WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Укладання договорів, аналіз їх виконання (пошукова робота) - Реферат

Укладання договорів, аналіз їх виконання (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Укладання договорів, аналіз їх виконання.
Договір як основа комерційних зв'язків торговельного підприємства
Комерційні зв'язки торговельного підприємства - це відносини, що створюються між ним та іншими суб'єктами товарного ринку (постачальниками, оптовими покупцями) у процесі поставки товарів.
До комерційних зв'язків торговельного підприємства відносяться:
o договори поставки (купівлі-продажу) товарів та інші види договорів, укладені з постачальниками й оптовими покупцями;
o контроль за виконанням договірних зобов'язань, перевірка якості (експертиза) товарів, що надходять у торговельне підприємство від постачальників;
o застосування економічних санкцій;
o участь у заходах, що організовуються спільно з постачальниками чи оптовими покупцями товарів (маркетингові дослідження, виставки-ярмарки, реклама товарів, застосування технологій мерчандайзингу);
o інші зв'язки, які встановлюються з метою прискорення товарооборотності та підвищення прибутковості торговельного підприємства.
В умовах ринкової економіки формування комерційних зв'язків між торговельним підприємством та його постачальниками відбувається самостійно та фіксується в договорі, що укладається. При цьому договір є основним документом, який визначає права та обов'язки сторін.
Торговельні підприємства можуть використовувати різні види договорів: договір поставки товарів, договір купівлі-продажу товарів, договір консигнації, договір комісії, договір франчайзингу тощо. На їх основі формуються інші комерційні зв'язки торговельного підприємства.
Найбільш поширеними видами договору є договір поставки і договір купівлі-продажу товарів.
За договором поставки особа-постачальник зобов'язується передати в певні терміни або термін особі-покупцеві у власність певну продукцію (товар). Особа-покупець зобов'язується прийняти продукцію (товар) і сплатити її за встановленими між постачальником і покупцем цінам.
Договір набирає чинності і стає обов'язковим для сторін із моменту його укладення. Він вважається укладеним, якщо між сторонами, в необхідній формі, досягнута угода за всіма основними умовами договору.
Договір укладається шляхом направлення оферти (пропозиції укласти договір) однієї з сторін та її акцепту (прийняття пропозиції) іншою стороною. Договір визнається укладеним у момент отримання особою, що направила оферту, її акцепту. Оферта повинна містити основні умови договору.
Договір поставки товарів укладається в письмовій формі через складання єдиного документа, підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити, що документ виходить від іншої сторони.
Договори можуть укладатися на 1, 2, 3, 5 років або інший період. Зокрема, можуть бути укладені короткострокові, сезонні договори, а також разової поставки (одноразова закупівля партії товарів). Договори разової поставки називають договорами купівлі-продажу. Для полегшення і прискорення оформлення договірних відносин застосовується пролонгація, тобто продовження договору. У цьому випадку обов'язковою умовою є узгодження асортименту товарів, що постачаються (специфікації).
У праві більшості зарубіжних держав поняття договору поставки відсутнє, а відносини щодо передачі продукції у власність іншому підприємству з оплатою за неї ціни придбання регламентуються переважно договором купівлі-продажу.
Розмежування договору купівлі-продажу і договору поставки полягає в такому:
1. Договір поставки не може бути укладений між підприємством і громадянином.
2. Предметом договору поставки є, як правило, товари, що визначаються родовими ознаками, а предметом договору купівлі-продажу - товари, що визначаються як родовими ознаками, так й індивідуально-визначеними.
3. Виконання договору поставки часто здійснюється частинами, протягом терміну його дії; для договору купівлі-продажу характерне одноразове виконання.
4. Постачальником може бути підприємство, яке не є власником товарів, що поставляються, але має право оперативного управління ними; продавцем за договором купівлі-продажу завжди є власник, крім випадків, коли йдеться про примусовий продаж майна.
5. Договір поставки укладається переважно на основі планового акта, що для договору купівлі-продажу не характерно.
Аналіз зазначених відмінностей дає можливість дійти висновку, що, наприклад, торговельне підприємство, укладаючи з іншим підприємством договір про передачу у власність партії однорідних товарів у певний термін, має право назвати такий договір як договором поставки, так і договором купівлі-продажу.
Укладення і виконання договорів регламентує Цивільний кодекс України та інші законодавчо-нормативні акти.
Способи укладення договорів на поставку (купівлю-продаж) товарів
Відповідно з чинним законодавством договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх існуючих його умов. Момент укладення договору визначається моментом надання угоді встановленої форми.
Договір укладається кількома способами, основні з яких подано далі. Проте у будь-якому разі конкретний вибір укладення договору віддано на розсуд сторін і залежить від особистостей та специфіки конкретного договору.
Складання документа під назвою "договір". Цей спосіб є найоптимальнішим у виборі конкретного способу укладення договору. Саме в одному документі під заголовком "договір", "контракт", "угода" сторони визначають усі умови та аспекти передбачуваної операції. Перевагою цього способу можна назвати і той момент, що при його наявності спір щодо самого факту укладення договору практично не виникає. Таким чином можуть укладатися будь-які господарські договори.
Інколи на практиці постає питання: чи можна вважати договірні відносини з комерційної купівлі-продажу (поставки) оформленими за наявності не самого договору, а лише узгодженої специфікації? Специфікація, підписана сторонами, не містить усіх суттєвих умов для визнання договірних відносин встановленими і не може замінити договір поставки, що укладається в установленому порядку.
Укладення договору відповідно до протоколу про наміри. Жодний протокол про наміри не може замінити договір. Тим паче, протокол може у деяких випадках накладати на осіб, які його підписали, певні зобов'язання.
Згідно з українським законодавством ведення переговорів щодо передбачуваного договору не дає учасникам цих переговорів жодних прав та обов'язків.
Проте останнім часом значного поширення набув такий вид комерційної документації, як протокол про наміри. Необхідно пам'ятати, що деякі протоколи про наміри являють собою не просто документ, у якому фіксуються результати переговорів між сторонами, а й документ, який має у багатьох випадках важливе юридичне значення.
Чинним законодавством України передбачено таку форму, як попередній договір. Відповідно до попереднього договору сторонизобов'язуються укласти в майбутньому договір про передачу товарів, виконання роботи тощо на умовах, передбачених попереднім договором. Часто підприємці, підписуючи протокол про наміри, і не підозрюють, що насправді укладають свого роду договір, за яким беруть на себе певні права та обов'язки. Якщо сторона попереднього договору ухиляється від укладення передбаченого ним договору, інша сторона має право звернутися до суду з позовом про спонуку укласти відповідний договір, а також з вимогою про стягнення зі сторони, яка ухиляється від укладення договору, збитків, що виникли у зв'язку з цим.
Таким чином, до протоколів про наміри необхідно ставитись більш ніж відповідально, і якщо ви не маєте наміру зв'язувати себе правами та обов'язками, у протоколі необхідно
Loading...

 
 

Цікаве