WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Товар і його фактори - Реферат

Товар і його фактори - Реферат


Реферат на тему:
Товар і його фактори
Споживна вартість. Вартість та мінова вартість. Визначення вартості в "Економіко". Продуктивність та інтенсивність праці. Проста і складна праця.
Споживна вартість. При розгляді суті товару слід чітко відокремити одну його сторону від іншої, проаналізувати окремо і зрозуміти кожну з них відособлено. При цьому аналіз товару необхідно починати з його речового змісту, із споживної вартості. З цього боку товар є насамперед предметом, річчю, яка завдяки її властивостям задовольняє певні людські потреби. Вона прямо залежить від природних властивостей речей /наприклад, м'ясо містить білки та інші корисні речовини/, які виявляються людьми в промесі істеричного розвитку. Оскільки вона має різні властивості /наприклад, бути предметом споживання або засобом виробництва/, то споживну вартість логічно називати фактором товару.
Стосовно речового змісту товару споживна вартість безпосередньо не відбиває ніяких суспільних виробничих відносин, а виражає природні відносини між речами та людьми. Але це не означає, що економічна теорія не повинна вивчати споживну вартість товару. Питання про правомірність вивчення споживної вартості аналогічне проблемі про те, чи повинна ця наука розглядати продуктивні сили. Різниця лише в тому, що тут воно поставлене на рівень однієї із сторін найбільш елементарної клітинки суспільного способу виробництва.
Роль споживної вартості п такому способі суспільного виробництва полягає у тому, що вона, по-перше, е речовою основою, матеріальним носієм суспільних відносин і мети виробництва її, по-друге, необхідно вивчати як споживну вартість для інших, як суспільну споживну вартість/за умов суспільного поділу праці продукт виробляється не для споживання самим виробником, а для інших осіб/; по-третє, як суспільна споживна вартість вона виступай проміжною ланкою між виробництвом і споживанням, тому характер споживної вартості має важливе значення для процесу реалізації продуктів у масштабі всього суспільства, що, в свою чергу, свідчить про її органічний зв'язок з якістю продукції, з ефективністю виробництва.
Вартість та мінова вартість. У процесі обміну товарів на перший погляд здається, начебто їх мінові пропорції встановлюються випадково. Елемент випадковості при ньому дійсно має місце і зумовлений передусім співвідношенням попиту і пропозиції на певний товар у даний момент. Але в процесі .обміну загалом встановлюється певна закономірність, яка полягає у тому, що мінові пропорції товарів протягом порівняно тривалого періоду тяжіють до деякого середнього рівня. Вже саме прирівнювання одного товару до іншого, їх кількісне порівняння означає, що у них є дещо спільне. Таким спільним не можуть бути споживні вартості, оскільки вони якісно розрізняються, тому мінові вартості не можна зводити до їх споживних вартостей. Мінова вартість - це властивість товару обмінюватися, пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Спільним у всіх товарів, що обмінюються, е те, що вони є втіленням суспільної праці, витраченої на їх виробництво, яка і робить їх кількісно зіставлюваними, отже, їх вартість. На відміну від споживної вартості, яка виражає ставлення до природи, вартість виражає суспільні виробничі відносини між людьми, але пов'язані а цим ставленням, з процесом праці, з виробничою діяльністю людини. Тому у вартості виражається не лише кількість суспільне необхідної праці, а й якість продукції, її корисний ефект.
В основі вартості лежить суспільна праця. Це означає, що люди працюють один на одного, а тим самим вступають у виробничі відносини. Вартість має якісну і кількісну сторони. У першому разі вартість виражає виробничі відносини між товаровиробниками, та якість продукції, у другому - величину втіленої у товарі суспільної необхідної праці товаровиробника. Вартість як суспільні відносини товаровиробників е насамперед категорією безпосереднього процесу виробництва. Та оскільки вартісний характер товару виявляється лише в його власному ставленні до іншого товару, а це відбувається за допомогою зовнішньої форми вияву вартості - мінової вартості у сфері обміну, то вона /вартість/ стає і категорією обміну. Належність вартості до сфери безпосереднього виробництва зумовлена тим, що саме тут виникає "згусток" праці, що утворює вартість. До того ж і прихована суспільна природа абстрактної праці, що створює вартість, зумовлюється процесом суспільного поділу праці. Саме в цьому /у спеціалізації, кооперуванні, обміні діяльністю, комбінуванні виробництва тощо/ полягає техніко-економічне ставлення людей до. їх виробничої діяльності. Така суспільна природа праці виявляється надалі у мінових відносинах товарів, за якими приховуються відносини товаровиробників.
Двоїста природа вартості розкривається у суперечливій єдності /що передбачає боротьбу її сторін/ індивідуальної та суспільної вартості /внаслідок різниці індивідуальних і суспільне необхідних витрат/. Робочий час, що його витрачає окремий товаровиробник на виробництво товару, є індивідуальним робочим часом. "Суспільне необхідний робочий час є той робочий час, який потрібен для виготовлення якої-небудь споживної вартості при існуючих суспільне нормальних умовах виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці" . Він тяжіє до індивідуального робочого часу на тих підприємствах, де виробляється основна маса продукції. Формування суспільне необхідних витрат відбувається у процесі конкуренції товаровиробників. Більші за суспільне необхідний робочий час витрати праці за умов вільної конкуренції не створюють вартості, не визнаються суспільством. На ринку при наявності достатньої кількості товарів, тобто при відповідності попиту і пропозиції, покупець не платитиме грошей більше за однаковий за якістю товар, на виготовлення якого витрачено більше індивідуального робочого часу, ніж суспільне необхідного.
Разом з тим у деяких галузях народного господарства /наприклад, у сільському господарстві/ формування суспільне необхідних витрат відбувається відповідно не до середніх, а до найгірших, граничних витрат, які здійснюються на гірших за якістю ділянках землі. Інакше на них ділянках товаровиробник був би незаінтересований у виробництві продукції, а тому потреби в продуктах сільського господарства залишилися б незадоволеними.
Продуктивність та інтенсивність праці. Проста і складна праця. Вартість товару змінюється залежно від продуктивної сили прані. Під продуктивністю
Loading...

 
 

Цікаве