WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Синергетична основа управління якістю праці при освоєнні і впровадженні нових технологій - Реферат

Синергетична основа управління якістю праці при освоєнні і впровадженні нових технологій - Реферат

Таким чином, знання за своєю природою інтелектуальні. Однак не кожна розумово розвинена людина володіє високими духовними якостями та творчими здібностями. Знання людини стають духовними тільки тоді, коли набувають особистого змісту, стають значущими та усвідомленими у формі особистих переконань. Можна вважати, що духовні знання розвиваються з урахуванням соціального оточення.

Духовні здібності є важливим фактором в діяльності науково технічного персоналу, оскільки дозволяють не тільки вступати в духовні відносини з іншими людьми, але й усвідомлювати цілісну взаємодію науки і техніки, значення та місце технологій серед інших факторів виробництва. Духовні властивості людини в процесі спільної роботи розвиваються в єдності з інтелектуальними та творчими здібностями, сприяють удосконаленню компонентів трудового потенціалу. В свою чергу, духовні здібності є основою духовного стану людини, який виявляється в науковому, творчому пошуку і спрямовує зусилля на більш повну реалізацію потенційних можливостей з метою забезпечення швидкого ефективного освоєння нових технологічних ідей.

Духовний стан людини сприяє розширенню інформаційної бази, що також має мотиваційне значення. Для отримання знань при цьому визначальними є духовні цінності, які визначають спрямованість духовних зусиль людини, здійснюють регулятивний вплив на те, як і яким чином формуються мотиви поведінки людей та дії.

Отже, духовність можна виміряти за її зовнішнім критерієм - діями, тобто за якістю праці. У зв'язку з цим необхідним вважаємо активізацію розвитку духовних здібностей працівників в процесі трудової діяльності за рахунок використання колективних форм та методів навчання.

Управління знаннями дозволяє скоротити дефекти праці, стимулює обмін ідеями та досвідом. В умовах колективної праці управління знаннями активізує творчий процес, виникає згуртованість працівників в ході обміну знаннями і спілкування. Такі умови стимулюють підприємство до постійного навчання, поширення знань, інновацій і розвитку творчості. З точки зору застосування знань стандарт ISO 9001:2000 документально закріплює виробничі знання, які використовуються на підприємстві. Система якості на базі цього стандарту забезпечує збереження нових знань, коли пропозиціїз покращання діяльності враховуються при актуалізації процедур або робочих інструкцій. Отже, мова йде про взаємозв'язок систем менеджменту якості і систем управління знаннями.

Постійне удосконалення працівників повинне базуватись на принципі гуманізації. При цьому навчання виконує такі ключові функції:

- застосування нових наук і технічних знань про способи створення нових технологій і отримання їхніх результатів;

- надання праці творчого характеру;

- сприяння згуртованості трудового колективу;

- підвищення професійно-кваліфікаційного та інтелектуального рівня працівників;

- розширення комунікацій і створення довіри як основи духовної єдності працівників.

В процесі професійної діяльності формується певна система ділових та емоційних взаємовідносин, утворюються спільні цінності та норми поведінки. Однією з важливих умов синергетичної діяльності є ефективна дія корпоративних норм, які регулюють спільну діяльність. В свою чергу, прояв корпоративних норм, їхній вплив на рівень згуртованості, упорядкування соціальних відносин залежить від ступеня розвитку духовних якостей членів колективу.

Духовно розвинена людина прагне соціальної справедливості, довірливих відносин у колективній праці. При цьому її дії визначаються і регулюються системою групових норм і цінностей, а якість праці стає усвідомленою потребою. Таким чином діяльність людини орієнтується на цілеспрямовані, позитивні дії, що дозволяє їй ефективно взаємодіяти з іншими людьми та досягати високих якісних результатів праці.

Отже, в умовах синергетичної діяльності інтелектуальне та професійне удосконалення працівників відбувається під впливом системи соціальних відносин і є результатом прояву творчої активності. При цьому діяльність працівників орієнтована на програму самовдосконалення і самореалізації, яка характеризується постійною зацікавленістю у розширенні інтелектуального та духовного досвіду.

Засобом самовдосконалення працівників, розвитку інтелекту і професійних здібностей, з урахуванням соціальної атмосфери та духовної єдності колективу є його творча активність. У процесі самореалізації працівників відбувається розвиток творчих здібностей, що є результативним показником якості праці. Оскільки творчий розвиток не має обмежень, то пропонується здійснювати управління якістю праці засобами інтелектуального та духовного вдосконалення працівників.

При такому підході творчість виступає активним елементом синергетичної діяльності і пов'язана із реалізацією духовного потенціалу. Можна стверджувати, що творчість є поліваріантною, гуманістичною компонентою синергетичної діяльності і розглядається нами як активний процес, обумовлений взаємодією соціальних відносин, духовних факторів та інтелектуальною сферою трудового потенціалу.

Значний вплив на розвиток творчих процесів має емоційний стан людини, її духовний настрій. Людина з розвиненим світом емоцій, почуттів має більший інтелектуальний і духовний потенціал, прагне до активної кооперативної діяльності, вирішення проблем якості оригінальними, творчими методами. В результаті цього змінюється ставлення людини до якості праці, системи соціальних взаємозв'язків та взаємодії. У цьому розумінні духовний стан отримує мотиваційне значення, визначальними факторами стають особисті духовні цінності, бажання співпрацювати в процесі створення продукту високої якості.

Пасіонарний стан людини активізує потреби вищого рівня (прагнення до соціальної взаємодії, самовдосконалення, творчого розвитку, бажання якісно виконувати свою роботу). У цьому випадку йдеться про духовні потреби, джерелом виникнення яких є елемент новизни і творчості при створенні продукції. Ці потреби активізуються за участю працівників в наукоємних, інтелектуальних видах діяльності, які потребують нестандартного творчого підходу. Духовні потреби формують мотиви і установки синергетичної діяльності, виступають активізуючим елементом механізму творчості. Вони визначають характер і структуру ділових взаємовідносин і найбільш повно реалізуються в самоорганізованих творчих колективах.

У структурі духовних потреб нами виділені: потреби в духовному та інтелектуальному удосконаленні, потреби в соціальній взаємодії, духовній єдності, пізнавальні потреби, потреби у сенсі життя, естетичні потреби. Потреби у соціальній взаємодії пов'язані із необхідністю постійних емоційних контактів в процесі спільної роботи з управління якістю праці. При цьому діяльність людини опирається на емоційні оцінки своїх співробітників, керівництва і регулюється соціальними нормами та цінностями, які сформувалися у колективі.

Соціальна взаємодія є необхідною умовою формування і розвитку духовних якостей працівників. В процесі ділового спілкування відбувається взаємодія працівників, формується спільність поглядів, досягається взаєморозуміння, відбувається передача та освоєння досвіду знань, стилю поведінки, виникає згуртованість колективу. Характер соціальних взаємовідносин впливає на духовний розвиток колективу, формує нові духовні якості його членів, гуманізує трудову діяльність.

Таким чином, головною мотивуючою умовою соціальної взаємодії і основоположною характеристикою синергетичної діяльності є духовна єдність працівників. Духовний зв'язок членів колективу визначає ефективну взаємодію усіх факторів синергетичної взаємодії, забезпечує сприятливий соціально - психологічний клімат, тісні емоційні контакти та ділові стосунки. При цьому сутність синергетичного впливу полягає у можливості орієнтувати спільні зусилля на створення високоякісної продукції за рахунок ефективної соціальної взаємодії та духовного потенціалу працівників, безперервного процесу засвоєння нових знань.

Соціальна взаємодія певним чином впливає на розвиток пізнавальних процесів взагалі, і в області роботи з якості праці зокрема. Під впливом пізнавальних потреб мотивується прагнення людини до пізнання навколишнього світу, самого себе, економічних, соціальних та технічних явищ, взаємовідносин з іншими людьми. Важливим елементом пізнавальних потреб є пізнання людиною її взаємовідносин. Тому чим ширша та різноманітніша система соціальних взаємозв'язків, тим вищий духовний розвиток колективу. В свою чергу, пізнавальні потреби активізують прагнення до духовного та інтелектуального удосконалення: у працівників з'являється зацікавленість у пізнанні нових прийомів та методів підвищення якості продукції, у створенні нових видів технологічних процесів, матеріальних і духовних благ. Прагнення людини до постійного удосконалення свого розвитку визначає ступінь прояву її активності, наявність творчих елементів в роботі, і посилює потребу у праці.

Loading...

 
 

Цікаве