WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Особливості оптових продовольчих ринків - Реферат

Особливості оптових продовольчих ринків - Реферат


Реферат на тему:
Особливості оптових продовольчих ринків
Наприкінці 90-х років XX ст. стан ринку сільськогосподарської продукції та продовольства характеризувався досить повільним просуванням продукції до споживача. Потрібно було сформувати нову ринкову схему товароруху, яка була б здатна забезпечити скорочення втрат сільськогосподарської продукції, підвищити її якість, сприяти формуванню ринкових цін.
Споживчий ринок України залишався ринком деформованої структури попиту внаслідок низької платоспроможності більшості населення, ринком товарів низької якості. На внутрішньому ринку відбувався процес витіснення вітчизняної продукції імпортними товарами. Цей процес часто призводив до монополізації окремих сегментів внутрішнього споживчого ринку іноземними виробниками. Водночас імпортна продукція здебільшого була недоброякісною. Процес реформування торговельної діяльності набував нецивілізованих форм.
У ланцюгу "виробник - оптовик - роздрібний продавець - споживач" не було тривалих, стабільних зв'язків. Поява на ринку сільськогосподарської продукції неорганізованих посередницьких структур, багаторазовий перепродаж товарів цими структурами призводили до завищення цін. Торгівля сільськогосподарською продукцією в основному ґрунтувалася на особистих контактах учасників ринку, переважали бартерні форми розрахунку. У більшості товаровиробників не було навичок та уміння знаходити вигідні умови для реалізації своєї продукції.
У цих умовах у 1999 році Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про формування в областях України мережі оптових продовольчих ринків.
Оптовий продовольчий ринок - це підприємство, метою діяльності якого є створення необхідних умов для здійснення операцій з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, укладення торговельних угод.
На території оптового продовольчого ринку розташовані:
1) торговий центр з торговельним залом;
2) мережа приміщень і споруд для доробки і забезпечення режимного зберігання продукції, зокрема, сховища, склади, сортувально-пакувальні лінії, обладнання для охолодження продукції, спеціальний транспорт. Формування мережі оптових продовольчих ринків створює такі вигоди:
1) для споживачів - своєчасне забезпечення дешевшими та якісними продуктами харчування, ринковою інформацією;
2) для товаровиробників:
o створення однакових умов для виходу на конкурентний ринок;
o прискорення чи спрощення порядку просування продукції до споживача;
o забезпечення попиту на продукцію;
o збереження робочих місць;
o концентрація підприємницької діяльності в одному місці;
3) для фермерів і особистих підсобних господарств - можливість продавати дрібні партії через оптового покупця;
4) для оптовиків, які реалізують продукцію на ринку:
o збільшення кількості оптових покупців;
o користування послугами ринку без додаткових капітальних витрат на створення своїх складів;
o зниження ризику;
o можливість порівняння цін і якості товарів, що пропонуються конкурентами, і встановлення реальних ринкових цін на свою продукцію;
o можливість вибору своєї спеціалізації;
o налагодження комерційних зв'язків із солідними покупцями;
5) для оптовиків, які закуповують продукцію на ринку:
o можливість порівняння цін та якості товарів, що пропонуються різними продавцями (товаровиробниками та оптовиками);
o можливість вибору за принципом "ціна - якість - обсяг закупівлі";
o зниження ризику бути обманутим чи закупити неякісну продукцію;
o налагодження комерційних зв'язків із великими торговельними компаніями і виробниками;
6) для інвесторів - можливість вкладення інвестицій під
гарантії місцевих органів влади. Оптові продовольчі ринки класифікуються за такими ознаками:
o за формою власності: державні, комунальні, колективні,
приватні та ін.;
o за територіальною ознакою: місцеві, регіональні, міжрегіональні;
o за товарною спеціалізацією: універсальні та спеціалізовані
(плодоовочевої, м'ясної продукції, морепродуктів та ін.).
Оптові продовольчі ринки в основному створюються на основі існуючих підприємств оптової торгівлі - власників колишніх оптових баз - за згодою їх колективів. Вибір претендентів здійснюють місцеві органи влади на конкурсних засадах.
Ринки призначені для оптової торгівлі вітчизняною продукцією. Для торгівлі кожному суб'єкту-продавцю виділяється місце (бокс), за яке він вносить плату. Учасникам торгів надаються послуги, зокрема:
o транспортування продукції на ринок, якщо продавець не має свого транспорту;
o надання місць для стоянки автотранспорту;
o надання послуг з навантаження-розвантаження транспортних засобів;
o створення умов для здійснення державного і санітарно-епідеміологічного контролю;
o надання вагово-вимірювального обладнання, спецодягу, інвентарю;
o забезпечення учасників торгів засобами зв'язку і протипожежної безпеки;
o зберігання продукції в заданих режимах;
o створення умов для укладення угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції та продукції її переробки;
o самостійна закупівля, зберігання і відвантаження сільськогосподарської продукції;
o організація реклами послуг ринку і продукції продавців;
o надання достовірної інформації про кон'юнктуру ринку та якість товарів;
o зберігання товарно-матеріальних цінностей і документів осіб, які торгують;
o організація охорони об'єктів ринку;
o утилізація нереалізованої продукції.
Для надання послуг оптовий продовольчий ринок створює сервісні підрозділи: розрахунково-фінансовий, інформаційний, юридичний, консультаційний, готельного господарства, транспортний, контролю за якістю продукції. Більшість послуг є платними і формують доходи оптового продовольчого ринку.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Леви М., Вейте Б. А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред. Ю. Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 1999. - 448 с.
2. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. - К.: Хрещатик, 1999. - 800 с
3. Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 389 с.
4. Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для вузов. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 623 с.
5. Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых предприятий: Учебник. - 2-е изд. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. - 320 с.
6. Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 2000. - 580 с.
7. Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. - М.: Информ.-издат. дом "ФИЛИНЪ", 1997. - 772 с.
8. Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. - М.: Юристъ, 1998. - 659 с.
9. Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М. Єріна. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998.
10. Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. - Ростов н/Д.: Феникс, 2000. - 512 с.
11. Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 160 с.
12. Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. - К.: Кондор, 2003. - 204 с.
Loading...

 
 

Цікаве