WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → 1. Маркетингове середовище. 2. Стратегія розвитку фірми та ціноутворення - Контрольна робота

1. Маркетингове середовище. 2. Стратегія розвитку фірми та ціноутворення - Контрольна робота

світосили. Кожна наступна камера асортименту має якісь додаткові властивості. Керівництво повинно прийняти рішення щодо ступінчатого диференціювання цін на різні відеокамери. При встановленні цінової сходинки кожного рівня необхідно враховувати різницю в собівартості відеокамер, різницю в оцінках їх властивостей покупцями, а також ціни конкурентів. При незначному розриві в цінах між двома сусідніми відеокамерами споживачі будуть купувати більш досконалу, а при значному - менш досконалу.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ДОПОВНЮЮЧИ ТОВАРИ.
Багато фірм, поряд з основним товаром, пропонують і ряд доповнюючих або допоміжних виробів. Покупець автомобілю може замовити склопідйомник з електроприводом, пристрій для запобігання запітніння скла та регулювання сили світла фар. Але встановлення ціни на ці допоміжні товари складна проблема. Автомобільним компаніям слід вирішити, що необхідно включити у вихідну ціну автомобілю, як стандартне обладнання, а що пропонувати як доповнюючі вироби. Стратегія ціноутворення корпорації "Дженерал Моторе', як правило, полягає в рекламуванні "роздягнутої" моделі по ціні, скажімо, у 6 тис.дол. для заманювання публіки в салони, де показані, в основному, укомплектовані доповнюючим обладнанням машини за ціною 8-9 тис.дол. Дешева "роздягнута" модель позбута такої кількості переваг і комфорту, що більшість покупців її відхиляють.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ОБОВ'ЯЗКОВІ ПРИЛАДДЯ.
У ряді галузей промисловості виробляють так звані обов'язкові приладдя, які використовують разом з основним товаром. Прикладом таких обов'язкових приладь можуть служити лезо для гоління та фотоплівка. Виробники встановлюють низькі ціни на основний товар, а на обов'язкові приладдя встановлюють високі націнки (це можна прослідити на прикладах фірм "Жилет", "Кодак"),
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН НА ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ВИРОБНИЦТВА.
Переробка м'яса, виробництво нафтопродуктів та інших хімікатів часто пов'язані з появою різного роду побічних продуктів. Якщо ці побічні продукти не мають значної цінності, а позбавлення від них дорого коштує, то це відіб'ється на ціні основного товару. Виробник прагне знайти ринок для цих другорядних продуктів і готовий прийняти будь-яку ціну, якщо вона покриває витрати на їх зберігання та доставку.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН ЗА ГЕОГРАФІЧНІМ ПРИНЦИПОМ.
Географічний підхід до ціноутворення припускає прийняття рішення щодо встановлення фірмою різних цін для споживачів у різних частинах країни. Доставка товару клієнту, який знаходиться далеко, коштує фірмі дорожче, ніж клієнту, розташованому неподалік.
Існує 5 основних варіантів встановлення ціни за географічною ознакою.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІНИ ФОБ.
Цей варіант означає, що товар передається перевізнику на умовах франко-вагон, після чого всі права на цей товар та відповідальність за нього переходять до замовника, який оплачує всі витрати на транспортування від місця знаходження заводу до місця призначення. Прихильники встановлення ціни ФОБ в місцях виникнення товару вважають цей метод самим справедливим прийомом оцінки транспортних витрат, так як кожен замовник сплачує за себе сам.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЄДИНОЇ ЦІНИ 3 ВКЛЮЧЕННЯМ ДО НЕЇ ВИТРАТ НА ДОСТАВКУ.
Цей метод є повною протилежністю методу встановлення ціни ФОБ у місці виготовлення товару. В даному випадку фірма визначає єдину ціну з включенням до неї однієї і тієї ж суми транспортних витрат, незалежно від віддаленості клієнтів. Оплата за перевезення дорівнює середній сумі транспортних витрат.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЗОНАЛЬНИХ ЦІН.
Метод представляє собою щось середнє між методом ціни ФОБ у місці виготовлення товару і методом єдиної ціни до якої включені витрати на доставку. Фірма виділяє дві (або декілька) зони. Всі замовники, що знаходяться в межах однієї зони, платять одну й ту ж сумарну ціну, яка підвищується при віддаленні зони.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН ВІДНОСНО ДО БАЗИСНОГО ПУНКТУ.
Цей метод дозволяє продавцю обрати те чи інше місто в якості базисного і стягувати зі своїх замовників транспортні витрати в сумі, що дорівнює вартості доставки з цього пункту, незалежно від того, звідки в дійсності відбувається відвантаження.
В таких галузях промисловості, як цукрова, цементна, сталеливарна і автомобільна, методом встановлення цін відносно єдиного базисного пункту користувалися протягом багатьох літ, але зараз він стає менш популярним. Для досягнення більшої гнучкості ряд фірм обирають сьогодні в якості базисних декілька міст. В цьому випадку транспортні витрати обраховуються від найближчого міста до замовника базисного пункту.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН 3 ПРИЙНЯТТЯМ НА СЕБЕ ВИТРАТ НА ДОСТАВКУ.
Продавець, зацікавлений в підтримці ділових стосунків з конкретним покупцем або з певним географічним районом, може скористатися цим. Можливо він вважає, що йому вдасться розширити обсяги діяльності і середні витрати знизяться, перекривши додаткові транспортні витрати.
ВСТАНОВЛЕННЯ ЦІН ЗІ ЗНИЖКАМИ ТА ЗАЛІКАМИ.
В якості винагороди споживачів за певні дії, такі, як рання сплата рахунків, закупівля великих обсягів або міжсезонні закупки, багато з фірм готові змінити свої початкові ціни.
ЗНИЖКИ ЗА ПЛАТІЖ ГОТІВКОЮ (сконто).
Під такою знижкою розуміють зниження ціни для покупців, які оперативно сплачують по рахунках. Якщо платіж проводиться протягом 30-ти діб, а покупець розрахується протягом 10-ти діб, то сума платежу буде на 2% меншою. Знижка повинна надаватись усім покупцям, які виконали цю умову. Подібні знижки типовідля багатьох галузей діяльності і допомагають покращити стан ліквідності продавця й скоротити витрати, пов'язані зі стягненням кредитів та безнадійних боргів.
ЗНИЖКА ЗА КІЛЬКІСТЬ ТОВАРУ.
Під такою знижкою розуміють зниження ціни для покупців, які придбали велику кількість товару. Типовим прикладом є умова "10 дол./шт. при придбанні менше 100 шт., 9 дол./шт. при придбанні 100 шт. і більше". Знижки за кількість товару повинні пропонуватись всім замовникам і вони не можуть бути більше від суми економії витрат продавця, пов'язаних зі збутом великих партій товару.
ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗНИЖКИ (ЗНИЖКИ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ).
Ці знижки пропонуються виробниками службам товаропросування, які виконують певні функції по продажу товарів, їх зберіганню і обліку. Виробник може пропонувати усілякі функціональні знижки різним торговим каналам, оскільки вони надають йому різні за характером послуги.
СЕЗОННІ ЗНИЖКИ.
Під такими знижками розуміють зниження ціни для споживачів, які роблять міжсезонні закупки товарів чи послуг. Сезонні знижки дозволяють продавцю підтримувати більш стабільний рівень виробництва протягом всього року.
ЗАЛІКИ.
Під заліками розуміють інші види знижок з прейскурантної ціни. Наприклад, товарообмінний залік - це зниження ціни нового товару при умові повернення старого. Товарообмінний залік найбільш часто використовується при торгівлі автомобілями та деякими іншими категоріями товарів тривалого користовування.
Використана література:
1. Вачевський М. В. Долішній М. І., Скотний В. Г. Маркетинг для менеджера. - Стрий, "Просвіта", 1993, стор. 17-27.
2. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика. - К. Вища школа, 1994, стор. 13-17, 114-130, 297-310.
3. С. Джинчарадзе (под. ред.) Маркетинг: Толковый терминологический словарь-справочник. -М.: Инфокот, 1991.
4. Завьялов П. С., Демидов В. Е. Формула успеха: маркетинг (сто вопросов - сто ответов о том, как зффективно действовать на вцеш-нем рьінке) - М.: Международные отношения, 1991, стор. 73-102.
5. Завьялов П. С., Демидов В. Е. й др. Маркетинг во внешнезкономической деятельности предприятий. - М.: Внешнеторгиздат, 1990, стор. 20-30.
6. Котлер Ф. Основы маркетинга - М.: Прогресе, 1990, стор. 80-110.
Loading...

 
 

Цікаве