WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Ринок мийних засобів - Реферат

Ринок мийних засобів - Реферат

"на лапу" не менше $1 тис., що ризику геть не виправдовує". Завезені нелегально мийні засоби легко впізнати за упаковкою, на ній немає перекладу українською. Втім, трапляється і "білий" імпорт без написів кирилицею.
Певну частину порошків завозять і "човники", хоча, на думку операторів ринку, - незначну. Зазвичай товар везуть з Польщі, де влаштовуються рекламні акції та сезонні розпродажі пральних засобів з чималими знижками. Як правило, продукція "човників" дешевша за завезену "білим" шляхом на 10-20%. Цьому кожна компанія-імпортер протиставляє щось своє: приміром, пропонує додаткові 5% знижки для гуртовиків і дистрибуторів.
Дешевший "Лотос" претендуватиме на 60% ринку.
За останні два роки ціни на імпортні пральні порошки піднялися на 200-250%, на вітчизняні - в середньому на 40%. Так, якщо до кризи "Лотос" коштував у межах 1 грн за півкілограмову пачку, то після - 1,95 грн. Та, незважаючи на це, попит на "Лотос" був просто шалений. "Кризові" обсяги продажів вітчизняних порошків за лічені дні зросли на 25-30%. Тоді і намітилася тенденція до збільшення на ринку частки української продукції в межах 3%. Втім, важлива сама тенденція. Прогнозують, що через кілька років частка вітчизняного виробника на ринку зросте до 60%.
Незважаючи на зрослий попит на українські порошки, вітчизняні підприємства через брак обігових коштів не змогли забезпечити ринок необхідною кількістю продукції. За даними незалежних експертів, через кілька днівпісля стрибка курсу долара Вінницький хімічний завод припинив відвантаження, а більшість торгових фірм збували старі запаси. При цьому згаданий завод - основний постачальник українських пральних засобів ("Лотос", "Магік-М", "Сканмакс", "Лотос-М") і до кризи охоплював близько 70-80% сегмента ринку вітчизняних порошків.
За радянських часів в Україні пральні порошки виготовляли Вінницький, Первомайський, Слов'янський хімічні заводи, Ужгородський, Сімферопольський та Київський ("Зоря") заводи побутової хімії. Донедавна, крім Вінницького, дещо постачали Первомайський хімічний завод (порошок "Орель") та Київський завод побутової хімії "Зоря" (порошок "Наталка"). Проте нещодавно їх продукція з ринку зникла. Щодо "Орелі", то підприємство вже понад рік цього порошку не виготовляє.
Варто згадати, хоча б кількома словами, про вільну поки що нішу кондиціонерів, споліскувачів та засобів для підсилення дії пральних порошків. Ці засоби ще не встигли набути популярності серед населення через ціну (літрова пляшка коштує в середньому $1,5), а у разі з кондиціонерами та споліскувачами далася взнаки незнищенна звичка українців крохмалити білизну. Кондиціонери і споліскувачі, навпаки, роблять тканину м'якшою і пухнастішою. Враховуючи це, іноземці завозити таку продукцію не поспішають. З усіх присутніх в Україні закордонних фірм лише Cussons (кондиціонер E), Henkel (засоби для підсилення дії прального порошку Sil та Saptil) і Benckiser (засіб для полоскання Dosia) ризикнули представити на ринку подібний товар.
Ще порівняно недавно компанії не наважувалися виходити на ринок з порошками-"автоматами". Адже в Україні машиною-автоматом може похвалитися лише 5% громадян (в Англії - 95%, Чехії - 77%). Тому на вітчизняному ринку порошки для "неавтоматизованого" прання набагато популярніші. Проте заможніші українці потроху купують пральні автомати, тож і зростає попит на порошки для них. Серед вже представлених на ринку найбільш відомі - Ariel automat, OMO automat, E automat.
Особливістю "автоматичних" порошків є те, що вони запобігають корозії нагрівальних елементів машини і мають низьке піновиділення. До речі, Вінницький хімічний завод також виготовляє порошок для автоматичних машин - "Лотос-автомат".
Український "порошковий" ринок фахівці оцінюють як далекий від насичення. На Заході, приміром, торгових марок удвічі більше, не кажучи вже про асортимент. Але й в Україні конкуренція загострюється, і "надибати" вільну нішу непросто, проте можна. Так, нещодавно з'явився порошок "Карапуз" для дитячого одягу. На Заході дитячі порошки неабияк популярні, але й ціна їх вища. В Україні попит на "Карапуз" швидко зростає, а під час кризи, як зазначила комерційний директор фірми "Секвойя" (виробника "Карапуза") Ганна Ясинська, обсяги його продажів збільшились аж утричі. Цей порошок не дуже піниться і добре виполіскується. Сировину для нього закуповують у Польщі, Словаччині та Ізраїлі. Вже є "Карапуз" для немовлят (до півроку) та старших дітей. Останній містить безхлорні відбілювальні компоненти. Незабаром на ринку з'явиться і "Карапуз" з біодобавками.
Деякі оператори ринку стверджують, що попит на цей засіб ще не сформувався через ціну (в роздрібній торгівлі 600-грамова пачка "Карапуза" коштує 2,8 грн). Однак дитячою продукцією полюбляють користуватися і дорослі, як-от шампунем "без сліз" Johnson & Johnson. Можна припустити, що те ж саме незабаром станеться і з "Карапузом".
Список використаної літератури
1. Інфраструктура товарного ринку. Посібник. - К., 2005.
2. Рудавський О. Ринок мийних засобів // Галицькі контракти. - 2004. - №5.
3. Лазаренко А. На ринку мийних засобів останній парад настає...// Дзеркало тижня. - 2004. - №489.
4. Кабірова Н. Битва мийдодирів // Галицькі контракти. № 11. 06.2004. - С. 14-17.
5. Кутянин Г.И. Пластические массы и бытовые химические товары: Учеб. -2-е изд., перераб. - М.: Экономика, 1988. - 207 с.
6. Месяченко В.Т., Кокошинская В.И. Товароведение: Учеб. - М.: Экономика, 1997. - 415 с.
Loading...

 
 

Цікаве