WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМаркетинг, Товарознавство → Нормативно-правова база маркетингової діяльності в західноєвропейських країнах - Реферат

Нормативно-правова база маркетингової діяльності в західноєвропейських країнах - Реферат

відтворюватись у спеціальних Актах парламенту як державний закон ("statute law"). В обох випадках закони контролюються і тлумачаться судами. Певну частину правил і норм національного законодавства розроблено на виконання директив і розпоряджень Європейського союзу. Розпорядження від 1988 року щодо контролю за рекламою, що вводить людей в оману (the Control of Misleading Advertisements Regulations), виконує відповідну Директиву ЄС з реклами (the EU's Misleading Advertising Directive). Акти на ефірну рекламу 1990 і 1996 років (the Broadcast Acts) виконують Директиву ЄС щодо ефірної реклами (the EU's Broadcasting Directive). Такі норми дозволяють Генеральному директорові Організації добросовісної торгівлі запобігати діям неефірної реклами, яка вводить в оману. Цим і підтверджуються можливості органів регулювання припинити поширення теле- і радіомовної реклами,що вводить в оману. До інших важливих британських законодавчих обмежень можна віднести: Акт торгових характеристик 1968 року (the Trade Descriptions Act), Акт захисту інформації 1984 року (Data Protection Act), Акт захисту прав споживача 1987 року (the Consumer Protection Act). Британську систему саморегулювання названо "найбільш розвиненою й ефективною системою саморегулювання в світі" (Jean Boddewyn). Вона включає рекламодавців і промоутерів, засоби масової інформації, торговельні організації, професійні рекламні агенції, а також організації зі стимулювання продажу. Така система визнана урядом і розглядається судовою інстанцією як така, що забезпечує ефективне доповнення до британського та євросоюзних правових актів. Склалося так, що практика саморегулювання поділила відповідальність між друкованими та мовними засобами масової інформації. Перші регулюються Управлінням зі стандартів у рекламі (Advertising Standards Authority), заснованим в 1962 році. Управління не залежить від рекламного бізнесу та уряду, повністю відповідає за забезпечення того, щоб добровільна система контролю друкованої реклами та її просування працювала в інтересах як громадськості, так і комунікаційної галузі. Кодекси, якими тут послуговуються в роботі, дістали назву Британських кодексів реклами і стимулювання збуту (the British Codes of Advertising and Sales Promotion). Практично це означає, що їх робота включає класичну рекламу (окрім теле- і радіореклами) та деяку діяльність з прямого маркетингу. Кодекси розроблено Комітетом з рекламної практики (the Committee of Advertising Practice), членами якого є організації з реклами, стимулювання збуту, медіа-бізнесу. Управління зі стандартів в рекламі стежить також за дотриманням вимог кодексів. З появою у 1955 році незалежного телебачення контроль мовної реклами здійснювали незалежні телевізійні компанії, а з часом - Незалежна телевізійна комісія (the Independent Television Commission - ITC). Перші перевіряли рекламу через Центральний секретаріат з надання прав на використання рекламного тексту (the Central Copy Clearance Secretariat). Акт ефірної реклами 1990 року (the Broadcast Act) мав у Великобританії найактивніший вплив на сферу теле- і радіомовлення. Він з часом узаконив обов'язки Незалежної телекомісії (ITC) та Радіоуправління (the Radio Authority) складати, переглядати і стежити за чітким виконанням кодексів зі стандартів і практики реклами, а також спонсорства на телебаченні і радіо. Обидва органи публікують свої власні кодекси зі стандартів і практики, де охоплюються різні аспекти реклами і спонсорства з урахуванням Практичного кодексу Ради зі стандартів у галузі ефірної реклами (the Broadcasting Standards Council Code of Practice) та вимог до телереклами, висунутих Директивою Євросоюзу 1989 року (the EC Directive on Television Broadcast) та Європейською конвенцією з транснаціонального телебачення Ради Європи 1989 року (the Council of Europe European Convention on Transfrontier Television), що набули чинності з 1 травня 1993 року. Стимулювання збуту. Великобританія не має уніфікованої сукупної правової норми щодо стимулювання збуту, хоча декілька британських законів торкаються таких питань. Закон захисту прав споживача в цілому проводиться в життя посадовими особами місцевих Управлінь зі стандартів у сфері торгівлі, що діють приблизно при сотні місцевих державних департаментів зі стандартів у цій сфері; останні координуються Центральним офісом справедливої торгівлі (the Central Office of Fair Trading). Та попри все, не стоїть осторонь і поліція, яка несе відповідальність за проведення в життя законів стосовно лотереї і змагань. Пропозиція й схвалення в операціях, до яких залучено товари, супроводжувані стимулами, створюють зобов'язуючу угоду в рамках англійського Загального закону. Більш того, згідно з Актом торговельних характеристик 1968 року (the Trade Descriptions Act), кримінальним правопорушенням вважається неправильне описання пунктів стимулюючих засад - у відповідності із законом, стимули повинні бути комерційними і відповідати цілям, для яких призначаються. Акт захисту прав споживача 1987 року (the Consumer Protection Act) забороняє цінові позначення, що вводять в оману. Назвемо деякі інші закони, які впливають на стимулювання збуту: Акт невикуплених товарів і послуг 1971 року (the Unsolicited Goods and Services Act); Акт охорони інформації 1974 року (the Data Protection Act); Порядок угод (інформації) з посилкових операцій 1976 року (the Mail Order Transactions (Information) Order). В системі саморегулювання знаходимо кілька кодексів практики, за якими контролюється добровільна діяльність галузі з питань стимулювання збуту. Головний документ тут - британський Кодекс практики у сфері стимулювання збуту (the British Code of Sales Promotion on Practice), який використовується Комітетом з рекламної практики (the Committee on Advertising Practice). До складу Комітету входять представники різних рекламних і маркетингових організацій, які підтримують британську систему саморегулювання. Кодекс охоплює всі засоби стимулювання, включаючи цінові знижки, преміювальні пропозиції, безкоштовні зразки, купони, ваучери, індивідуальне просування, змагання і призові лотереї. Важливими є два кодекси Інституту стимулювання збуту: Кодекс практики з регулювання просування (the Promotional Handling Code of Practice) та Зразкові правила для змагань (the Model Rules for Competitions). Бельгія Реклама. Бельгійська реклама регулюється юридично (державним Законом рекламної практики) і добровільно (бельгійським Кодексом рекламної практики, який грунтується на кодексі Міжнародної торгової палати). Національною юридичною установою, яка займається питаннями реклами, є
Loading...

 
 

Цікаве