WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Український ринок дитячого харчування: аспекти формування та проблеми розвитку асортименту та якості торгівлі ними в умовах ринку - Курсова робота

Український ринок дитячого харчування: аспекти формування та проблеми розвитку асортименту та якості торгівлі ними в умовах ринку - Курсова робота

хлібоприймальних) підприємства, 98% підприємств молочної промисловості, 93% цукрової, 88%підприємств Держкомрибгоспу. Отже, у подальшому серед форм власності у вітчизняній харчової промисловості домінує приватна (в різних видах) власність (виняток становить спиртова підгалузь, що перебуває у власності держави).
Найбільш привабливими організаційно-правовими формами підприємництва для новостворених малих та середніх підприємств харчової промисловості є товариства з обмеженою відповідальність та закриті акціонерні товариства. Водночас для великих промислових підприємств пріоритетною формою підприємництва є відкрите акціонерне товариство, оскільки саме така форма дозволяє залучити значні обсяги фінансових ресурсів на фондовому ринку.
Пожвавлення процесу створення малих підприємств у харчової промисловості зумовлене незначним розміром стартових інвестицій, високою інвестиційною привабливістю даної галузі, значною місткістю ринку продовольчих товарів.
Ефективне функціонування харчової промисловості значною мірою залежить від структури ресурсів, які вона споживає. Доцільно окремо розглянути структуру матеріальних (сировинних та енергетичних), фінансових і трудових ресурсів. Основними стратегічними напрямами зміни структури сировинних ресурсів, що споживає харчова промисловість України, мають стати: поліпшення якісних показників сільськогосподарської сировини, яка використовується у виробництві продуктів харчування, використання нетрадиційних видів сировини, харчових добавок та ін; максимальне зменшення залежності від імпортних сировинних ресурсів (насамперед таропакувальних матеріалів); забезпечення комплексної переробки сировини та мінімізація її витрат.
До основних цілей соціально-економічного розвитку країни належить зростання частки ВВП, створеної харчовою промисловістю (як галуззю з порівняно невисоким оборотом капіталу, зорієнтованої на задоволення кінцевого попиту). Структура цієї частки в процесі ринкових перетворень у середньостроковій перспективі змінюватиметься (з урахуванням вихідних припущень щодо здійснення урядом послідовної антиінфляційної політики, одержання "державних" кредитів від міжнародних фінансових організацій, легалізації економічних наслідків зменшення податкового тягаря) у таких напрямах: стабілізація частки фонду оплати праці (за рахунок підвищення продуктивності праці та ефективного оподаткування); скорочення частки чистого податку на 3-4%; зростання питомої ваги валового прибутку і нагромадження капіталу за його рахунок; поступове підвищення рівня нагромадження основного капіталу (зокрема у вигляді нематеріальних активів).
Основні напрямки системного трансформування харчової промисловості України:
1. являє собою фонову інформацію для розробки ефективних економічних стратегій підприємств галузі;
щодо організаційної, ресурсної та асортиментної структури галузі, то вони можуть розглядатись як комплекс якісних стратегічних цілей. Досягнення яких дозволяє у майбутньому подолати галузеву структурну деформацію, що залишилася у спадщину від командно-адміністративної системи управління.
1.2. Український ринок дитячого харчування
Ринок продуктів дитячого харчування - одна із самих наболілих тем українського виробника й споживача, і ставиться більше до соціальних питань нашого суспільства, ніж комерційним.
Змушені визнати, у нашій державі виробництву дитячого харчування приділяється мізерно мало уваги й на комерційному рівні, що пояснюється рядом причин:
" дуже високі вимоги до виробництва і якості дитячого харчування;
" високий рівень цін на закуповувані інгредієнти (переважно вітаміни й мікроелементи) - ввізні мита на ці товари досягають 60%;
" застаріле обладнання на більшості спеціалізованих підприємств, і відсутність пільг на придбання нового;
" обмеження рентабельності виробництва й граничного рівня торговельної надбавки в роздрібній мережі на вітчизняне дитяче харчування;
" обмежений вихід вітчизняних продуктів дитячого харчування на європейський ринок;
" відсутність належної реклами;
" не сформована культура споживання дитячого харчування, не вистачає інформації про корисність і переваги українських продуктів дитячого харчування, у тому числі й у роздрібній мережі;
" переважаюча присутність імпортного дитячого харчування;(
" складні процедури в сертифікації виробництва й самих продуктів;
" непривабливість українського ринку дитячого харчування для інвесторів.
Одним з основних факторів, що негативно впливають на розвиток ринку дитячого харчування, є недосконалість державного дотування в цьому секторі харчової промисловості. Хоча уряд і уживає окремих заходів у цьому напрямку, однак поки вони не впливають на цей ринок належним чином. Так, Мінагро разом з Мінфіном України затвердили 11 травня 2004 р. "Порядок використання бюджетних коштів на виплату державних дотацій сільськогосподарським товаровиробникам всіх форм власності за продане ними молокопереробним підприємствам екологічно чисте молоко для виготовлення спеціальних продуктів дитячого харчування". Загальна сума дотацій за екологічно чисте молоко становить 5,7 млн. грн.
Для одержання дотацій сільгоспвиробники повинні перебувати в спеціально відведених зонах, мати відповідний сертифікат якості й здавати молоко на підприємства, що провадять спеціальні продукти дитячого харчування. Виробник молока може одержати дотацію з розрахунку 240 грн. за 1 т зданої продукції. Однак, на думку виробників, ця схема відшкодування ще не зовсім відпрацьована, та й саме відшкодування часто затримується на невизначений строк. Крім того, багато постачальників молока, особливо приватний сектор, не інформовані про такі дотації, так само як і ступеня екологічної чистоти території з випасами для худоби.
Внаслідок цього й ряду інших причин, навіть при наявності розвинутої сировинної бази (молоко, овочі й фрукти, м'ясо) вітчизняне виробництво продуктів дитячого харчування розвивається слабко, а споживчий ринок, за різними оцінками, у середньому на 75% залежить від імпортного дитячого харчування. У найближчі роки розклад чинностей буде залишатися переважно на користь імпортного дитячого харчування, хоча по окремих позиціях намітилася певна перестановка чинностей на користь вітчизняної продукції (сухі молочні суміші, плодоовочеві й фруктове пюре, соки).
Разом з тим необхідно відзначити, що ринок дитячого харчування має стабільну тенденцію росту, що обумовлено ростом народжуваності, підвищенням культури споживання дитячого харчування, розширенням зовнішніх ринків збуту, і рядом інших причин. Тільки в 2004 р. виробничі показники підприємств, що випускають дитяче харчування більш ніж у два рази перевищили аналогічні показники попереднього року, і до 01 жовтня поточного року вийшли на рівень 43,4 тис. т (січень-вересень 2003 р. - 20,3 тис. т). Особливо активно розвивається ринок сухих молочних
Loading...

 
 

Цікаве