WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Тара і пакування фруктів та овочів - Реферат

Тара і пакування фруктів та овочів - Реферат


Реферат на тему:
Тара і пакування фруктів та овочів
Насіннячкові плоди сортують на помологічні і товарні сорти, калібрують на невеликі, середні і дрібні. За домовленістю сторін плоди можуть не сортувати і не калібрувати.
У ящики дощаті упаковують насіннячкові плоди (ГОСТ 17812-72, ГОСТ 13339-84, ГОСТ 21133-87): яблука і айву масою нетто до 25 кг, груші - до 12 кг. Використовують також ящики картонні (ТУ-13-730801 -715-85) масою нетто до 16 кг, з гофрованого картону (ТУ-63-057-50-83) масою нетто до 18 кг, полімерні (ТУ-111-18-3-84) масою нетто до 17 і до 20 кг, а також ящикові піддони (контейнери) для пакування яблук (СП-5-0, 45-1, СП-5-0, 45-2) масою нетто до 350 кг.
Кісточкові плоди сортують за помологічними сортами, зокрема абрикоси, персики, вишні, черешні, сливи, аличу, крупноплідну, крім цього поділяють на товарні сорти, персики калібрують. За домовленістю сторін кісточкові плоди можуть не сортувати і не калібрувати.
Укладають кісточкові плоди у дощаті ящики масою нетто 9-11 кг та у полімерні ящики масою нетто до 12 кг.
Ягоди укладають у дощаті ящики, ящики з гофрованого картону масою нетто до 10 кг, у полімерні ящики масою нетто від 8 до 14 кг, ящики-лотки масою нетто від б до 8 кг. Для суниці і малини також використовують козубеньки масою нетто 2-2,5 кг.
Цитрусові плоди. Кожний вид цитрусових плодів калібрують за розмірами на три групи (категорії), укладають у дощаті ящики масою нетто до 25 кг, у армовані ящики масою нетто до 10 кг (мандарини) і до 20 кг (лимони, апельсини), у ящики з гофрованого картону і полімерні масою нетто до 16 кг, у імпортні ящики різної місткості.
Горіхи волоські у шкаралупі упаковують у трьохшарові паперові мішки масою нетто до ЗО кг, тканинні мішки і ящики масою нетто до 50 кг. Очищене ядро і мигдаль упаковують у картонні і фанерні ящики масою нетто до 20 кг.
Вимоги до пакування кожного виду плодів зазначені у стандартах.
Банани укладають у ящики гронами. Використовують ящики фанерні, картонні або коробки з гофрованого картону різної місткості, частіше масою нетто до 20 кг.
Ананаси укладають в один ряд султаном догори у ящики фанерні, картонні масою нетто 16-18 кг.
Картоплю пізню для перевезення, зберігання і продажу в роздрібній торговельній мережі завантажують у ящикові піддони масою нетто 445-550 кг, тару обладнання (КОП-250, КОП-300, УК 1-Т-2Г) масою нетто 250-350 кг, у мішки тканинні і сітчасті масою нетто до 50 кг. Картоплю ранню і пізню завантажують також у ящики дощаті масою нетто до 18 і до 35 кг, полімерні масою нетто 20-25 кг, у тканинні, сітчасті, паперові або полімерні мішки з плівки масою нетто 2, 3, 5 кг.
Коренеплоди заванатажують у ящики дощаті масою нетто до 25 кг і до 35 кг, полімерні масою нетто до 20 і до 25 кг і у ящикові піддони масою нетто залежно від виду від 350 до 390 кг.
Білоголову і червоноголову капусту завантажують у ящикові піддони масою нетто до 260 кг, у ящики дощаті масою нетто 26-ЗО кг і полімерні масою нетто до 20 і до 25 кг.
Цвітну капусту укладають у ящики дощаті масою нетто до 35 кг і полімерні масою нетто до 20 кг.
Цибулю ріпчасту завантажують у ящикові піддони масою нетто до 280 кг, у ящики дощаті масою нетто до 18 і до ЗО кг і полімерні масою нетто до 20 і до 25 кг, у сітчасті масою 7-25 кг і полімерні мішки масою нетто до ЗО кг, а також фасують масою нетто 0,5; 1,0; 2,0 кг.
Часник укладають у дощаті ящики масою нетто до 13, до 23 і до ЗО кг і полімерні масою нетто від 10 до 16 кг, фасують у сітчасті мішки, пакети з плівки масою нетто не більше 0,5 кг.
Огірки укладають у дощаті ящики масою нетто до 20, до ЗО і до 35 кг і полімерні масою нетто до 20 кг і до 25 кг, у тканинні, сітчасті, полімерні мішки, або пакети масою нетто до 1,5 кг.
Томати упаковують у дощаті ящики масою нетто до 8 і до 10 кг, полімерні масою нетто до 12 кг, з гофрованого картону масою нетто до 15 кг, фасують у мішки сітчасті, полімерні і пакети масою нетто до 1,5 кг.
Кавуни укладають у ящикові піддони масою нетто до 580 кг, дині - у ящикові піддони масою нетто до 350 кг і у ящики дощаті масою нетто до 35 кг.
Кабачки і баклажани завантажують у ящикові піддони масою нетто до 350 кг, у ящики дощаті масою нетто до 35 і до 50 кг і полімерні масою нетто до 12 і до 18 кг.
Салат, шпинат, щавель фасують у поліетиленові пакети масою до 200 г і складають у дощаті ящики масою нетто до 10 кг або у полімерні ящики масою нетто 5,5-7 кг.
Зберігання фруктів і овочів
Близько 60% усіх витрат фруктів і овочів в процесі їх товароруху припадає на зберігання. Причинами цього є низька якість продукції, недостатня матеріально-технічна база зберігання, повільне втілення прогресивних технологій, відсутність матеріального зацікавлення і механізму його стимулювання.
Зменшенню втрат фруктоовочевої продукції на всіх етапах товароруху і особливо під час зберігання сприятиме перехід до ринкових відносин, зміна форми власності, приватизація підприємств, господарств, конкурентні умови на внутрішньому і зовнішньому ринку товарів тощо.
Типи фруктоовочесховищ
Тимчасові сховища - це кагати, траншеї з природним і активним вентилюванням. У сховищах з природним вентилюванням неможливо регулювати температуру, слідкувати за станом продукції, там виникають труднощі реалізації продукції взимку, особливо під час сильних морозів. Модернізовані великогабаритні кагати з активним вентилюванням дають можливість уникнути цих проблем.
Кагати не потребують великих затрат на обладнання, їх можна розміщувати у місцях вирощування продукції і при дотриманні всіх вимог отримати економічний ефект.
Стаціонарні сховища мають переваги над тимчасовими, бо вони можуть забезпечити кращу схоронність і високу якість продукції, зменшити втрати, але їх утримання коштує значно дорожче.
Стаціонарні сховища для фруктів і овочів класифікуються: за цільовим призначенням -спеціалізовані для зберігання окремих видів фруктів та овочів, неспеціалізовані або універсальні для зберігання усіх або декількох видів продукції; за способом зберігання - з засіками, стелажні, тарні (контейнерні), навальні (без засіків і тари, завантажуються суцільним шаром продукції); за способом підтримання температурно-вологісного і газового режимів зберігання -сховища з механізованим загальнообмінним, з активним вентилюванням, з природним або штучним охолодженням, з регульованим газовим середовищем; за місткістю-невеликі (до 250т), середні (до 1000т), великі (більше 1000т); за конструктивними особливостями щодо рівня землі - наземні, напівзаглиблені, заглиблені, одноповерхові з підвалом, багатоповерхові; за способом завантаження - прирельсові, без залізничних шляхів, з заїздом і без заїзду транспорту у сховище; за місцем знаходження - в місцях виробництва і в місцях споживання фруктоовочевої продукції.
Довготривале зберігання фруктів і овочів може дати економічний ефект, а може привести і до великих втрат, збитковості зберігання.
Основними показникамиекономічної ефективності тривалого зберігання фруктів і овочів є обсяг трудових витрат протягом усього часу зберігання, собівартість продукції після зберігання, чистий дохід, коефіцієнт ефективності капіталовкладень у будівництво плодоовочесховищ і строк їх окупності.
Собівартість продукції після зберігання складається із собівартості продукції, закупленої за встановленими або договірними цінами, експлуатаційних витрат на їх зберігання, загальновиробничих витрат. В процесі зберігання утворюються технічний брак і природні втрати.
Собівартість фруктів, овочів необхідно обчислювати з урахуванням витрат за формулою:
де
C2- собівартість фруктів, овочів, грн.;
С1 - собівартість 1 т фруктів, овочів, закладених на зберігання, грн.;
М - кількість фруктів, овочів, закладених на зберігання, т;
M3 - кількість фруктів, овочів, одержаних після зберігання, т.
Величина Мд залежить від якості фруктів, овочів, закладених на зберігання, типу фруктоовочесховищ, ступеня дотримання оптимальних режимів зберігання.
Виробництво фруктів і овочів у світі та в Україні
У 1998 p. в Україні було зібрано 1448 тис. т фруктів, з них 820 тис. т яблук (в світі вироблено 44658,8 тис. т яблук, в країнах Європи - 13736 тис. т, в країнах Європейського Союзу - 7373 тис. т), вироблено 270,3 млн умовних банок фруктових консервів. Разом з тим споживання фруктів склало у 1998 p. тільки 28 кг на 1 людину в рік (у 1996 p. - 35 кг, у 1997 p. - 40 кг), що значно нижче від фізіологочної норми.
Країнами світу у 1998/99 p. зібрано 66,4 млн т цитрусових плодів. Урожай апельсинів у Північній півкулі - 22,9 млн т, мандаринів - 12,2 млн т, лимонів -2,6 млн т; в Південній півкулі: апельсинів - 20,2 млн т, мандаринів - 1,1 млн т, лимонів - 1,3 млн т.
Цитрусові плоди завозяться в Україну переважно з Іспанії, яка експортує 2789-3170 тис. т, з Греції, експорт складає 386-391 тис. т, та Туреччини - експортує 225-331 тис. т цих плодів.
На ринку субтропічних і тропічних плодів України працюють транснаціональні корпорації Dole, Chiquita, Naboa, Del Monte, Reybanpac та фруктові компанії України: "Українська фруктова компанія", "Євробізнес" ("Ніка"), "ВАКО-М", "Пробан", "Тріал", "Маріс" та ін. У 1999 p. в Україні зібрано 15,4 млн т картоплі (в країнах Європейського Союзу- 46,7 млн т), а споживається її 126 кг на одну людину в рік. Валовий збір овочів сягнув 5,5 млн т, споживання склало 94 кг на 1 людину в рік.
За даними 1998/99 маркетингового року, в Україну завозиться 130 тис. Т картоплі, овочів - 120,6 тис. т; поставляється за кордон картоплі - ЗО тис. т, овочів - 146 тис. т.
Loading...

 
 

Цікаве