WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон’юнктури ринків - Реферат

Методи прогнозування стану маркетингового середовища та кон’юнктури ринків - Реферат

здійснені оцінки відносної ефективності різноманітних методів збору даних. Тепер методика дослідження має забезпечити практичне втілення. Успіх програми значною мірою залежить від здобутих даних. Тому на цій стадії дослідницька діяльність має бутидетально спланована, а контроль на місцях здійснюватися досвідченим менеджером.
Стадія "4" - аналіз і оцінка даних передбачає нагромадження, систематизацію та аналіз матеріалу з тим, щоб здобуті відомості можна було довести до замовника у прийнятній формі. Ця стадія не лише охоплює механічну переробку масиву даних. Тут повинні бути економічно обґрунтовано висвітлені взаємозалежності специфічних проблем дослідження. Збір і оцінка даних коштують досить дорого, тому з них необхідно повністю взяти все цінне, що в них міститься.
Залежно від складності і обсягу зібраних даних їх зведення в таблиці та аналіз можуть здійснюватися різноманітними способами: починаючи з ручної обробки і закінчуючи спеціальними наборами (пакетами) для комп'ютерної техніки. Однак недоцільно, і навіть небезпечно використовувати детально розроблені статистичні тести до даних, які були одержані складеним з помилками планом проведення дослідження. Без серйозного ставлення до справи на кожній стадії процесу дослідження здобута кінцева інформація, замаскована під наукову, може мати меншу цінність, ніж суб'єктивна думка.
Стадія "5" - підготовка і подання звіту про дослідження є завершальною стадією дослідницького процесу, яка потребує особливо доскіпливого виконання всіх робіт. Уже на попередній стадії дослідникам слід спланувати, як представити здобуті ними відомості. На основі оброблених даних можуть бути виконані таблиці, графіки, діаграми, рисунки з метою підтвердження основних висновків проведеного дослідження.
Написання звіту про маркетингове дослідження передбачає вияв високого професіоналізму в сфері спілкування. Як зміст, так і стиль звіту має задовольняти вимоги конкретних замовників. Оформлення зніту здійснюється згідно з вимогами Міністерства освіти і науки України. Деякі замовники маркетингового дослідження задовольняються представленими у звіті фактами, тоді як інші шукають у ньому пояснення дослідника, тому що мають власну уявлення про даний бізнес і його ринки.
Найвідповідальнішим для дослідників на цій стадії, і з маркетингового дослідження загалом, є подання дослідницьких пропозицій. Адже на основі них мають прийматися у майбутньому відповідні маркетингові управлінські рішення.
Класифікація даних у маркетингових дослідженнях
Існує дві загальні класифікації даних, які покладені в основу маркетингових досліджень і обумовлюють складання плану досліджень:
первинні дані - інформація, яку збирають уперше для досягнення конкретної мети даного дослідження;
вторинні дані - інформація, яка вже була зібрана раніше для іншої мети.
Дослідження переважно починають із збирання вторинної інформації. Цей етап називають "кабінетним" дослідженням. Вторинну інформацію можна збирати з внутрішніх і зовнішніх джерел.
Джерела внутрішньої вторинної інформації:
дані про збутову діяльність на конкретних ринках;
рахунки клієнтів;
дані попередніх досліджень тощо.
До джерел зовнішньої інформації належать:
видання державних установ, зокрема статистичні огляди, довідники;
періодичні видання;
комерційна інформація, яку продають дослідницькі підприємства.
Нині вторинну маркетингову інформацію можна отримати, зокрема, з таких джерел:
статистичні довідники "Україна в цифрах" та "Статистичний щорічник України";
довідкові видання країн Західної і Східної Європи, Балтії, СНД;
"Деловая Украйна", "Західна Україна ділова";
серія "Золоті сторінки України";
періодичні видання "Бізнес", "Посередник", "Галицькі контракти", "Діло" та ін.;
довідково-інформаційний фонд Торгово-промислової палати України;
публікації, розміщені в Інтернеті.
Здебільшого у процесі маркетингових досліджень після обробки і аналізу вторинної інформації переходять до збирання первинних даних. Методи збору первинної інформації, які ще називають "польовими" дослідженнями, такі:
спостереження - аналітичний метод, за допомогою якого дослідник вивчає поведінку споживачів, персоналу. Іноді він поводиться як учасник подій (активне спостереження);
опитування - передбачає з'ясування позицій людей, їх поглядів на ті чи інші проблеми на підставі їх відповідей на заздалегідь підготовлені запитання. Іноді буває недостатньо провести вивчення явища (наприклад, ринку) один раз. Тоді вдаються до "панелі" - неодноразового збирання даних з однієї групи досліджуваних через певні проміжки часу. Найчастіше використовують:
а) торгівельну панель (особливо панель роздрібної торгівлі);
б) споживчу панель (кінцевих споживачів або організацій-споживачів).
експеримент - метод, за допомогою якого можна з'ясувати реагування досліджуваної сукупності людей на певні чинники або їх зміни. Мета експерименту - встановити причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваним її змінними через перевірку робочої гіпотези;
імітація - метод, що ґрунтується на комп'ютерному дослідженні зв'язків між різними маркетинговими змінними на відповідних математичних моделях, а не в реальних умовах. Застосовується доволі рідко.
Найпоширенішим методом збору первинної інформації є опитування, яке використовують приблизно у 90% маркетингових досліджень (іноді в поєднанні з іншими методами).
Дослідження кон'юнктури ринку
Дослідження кон'юнктури ринку в системі маркетингу є найбільш поширеним серед усіх інших досліджень, які практикують підприємства агропромислової сфери. Стан кон'юнктури товарного ринку значною мірою є віддзеркаленням макро- і мікросередовища маркетингу. У зв'язку з цим дослідження кон'юнктури ринку обумовлюють успішність підприємницької діяльності, сприяють забезпеченню бажаної частки ринку, а отже, і прибутків.
Особливої уваги питання дослідження і прогнозування кон'юнктури ринку надається в умовах динамічного, швидкоплинного навколишнього середовища.
Предметом підвищеної уваги проблема дослідження і прогнозування кон'юнктури стала ще з початку XX ст. у зв'язку з появою ознак кризових явищ в економіці багатьох країн. Фундатором теорії економічної кон'юнктури в світі є видатний український економіст Михайло Іванович Туган-Барановський. Результати теоретичних досліджень М. Туган-Барановського були взяті для практичної підприємницької діяльності в багатьох країнах, після чого створювалися інститути прогнозування економічної кон'юнктури.
Після заснування Української академії наук М. Туган-Барановський створив і очолив Інститут економічної кон'юнктури. Дослідження цього
Loading...

 
 

Цікаве