WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Середовище міжнародного менеджменту - Реферат

Середовище міжнародного менеджменту - Реферат

Можна згадати й інші сфери впливу культури суспільства на підходи в міжнародному менеджменті:

  • централізація проти децентралізації прийняття рішень;

  • безпечність проти ризику;

  • індивідуальні винагороди проти групових;

  • неформальні процедури проти формальних;

  • висока організаційна лояльність проти низької;

  • кооперація проти конкуренції;

  • короткострокові горизонти проти довгострокових;

  • стабільність проти інновацій.

Проблема впливу культури на міжнародний менеджмент полягає в тому, що в процесі управління кожний керівник сприймає іншу культуру не безпосередньо, а через призму власної культури. А тому сприйняття іншої культури нагадує айсберг, видима частина якого — це помічені нами відмінності іншої культури від нашої, а підводна частина айсберга — це непомічені, а отже, і несприйняті нами відмінності іншої культури від нашої. У цьому зв'язку американський дослідник Джеймс Лі запропонував ідею критерію самосприйняття (Self-reference criterion — SRC).

Критерій самосприйняття — це неусвідомлене сприйняття інших культурних цінностей через власні цінності, що є основною причиною виникнення проблем здійснення бізнесу за кордоном (International Marketing Strategy, 2002, p. ХІХ).

Використання цього критерію в менеджменті досягається шляхом постановки трьох взаємозв'язаних запитань:

  1. Це є цікавим?

  2. Це є іншим? (відрізняється від того, що ми робимо вдома).

  3. Це є помилкове? (адже в такому разі не слід робити, як вдома).

Тобто методика постановки критичних питань має виявити прості й очевидні, але дуже часто помилкові рішення, що відповідають традиціям і цінностям країни походження та одночасно суперечать культурі приймаючої країни.

Культуру США можна охарактеризувати як індивідуалістичну, неформальну, матеріалістичну та орієнтовану на самоцінність часу. Одночасно в Японії і Китаї групі приділяється набагато більше уваги, ніж індивіду. Підпорядкування і співробітництво важливіші за індивідуалізм. Американська культура не приділяє великого значення традиції, церемонії і формальності, які є важливими характеристиками латиноамериканської, ближньо- і далекосхідної культури. Американці не люблять "ходити навколо справи" і віддають перевагу без церемоній відразу переходити до діла. Але в Латинській Америці або Саудівській Аравії прийнято спочатку порозмовляти на теми, що не стосуються справи, і лише після цього зосередитись на справжній цілі зустрічі.

Американці поважають придбання, що символізують високий статус. У той самий час у багатьох суспільствах незахідного типу набагато вищий інтерес до естетичної і духовної сторони буття. Аналогічним чином зацикленість американців на часі не знаходить розуміння у східній культурі, яка розглядає час як дещо без початку і кінця. Так, східні бізнесмени часто недбайливо ставляться до часу зустрічей і строків, що виводить із себе американців, німців і швейцарців. У багатьох країнах наради починаються з тривалого спілкування і чашки кави або чаю. Американцю, обуреному "втратою часу", варто знати, що під час, на перший погляд, безцільних розмов відбуваються важливі зрушення вбік встановлення взаєморозуміння і довіри, що принципово важливо для подальшого ведення справ. З урахуванням цих обставин люди, які "проламуються" в бізнес у цих країнах, не будуть достойно винагороджені.

Мова — ще один аспект культури — завжди створює труднощі для організації, що веде свої справи за кордоном. У зв'язку з розбіжністю значень у схожих словах, а також через проблеми, пов'язані з перекладом, можуть виникати бар'єри на шляху обміну інформацією. Збільшити їх непроникливість може незбіг мови жестів у взаємодіючих культурах.

Відмінності між культурами виражаються у неспівпадінні установок з приводу влади, значення роботи, ролі жінки у суспільстві, готовості ризикувати і навіть кольорових переваг. Дослідники встановили, що саме проблеми людини, зумовлені роботою в іншій культурі, як правило, стають причиною невдач. Тому, щоб досягти успіхів, організаціям і керівникам потрібно виявляти культурні відмінності і відповідним чином змінювати поведінку в міжособових контактах, змінювати стиль і методи ділової практики і керівництва.

Особливий інтерес під час самостійної роботи слухача становить урахування національних стереотипів у діяльності міжнародного менеджера.

1. Американський національний стереотип (США).

Жителя США можна вважати продуктом змішання різних національних культур, причому умови життя і багаторічний "клімат демократії" дозволили певною мірою "взяти" все найкраще від різних націй і формувати з нащадків емігрантів образ типового американця, що характеризується такими рисами:

1. Жорсткий прагматизм, орієнтація на реальну справу, що приносить користь, повага і прагнення до матеріального достатку і заробляння грошей.

2. Цільовий динамізм: американець завжди бачить життєві, ділові та інші цінності, яких хоче досягти, і постійно "заряджений" на дії щодо їх досягнення. Прогрес і постійне прагнення до оновлення ("ціль — дії — досягнення — нова ціль") стали ідолом, якому поклоняється вся нація.

3. Американець виключно з повагою ставиться до часу і тим більше до часу як найважливішого ділового ресурсу.

4. Визначальні особисті риси типового американця — це глибокий індивідуалізм і впевненість у тому, що лише ти сам можеш все зробити для себе і, відповідно, виняткова самостійність у прийнятті і реалізації рішень, рівно як і повна готовність нести за них усю необхідну відповідальність. Саме з цією рисою американського характеру пов'язано вкрай скептичне ставлення їх до допомоги держави і взагалі до ролі влади в житті індивіда. Влада повинна забезпечувати законність і встановлювати правила гри, після чого має відійти вбік і надавати можливість людині самій робити своє сьогодення і майбутнє.

5. Ставлення до інших людей і комунікативні риси характеризуються загальною дружелюбністю, відвертістю і щирістю, готовністю до співробітництва і пошуку розумних компромісів, прагненням до отримання всієї потрібної інформації і готовністю обмінюватись нею з партнерами. У цьому відношенні американці дуже болісно реагують на нечесну гру, нещирість партнера, приховування інформації і просто банальний обман. І тут існує свого роду протиріччя: суворо орієнтуючись на закон і встановлені юридичні норми, американці у той самий час цінують неформальні відносини і, що називається, роботу на довірі (без підписання з кожного приводу паперів, печаток, протоколів і т. д.). Відповідно вони гостріше реагують у ситуаціях, коли партнер нечесно поводиться з ними, користуючись відсутністю офіційного папера.

6. Жорсткий розподіл ділового й особистого в американській діловій практиці і поведінці взагалі.

7.В американцях досить часто цілком зрозумілий патріотизм і гордість за успіхи і становище США у світі переходять у певні прояви етноцентризму.

Звичайно, наведений вище портрет на основі семи виокремлених рис не можна вважати вичерпним. Йдеться про ті характеристики, урахування або неврахування яких може досить істотно вплинути на рішення міжнародного менеджера і його поведінку стосовно американського партнера. Національний стереотип — не більше ніж основа і напрямок пошуку для творчих зусиль міжнародного менеджера.

2. Англійський національний стереотип.

У свідомості глибоко укорінився образ церемонного, застебнутого на всі ґудзики англійського джентльмена, позбавленого емоцій, який полюбляє спорт, собак і коней. Наскільки цей дещо гумористичний образ відповідає сьогоднішньому англійцю?

1. Спорідненим в англійця з американцем є їх прагматичність, орієнтація на справу і дію, життєвий здоровий глузд. При цьому в англійців не спостерігається американської пристрасті до грошей і збільшення доходу як головного мірила життєвих досягнень. Скоріше, англієць ставиться до бізнесу як до гри і спорту: він, звичайно, турбується про прибутки і добрий стан речей, але таким же важливим для нього є і те, що називається спортивним азартом, отриманням цікавого змагання і захоплюючої гри.

2. Важлива відмінна риса англійців — нелюбов до абстрактних проектів, за якими не стоїть реальної справи. Вони скоріше готові додумати необхідне у процесі, але якомога швидше почати щось робити і практично вирішувати поточні проблеми. Спроба переконати англійця шляхом уміло побудованого плану проекту, його детального опрацювання на папері буде значно менш ефективна, ніж демонстрація ділових рис партнера у дії.

3. В основі відмінностей особистих національних рис лежить почуття власної гідності: саме воно підводить до усвідомлення необхідності дотримання етичних норм і загальноприйнятих традиційних правил, навіть якщо ці норми і правила не записані у жодних законах. І справді: якщо людина має почуття власної гідності і поважає себе як особистість, то вона просто не дозволить втратити цю гідність і повагу до самої себе, порушуючи етику і громадську мораль стосовно інших. Внутрішня гідність не дозволяє людині втратити контроль над власними пристрастями та емоціями, прилюдно демонструючи розпущеність і невміння володіти собою.

Loading...

 
 

Цікаве