вартістю товару і динамікою продуктивності праці дуже складно. Під впливом розвитку суспільного виробництва відбувається перехід від споживання одних товарів до інших. Цілком можливо, що на виробництво тих промислових виробів, які випускались 20-30 років тому, тепер потрібно було б у кілька разів менше затрат праці, ніж у минулому. Але ці вироби вже не виготовляються. Продукція швидко старіє. Важко уявити собі, щоб сьогодні купували промислове і наукове устаткування, автомобілі, телевізори та іншу складну побутову техніку зразків 50-х чи 60-х років. Нові вироби відрізняються як зовнішнім виглядом, так і якісними характеристиками, їх виробництво потребує, як правило, застосування нового, дорожчого устаткування і складнішої праці. Зіставляти витрати на сучасні промислові, вироби з витратами на виробництво подібних виробів у минулому /якщо у минулому вони взагалі існували/ складно, а часом і неможливо. Наприклад, в Японії номенклатура електронної промисловості поновлюється за 3-4 роки, ринок нових матеріалів подвоюється кожних 5-6 років.
Коли йдеться про товар у цілому, то мається на увазі діалектична єдність двох сторін: речі, споживної вартості, продукту праці, ставлення людини до природи, з одного боку, і відносин між людьми з приводу виробництва і привласнення даного продукту, суспільних економічних відносин, з іншого. Отже, товар є продукт праці, що задовольняє певну потребу людини і вироблений для обміну. Але у такій єдності на перше місце висувається його суспільна форма. Тому товар з урахуванням цього моменту можна визначити як специфічну найпростішу суспільну форму продукту. У такому вигляді він є основою і передумовою товарного виробництва.
Єдність протилежностей товару, тобто споживної вартості і вартості, означає, що жодна з властивостей товару не може існувати без іншої. Так, якщо одна вироблена річ не задовольняє певну потребу, не мав споживної вартості, вона не має і вартості. З іншого боку, у продукті праці, виробленому на продаж, споживна вартість не існує без вартості, оскільки вона може задовольнити певну потребу лише після реалізації вартості у процесі обміну.
Водночас споживна вартість і вартість взаємовиключають одна одну. Певний товар може бути використаний товаровиробниками лише як засіб обміну на інший, як вартість, але не як споживна вартість. Крім того, як споживні вартості товари якісно різняться між собою. Кількісно споживні вартості незіставлювані, і навпаки, як вартості товари якісно однорідні, щодо величини вартості значення має лише кількість та складність праці. Вартості товарів можна зіставляти кількісно.
Суперечність між споживною вартістю і вартістю досягає конфлікту, якщо багато товарів не знаходять збуту через стихійний, анархічний характер товарного виробництва за домонополістичного капіталізму. Гака найпростіша схема визначення вартості товару в політичній економії.
Визначення вартості в "Економіко". У "Економікс" вартість не зводиться до суспільне необхідних витрат. Західні вчені вважають, що при цьому зовсім не враховується корисність товару, і всій теорії тим самим надається затратний характер. Австралійський економіст Ф.Візер у цьому зв'язку стверджував, що при такому розумінні власності не можна жодного дня керувати державою. У найпростішому вигляді вартість товару е споживна, тобто суб'єктивна, оцінка відносного корисного ефекту певного виду економічного блага, його цінності. Інакше кажучи, вартість визначається ступенем корисності блага і його корисного ефекту споживачем. Першим наближенням до сучасного розуміння проблеми визначення вартості товару є теорія граничної корисності, авторами якої є представники так званої австрійської школи політичної економії - К.Менгер, Е.Бем-Баверк, Ф.Візер.
Конкретним виразом такої "суб'єктивної корисності" певного блага е "гранична корисність", тобто корисність "граничного" /останнього/ екземпляра, який задовольняє найменш значиму /"граничну", "останню"/ в ньому потребу. Так, купивши відеомагнітофон, необхідно придбати до нього відеокасети, Потреба в першій відеокасеті буде найбільшою, тому для її придбання покупець готовий платити навіть за спекулятивною ціною, якщо в даний час вона в продажу у магазині відсутня. Далі з'являється можливість переписати на відеоплівку нові цікаві фільми, і власник відеомагнітофона купує ще відеокасети. Але при цьому його потреби у відеокасетах поступово зменшуються, відбувається все більше насичення потреб, тому його суб'єктивна оцінка від
Loading...

 
 

Цікаве