WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Сутність якості промислової продукції і фактори, що впливають на неї - Реферат

Сутність якості промислової продукції і фактори, що впливають на неї - Реферат


Реферат на тему:
Сутність якості промислової продукції і фактори, що впливають на неї
У міру того, як підвищувалися суспільні потреби та збільшувалися можливості виробництва щодо їх задоволення, розвивалась і змінювалась сутність якості. Наприклад, Аристотель (III ст. до н. е.) поняття якості тлумачив як відмінність між предметами, диференціацію за ознакою "добрий - поганий". Г. Гегель (XIX ст.) розумів якість так: дещо перестає бути тим, чим воно є, коли втрачає якість. Відомий японський вчений К. Ісікава (1950 р.) розглядав якість як те, що реально задовольняє потреби споживачів. У сучасних умовах якість продукції і послуг є одним з найважливіших чинників успішної діяльності підприємства чи організації. Якість:
o це сукупність властивостей продукції чи послуг, які дають їм можливість задовольняти зумовлені або передбачувані потреби (Міжнародна організація зі стандартизації, ISO 8402-86);
o це систематичний показник, який відображає сукупний прояв багатьох факторів - від динаміки і рівня розвитку національної економіки до вміння організувати процес формування якості в межах будь-якої господарської одиниці і управляти ним;
o це сукупність властивостей продукції, які зумовлюють рівень її здатності задовольняти певні потреби в конкретних умовах експлуатації.
Якість є важливою ринковою характеристикою товару, особливо коли йдеться про ТВП, які значною мірою впливають на якість споживчих товарів.
У 60~70-ті роки XX ст. вважалося, що для успішного виробництва продукції достатньо, щоб її було багато і вона була дешевою. У 80-ті роки стало очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості. На думку американського вченого А. Фейгенбаума, для 80 % покупців якість промислових і споживчих товарів мала таке саме або навіть більше значення, ніж ціна (тоді як на початку 70-х років такої думки дотримувались лише ЗО % споживачів). Тому одним із перспективних способів більш швидкого продажу товарів є підвищення їх якості. Водночас термін "якість" дедалі частіше використовують для визначення ступеня задоволення потреб споживачів у сфері не лише матеріального виробництва, а й послуг.
Сучасна концепція якості має елемент, якому надається надзвичайно важливе значення - наявність і рівень післяпродажного обслуговування складної виробничої і побутової техніки. З цією метою виробники через торговельні філії організовують доставления товару, підготовку його до експлуатації, пропонують споживачам консультації. Якщо в період гарантійного терміну експлуатації виявляються складні дефекти, які призвели до виходу виробу з ладу або до перетворення його на небезпечний, виріб
негайно замінюється. Необхідність підвищення безпеки на виробництві, охорони здоров'я людей і довкілля, посилення конкурентоспроможності національної продукції на світовому ринку змусили законодавчі органи створити правові засади для забезпечення якості товарів і захисту споживача.
Можна вважати, що нині весь світ працює над проблемою забезпечення якості. її методичною основою є так звана петля якості, класичний вигляд якої показаний на рис. 8.1.
На якість продукції впливає багато факторів, які діють і самостійно, і взаємопов'язано як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на їх сукупності. Ці фактори можна об'єднати в чотири групи: технічні, організаційні, економічні та суб'єктивні.
До технічних факторів належать конструкція, схема послідовного зв'язку елементів, система резервування, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та ін.
До організаційних факторів належать поділ праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок презентації продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та ін.
На жаль, організаційним факторам ще не приділяють такої самої уваги, як технічним, тому дуже часто спроектовані і виготовлені на високому рівні вироби через недостатньо високий рівень організації виробництва, транспортування, експлуатації та ремонту втрачають якість.
До економічних факторів належать ціна, собівартість, форми і рівень заробітної плати, рівень витрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та ін.
Особливо важливі економічні фактори при переході до ринкової економіки. Розрізняють контрольно-аналітичні та стимулюючі економічні фактори. За допомогою контрольно-аналітичних факторів вимірюють витрати праці, засобів, матеріалів з метою досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Стимулюючі фактори можуть зумовити як підвищення, так і зниження рівня якості. Найістотнішими стимулюючими факторами є ціна і заробітна плата. Правильно організоване ціноутворення сприяє підвищенню якості. При цьому ціна має покривати всі витрати підприємства на заходи, які здійснюють з метою підвищення якості, і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. Водночас дорогі вироби повинні бути високоякісними.
У забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоційними особливостями, тобто йдеться про суб'єктивні фактори. Від професійної підготовки людей, які проектують, виготовляють та експлуатують вироби, залежить рівень використання технічних факторів.
Про важливість суб'єктивних факторів свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Це пояснюється недостатньою обізнаністю виробників, які припускаються таких помилок.
Висока якість найдорожча (це найпоширеніша думка щодо якості). Але практика свідчить, що висока якість не завжди пов'язана для виробника зі збільшенням витрат. Наприклад, вкладання значних коштів у наукові дослідження і дослідні розробки може в результаті забезпечити істотне підвищення якості виробу, а одночасне вдосконалення виробничих процесів - значне зниження собівартості виробу. Це продемонстрували Японія і високорозвинені країни світу щодо великого діапазону промислових
товарів масового виробництва - комп'ютерів, побутової електротехніки і побутових приладів. За останні кілька десятиліть якість цих виробів помітно поліпшилась, а вартість знизилася.
Акцентування уваги на якості призводить до зниження продуктивності праці. Думка про те, що якості можна досягти тільки за рахунок збільшення кількості, була поширеною помилкою більшості керівників виробництва. Такий погляд поширився з того часу, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У сучасній структурі управління якістю акцент змістився на попередження недоліків на етапах розробки і виготовлення продукції. Зусилля, що були витрачені на підвищення якості і збереження кількості продукції, як правило, сприяють досягненню вищої продуктивності праці.
На якість впливає культура праці робочої сили.Керівники підприємств перекладають провину за низьку якість виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці працівників. Це справедливо, якщо керівництво забезпечило:
o всебічне навчання операторів устаткування;
o докладними інструкціями щодо роботи всіх працівників;
o засобами для перевірки або оцінювання результатів дій усіх працівників;
o засобами для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат виявляється незадовільним.
Якість можна забезпечити суворою перевіркою. Контроль був першим офіційним механізмом управління якістю на початку XX ст., тому більшість виробників і досі впевнені, що якість можна поліпшити за допомогою суворого контролю. Дослідження свідчать, що 60~70 % дефектів, виявлених на виробництві, прямо або опосередковано виникли через помилки, припущені під час проектування, технологічної підготовки виробництва і закупівлі матеріалів.
Список використаної літератури
1. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1989.
2. Баззел Р., Кокс Д., Браун Р. Информация и риск в маркетинге: Пер. с англ. - М.: Финстатинформ, 1993.
3. Бобровников Г. Н., Клебанов А. И. Комплексное прогнозирование создания новой техники. - М.: Экономика, 1989.
4. Болт Г. Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1991.
5. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Шдруч. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
6. Гаркавенко С. С. Маркетинг: Шдруч. для вузів. - К.: Лібра, 1998.
7. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. - К.: Вища шк., 1994.
8. Державна система стандартизації. - К.: Держстандарт України, 1994.
9. Долинская М. Г. Маркетинг и конкурентоспособность промышленной продукции. - М.: Изд-во стандартов, 1991.
10. Евдокимов Ф. И., Гавва В. М. Азбука маркетинга: Учеб. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп. - Днепропетровск: Сталкер, 1998.
11. Жариков В. Д. Прогнозирование потребности в оборудовании. - М.: Экономика, 1986.
12. Кардаш В. Я. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - К.: Вид-во КНЕУ, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве