WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Інноваційна діяльність як правова категорія - Реферат

Інноваційна діяльність як правова категорія - Реферат

В ході дослідно-конструкторських, проектно-пошукових, технологічних робіт отриманий науковий результат піддається перевірці на здатність практичного використання. Науковий результат в ході дослідно-конструкторських та інших робіт поступово матеріалізується у форму звіту, ескізного проекту, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, натурного зразка тощо.

Результати науково-технічної діяльності можуть або відчужуватись у власника шляхом укладання угод купівлі-продажу або надаватись у вигляді послуг шляхом укладення угод на використання на протязі певного строку за винагороду, або використовуватись на підставі угод про кооперацію чи спільну діяльність. Механізм передачі результатів науково-технічної діяльності для подальшого їх вкладення передбачає комерційну та некомерційну основу. В залежності від об'єкта передачі законодавчо визначені наступні форми передачі прав на об'єкти промислової власності: передачу права власності або надання права користування без передачі права власності.

Наступною фазою інноваційної діяльності є "матеріальна" - практичне використання результатів наукової та науково-технічної діяльності.

Відповідно до Закону інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. В чому ж полягають ці практичні дії? Це поняття ґрунтовно досліджено економічною наукою і, зокрема, фінансовою наукою. Так, І.А.Бланк визначає, що інвестиції являють собою вкладення капіталу у всіх його формах з метою забезпечення його приросту у майбутньому періоді, отримання поточного доходу або вирішення певних соціальних задач, а інвестиційна діяльність характеризує процес обґрунтування та реалізації ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу організації7.

Вкладення капіталу може відбуватись в залежності від об'єкту інвестиційної діяльності у відновлення основних засобів, у інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей та в інші об'єкти інвестування, пов'язані із здійсненням оперативної діяльності підприємств (реальні інвестиції) або у різні фінансові інструменти, головним чином у цінні папери з метою отримання доходу (фінансові інвестиції). В аспекті нашого дослідження особливий інтерес викликає інноваційне інвестування в нематеріальні активи, суть якого полягає в здійсненні інвестиційної операції, спрямованої на використання в оперативній та інших видах діяльності підприємства нових наукових та технологічних знань з метою досягнення комерційного успіху. Інноваційне інвестування в нематеріальні активи на думку І.А.Бланка здійснюється в двох основних формах: а) шляхом придбання готової науково-технічної продукції та інших прав (придбання патентів на наукові відкриття, винаходи, промислові зразки, товарні знаки, придбання ноу-хау, придбання ліцензій на франчайзінг та інше); б) шляхом розробки нової науково-технічної продукції8.

Які ж особливості результатів інвестиційної діяльності? Як ми зазначали, будь-яка інвестиційна діяльність здійснюється з метою отримання прибутку чи досягнення соціального ефекту. Ефективність - це результат, наслідок якихось причин, сил, діянь. Ефективність дозволяє досягти мети, яка стоїть перед організацією. В залежності від виду ефективності розрізняють економічну та соціальну ефективність. Економічна ефективність являє собою перевищення доходів над витратами, спрямованими на отримання таких доходів. Таке перевищення отримало назву прибутку. Для визначення соціальної ефективності потрібні критерії, за допомогою аналізу яких можливо визначити рівень та якість досягнутих результатів та їх відповідність потребам та інтересам суспільства.

Критерії загальної соціальної ефективності включають в себе не лише результати суспільного (сукупного) виробництва, але й соціальні наслідки споживання відповідних продуктів (матеріальних та духовних), не лише економічні явища, але й соціальні (у вузькому розумінні слова), духовно-ідеологічні, психологічні, політичні, історичні, економічні, демографічні явища, весь спектр явищ, відносин і процесів, необхідних для нормальної життєдіяльності людей9. Таким чином, соціальний ефект полягає в тому що внаслідок діяльності досягаються соціальні цілі, що стоять не лише перед певною групою осіб, але й перед суспільством взагалі.

З дослідження категорій "інноваційна діяльність" та "інвестиційна діяльність" можемо зробити висновок про те, що інноваційна діяльність охоплює собою поняття вкладення результатів творчого процесу, а вкладення є формою інвестиційної діяльності. Визначення інноваційної діяльності як форми інвестиційної діяльності (стаття 3 Закону України "Про інвестиційну діяльність") збіднює зміст поняття "інноваційна діяльність", зводячи її до впровадження досягнень науково-технічного прогресу. Звуження з однієї сторони змісту поняття "інноваційна діяльність" призводить до неправомірного розширення поняття "реалізації інвестицій". Притаманність певним етапам інноваційної діяльності рис, характерних інвестиційній діяльності не може служити підставою для звуження змісту поняття, а відповідно і звуженню проблем, які потребують правового регулювання. Правове регулювання інвестиційної діяльності дає можливість за відсутності правової бази щодо інноваційної діяльності частково заповнити (разом із законодавчими актами інших інститутів права) існуючу прогалину. Використання законодавства про інвестиційну діяльність в сфері інноваційної діяльності можливе в наступних напрямках (в залежності від об'єкта інвестування):

а) при впровадженні результатів інноваційної діяльності;

б) при інвестуванні в інноваційну діяльність.

Особливість інвестиційної діяльності поруч з інноваційною діяльністю, як окремих видів суспільної діяльності, полягає в тому що кожна з них носить високо ризиковий характер. Тому правові гарантії забезпечення інвестиційної діяльності та захисту від ризиків настання негативних наслідків в існуючому правовому полі дають підстави для їх застосування і при правовому регулюванні інноваційної діяльності.

Таким чином, підсумовуючи все вище викладене, можемо запропонувати наступне визначення інноваційної діяльності. Інноваційна діяльність це комплексне правове явище, яке включає в себе діяльність, спрямовану на отримання та перетворення нових знань в інновації, їх подальше використання та розповсюдження з метою досягнення певного ефекту (соціального, економічного).

Використана література

1 Соціально-економічні, організаційно-управлінські проблеми організації інноваційних процесів, питання інформаційного забезпечення їх проходження відображено у публікаціях І.Я.Гришина, М.Іонцова, І.Колота, О.А.Лебедєвої, Г.І.Мостового, С.Покропивного, В.Є.Шукшунова, Ю.Яківця та ряду інших авторів. Учебник для вузов. - М.: Интел-Синтез, 1998. - 600 с

2 Власова A.M., Краснокутська Н.В., (Інноваційний менеджмент: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997

3 Интеллектуальная собственность в Украине. Т. 4. - Ст. 7

4 Интеллектуальная собственность в Украине. Т. 4. - Ст. 31-32.

5 Цивільний кодекс України. Проект від 25 серпня 1996р. // Українське право. - К., 1996. - Ч. 2. - Ст. 296-298. 6Гражданское право Российской Федерации. Ч. I и II. - М.: Новая волна, 1997. - Ст. 769.

7 Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2. - К.: Ника-Центр, 1999. - 54 с.

8 Бланк И.А. указанная работа. - 56 с.

9 Атаманчук ГВ. Теория государственного управления. Курс лекций. - М.: Юрид. лит., 1997. - С. 353-354.

Loading...

 
 

Цікаве