WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Укладання договорів, аналіз їх виконання (пошукова робота) - Реферат

Укладання договорів, аналіз їх виконання (пошукова робота) - Реферат

зробити відповідний запис.
Обмін листами, телеграмами, телефонограмами, телефаксами тощо, підписаними стороною, яка їх надсилає. Як свідчить практика, цей спосіб несе в собі чимало непередбаченос-тей, і головна з них полягає у тому, що не кожний лист або телеграма можуть свідчити про укладення договору між сторонами.
Основні питання, які виникають при цьому:
1. Чи можна укласти договір згідно з гарантійним листом?
2. Чи можна укласти договір по факсу?
Гарантійні листи повинні відповідати вимогам пропозиції про укладення договору (оферта), а саме:
o гарантійний лист повинен містити в собі всю необхідну інформацію про суттєві умови договору (предмета договору, необхідні строки, ціну тощо);
o гарантійний лист має бути достатньо визначеним, тобто він повинен бути звернений до конкретної особи;
o пропозиція про укладення договору має виходити від уповноваженої особи підприємства;
o гарантійний лист має виражати намір особи, яка його надсилає, вважати себе зобов'язаною щодо виконання прав та обов'язків у випадку прийняття пропозиції.
Таким чином, з тексту гарантійного листа має чітко й однозначно виходити пропозиція укладення договору. Не можна
розцінювати як оферту лише заяву про описання певних обставин або чиюсь думку, повідомлення, або письмовий опис про діяльність підприємства та його товари (послуги).
Якщо вищезазначені умови в гарантійному листі відсутні, то його можна розглядати як рекламу, або як запрошення до переговорів з приводу майбутнього договору. Жодних юридичних наслідків такий гарантійний лист не несе.
Якщо навіть гарантійний лист відповідає усім пред'явленим юридичним вимогам, для укладення договору його недостатньо. Необхідно, щоб пропозиція була прийнята (акцептована), оскільки договірні відносини між сторонами виникають не із самого гарантійного листа, а із схвалення його сторонами. Прийняття пропозиції про укладення договору (акцепт), як і оферта, також повинні відповідати певним вимогам.
По-перше, акцепт має виходити лише від тієї особи, якій зроблено оферту, по-друге, акцепт має бути безумовним. У разі непогодження сторони принаймні з деякими незначними умовами оферти такий акцепт розглядається новою пропозицією укласти договір. У даному випадку велике значення будуть мати строки, протягом яких пропозицію має бути прийнято.
Коли оферту здійснено із зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо відповідь про прийняття (акцепт) пропозиції одержано протягом цього строку. Коли строк в оферті не зазначено, то прийняття має юридичне значення, якщо відповідь одержано протягом необхідного часу.
Форма і структура зовнішньоекономічного договору
У міжнародній практиці можуть застосовуватися різні форми зовнішньоекономічних договорів (контрактів). Зовнішньоекономічні договори істотно відрізняються від внутрішніх, оскільки при їх виконанні у відносини вступають юридичні (фізичні) особи різних країн. Крім того, здійснення зовнішньоекономічної операції вимагає ряду додаткових заходів: отримання передбачених законодавством країн-контрагентів додаткових документів, проведення митного оформлення вантажів і т.д. Помилки, яких припущено на стадії розробки контракту, призводять до збитків, які значно перевищують збитки,
що виникають у межах контракту, укладеного між резидентами однієї країни. А тому основною задачею при розробці умов контракту є захист інтересів свого підприємства, що може бути забезпечено включенням у нього передбачених міжнародною практикою додаткових гарантій і застережень. У міжнародній практиці широкого поширення набуло застосування "типових" зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що засновується на використанні форм контрактів між відомими фірмами, які мають великий досвід торгівлі товарами і послугами. Однак в кожній країні існують свої правила і звичаї складання зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
В Україні однією з головних підстав для декларування вантажів є зовнішньоекономічний договір (контракт), укладений у письмовій формі.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів. Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні договору (контракту) мають право використовувати загальновідомі міжнародні правила, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі законодавством України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути обумовлено дорученням, статутними документами, договорами, які не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність . Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладення, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).
Якщо сторони погоджуються про певні умови, то їх викладення в договорі (контракті) не повинно позбавляти його предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов. Без погодження сторонами цих умов договір вважається неукладеним або він визнається недійсним внаслідок недотримання форми згідно з чинним законодавством України. До обов'язкових умов зовнішньоекономічного договору (контракту) належать:
1.Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
2. Преамбула.
У преамбулі зазначаються повне найменування сторін - учасників зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, країна, скорочене визначення сторін як контрагентів ("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо), особа, від імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт), та назви документів, якими керуються контрагенти при укладенні договору (установчі документи тощо).
3. Предмет договору (контракту).
У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.
У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на переробку давальницької сировини визначається також точне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою переробки давальницької сировини).
Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту).
Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток (специфікація), крім того, балансується ще за загальною вартістю експорту та імпорту товарів (робіт, послуг).
У додатку до
Loading...

 
 

Цікаве