WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Суть і характерні риси міжнародного менеджменту - Реферат

Суть і характерні риси міжнародного менеджменту - Реферат

  1. Загальноуправлінські відносини, пов'язані з розподілом праці та її кооперацією і які породжують загальні функції управління: планування, організацію, мотивацію, керівництво і контроль.

  2. Специфічні соціально-культурні відносини, що складаються всередині міжнародної корпорації між працівниками, які є носіями різних національних культур, і стають підставою використання специфічних інструментів реалізації загальних функцій менеджменту.

Наприклад, необхідність передбачення майбутніх змін у зовнішньому середовищі та раціонального використання ресурсів вимагає від керівництва міжнародної корпорації ретельного планування, насамперед стратегічного, розрахованого на довгостроковий період й очікувані майбутні ресурси. Однак для міжнародної корпорації, перш ніж розробляти стратегічний план, потрібно з'ясувати стратегічний профіль корпорації — етноцентризм, поліцентризм, регіоцентризм, геоцентризм. У національному бізнесі цього робити непотрібно, оскільки всі компанії є природно етноцентричними. У міжнародному менеджменті доводиться вдаватись до специфічного інструменту — стратегічного профілю корпорації.

Завдання курсу полягають в опануванні студентами таких навичок управління, які дозволяють їм успішно працювати в міжнародних корпораціях на різних посадах менеджерів та економістів, а також використовувати ефективний зарубіжний досвід менеджменту, працюючи на українських підприємствах, а також в органах центральної і місцевої влади, державного управління і місцевого самоврядування.

Слід звернути увагу наособливості розвитку міжнародного бізнесу у другій половині минулого століття, пов'язані з двома тенденціями:

  1. Збільшення кількості неамериканських міжнародних корпорацій (насамперед японських) і підвищення їх питомої ваги за рахунок зменшення американських. Якщо в 1973 р. з 260 найбільших корпорацій світу 126 (48,5 %) були американськими, то в 1997 р. серед 3500 найбільших компаній 162 (32,4 %) — американські. Для японських компаній ці дані становлять відповідно 9 (3,5 %) і 126 (25,2 %) [Гіл, 2001, 50].

  2. Розвиток міні-багатонаціональних корпорацій, що являють собою малі та середні підприємства. Ця тенденція пов'язана насамперед з розвитком Інтернету, що усуває чимало перешкод, з якими стикаються невеликі фірми за розбудови міжнародних каналів збуту.

Поряд з концепціями періодизації розвитку міжнародного бізнесу в цілому, як це розкривається у питанні 1.2 цієї теми, існують концепції більш детальної періодизації окремих напрямів (складових) міжнародного бізнесу. Зокрема Т. М. Циганкова наводить п'ять етапів у розвитку міжнародної торгівлі [Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації, 2001, с. 168—170].

Доцільно підкреслити, що формування теорії і практики міжнародного менеджменту відбувалось двома основними шляхами:

  1. вирішенням спеціальних міжкультурних проблем менеджменту міжнародних корпорацій і виявленням особливих законів управління цими корпораціями, про що йшлося вище;

  2. запозиченням прогресивного досвіду менеджерами з інших національних шкіл менеджменту.

У цьому плані заслуговує на увагу поширення по всьому світі ідей і інструментів американської школи менеджменту. Відомо, що нові інструменти менеджменту, запропоновані американськими гуру бізнесу у 80-ті роки, були прихильно сприйняті в західноєвропейських країнах. Незважаючи на підозрілість європейців стосовно транснаціональних корпорацій, вони є відкритими для нових управлінських ідей, хоча й не прагнуть бігти за останньою новинкою, забуваючи одночасно попередні розробки. Тому в Європі успішно продавались книги У. Оучі "Теорія Z" (1981), Р. Маккени "Мільйон доларів завдяки порадам найкращих американських маркетингових консультантів" (1985), Дж. Нейсбітта "Мегатенденції" (1982) та. ін. Так, бестселер Т. Пітерса і Р. Уотермена "В пошуках досконалого управління" (1982) за три роки (1982—1985) у Франції було продано в кількості понад 100 тис. примірників.

Однак до деяких новинок ставлення менеджерів у різних країнах виявилось неоднаковим. Це стосується, наприклад, іншого всесвітньо відомого бестселера К. Бланчарда та С. Джонсона "Однохвилинний менеджер" (1983), який за 15 років побачив світ тиражем понад 7 млн примірників і перекладений 25 мовами [Crainer, Capstone, 1998, p. 269]. У Німеччині ця книга продавалась досить успішно, оскільки прагматичні німці вважали зазначену новинку авторитетною. "Якщо це працює, то спробуємо і ми", — вважали німецькі менеджери. Однак стосовно цієї книги виник відомий "французький опір". Французькі менеджери з ґрунтовною академічною підготовкою створили негативний імідж даній книзі, яка є занадто спрощеною для продуктивної управлінської практики [Хажински, с. 269].

Приклади з господарської практики

"Алкател Белл"

Більшість міжнародних компаній використовують кілька форм організації бізнесу в різних країнах залежно від цілей і наявних можливостей. Теоретично міжнародну корпорацію можна створити для будь-якої з вищенаведених форм бізнесу. Однак практика міжнародного бізнесу переконливо свідчить про жорстку логічність розвитку компанії від простих торговельних операцій до складних і ризикованих дій зі створення нових компаній зі 100 % іноземними інвестиціями в інших країнах. Саме так розвивались "Дженерал Моторз", "Форд Моторз", "Тойота моторз", "Даймлер Бенц", "Рено" (автомобільний бізнес), "Кока-Кола" і "Пепсі-Кола" (прохолоджувальні напої), "Тошиба", "Філіпс", "Соні" (побутова електроніка) і багато інших. Наведемо в цьому зв'язку приклад з телекомунікаційної індустрії, що віддзеркалює досвід бельгійської компанії Алкател Белл (Alcatel Bell — AB), яка перетворилась з глобального учня на глобального лідера протягом 30 років. "АБ" утворилась на базі бельгійського відділення великої міжнародної корпорації Алкател Алстхом (Alcatel Alsthom), яка була міжнародним виробником технологічного обладнання для комунікацій, енергетики і транспорту. Шляхом розширення міжнародних операцій, а також здійснення близько двохсот купівель амбітне керівництво "АБ" розширило міжнародний бізнес і перетворило компанію на одного з провідних постачальників телекомунікаційного обладнання у світі. Еволюція цього процесу наведена в табл. 1.7.

Таблиця 1.7

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ "АБ"

Період, роки

Продажі, %

Стратегічні кроки

локальні

глобальні

1960—1970

70

30

  • Локальне виробництво (Бельгія).

  • Експорт до сусідніх країн.

  • Перша ліцензійна угода (Румунія)

1970—1980

50

50

  • Численні міжнародні ліцензійні угоди і контракти з наглядом (Індія, Тайвань, Югославія та ін.)

1980—1990

50

50

  • Спільні підприємства в Китаї, Мексиці, Радянському Союзі, Туреччині.

  • Централізація інжинірингу.

  • Експорт до 72 країн

1990—2000

30

70

  • Створення нових компаній з прямими іноземними інвестиціями (Росія, Колумбія, Туреччина та ін.).

  • Здійснення міжнародних операцій злиття і купівлі (Китай, Індія, Мексика та ін.).

  • Вивчення можливостей розширення бізнесу і створення представництв (Єгипет, Угорщина, країни Балтії, Україна та ін.).

  • Менеджмент міжнародного бізнесу

Джерело: The Boundaryless Organization: Briaking the Cnains of Oranizational strukture. — S.-F.:Jossey-Bass Publishers, 1995, p. 317

Як видно з наведеної таблиці, до 60-х років "АБ" перебувала в позиції "глобального учня", оскільки обсяги міжнародних операцій не перевищували 30 %. Згодом за рахунок доходів від обслуговування бельгійських телефонних компаній "АБ" обсяг міжнародних операцій розширено до 50 % в 70—80-ті роки, що свідчить про її переростання у статус "глобального підприємця". Згодом, у 90-ті роки, частка міжнародних операцій зростає до 70 %, а компанія перетворюється на мультинаціональну. До сфери інтересів компанії долучаються країни Центральної та Східної Європи, у тому числі Україна.

Що спричинило перетворення національного відділення надійної міжнародної компанії на самостійну зростаючу мультинаціональну компанію типу "глобального лідера"? Насамперед позиція вищого керівництва компанії, акціонерів, які прагнули розширення міжнародних операцій, виходу на ринки Росії, Китаю, Туреччини, інших країн. Відбулись призначення відповідних нових керівників, які були готові зміцнювати міжнародну складову в діяльності компанії. Після необхідної підготовки бельгійські фахівці очолили спільні підприємства, міжнародні департаменти тощо. Значна підготовка була проведена і на місцях, зокрема в Росії, Китаї та ін. Зараз кожен з регіональних менеджерів "АБ" володіє двома-трьома іноземними мовами.

"Еріксон—Україна"

Міжнародна корпорація "Еріксон" (Швеція) створена в 1876 р. У її складі понад 100 тис. працівників у 140 країнах світу. Компанія є лідером у галузі послуг мобільного зв'язку і має близько 40 % цього ринку. "Еріксон" — найбільший постачальник мобільних систем стандартів GSM та TDMA. Україна становить для "Еріксона" значний інтерес як місткий ринок послуг і устаткування для мобільного та інших засобів зв'язку. Тому в червні 1995 р. було відкрито представництво корпорації в Україні, а в серпні 1996 р. засновано підприємство з іноземними інвестиціями "Еріксон—Україна". Компанія "Еріксон" є глобальною. Її штаб-квартира розташована в Стокгольмі. Регіональні штаб-квартири знаходяться в Лондоні, Далласі, Майямі та Гонконгу.

Loading...

 
 

Цікаве