WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Управління проектними ризиками в проектах - Курсова робота

Управління проектними ризиками в проектах - Курсова робота

Банківська гарантія — це засіб забезпечення платежу за комер ційним кредитом; таку гарантію одержує покупець (замовник) і передає постачальнику (підрядчику). Найчастіше банківську га рантію застосовують тоді, коли кредит виплачують фіксованими частками при настанні певних подій (наприклад, у разі запуску поставленого устаткування в експлуатацію, завершення гаран тійного періоду). Проте частіше покупець (замовник) замість на дання банківської гарантії за згодою кредиторів передає їм вексе лі й акцептовані тратти. Різновидом банківської гарантії є резервний акредитив. Суть його полягає в тому, що банк покупця (замовника) для забезпечення кредиту відкриває акредитив на користь кредитора (постачальника, підрядчика) і зобов'язується перед кредитором здійснити платіж у разі невиконання зобов'язань покупцем (замовником).

У проектній діяльності схема платежів за контрактами має приблизно такий вигляд: 5—10 % розміру контракту — це аванс. який видається після підписання контракту (як засіб забезпечен ня покупцем або замовником їх зобов'язань за контрактом); 10 % — це мобілізаційний аванс (виплачується тоді, коли устатку вання, матеріали, робоча сила надійшли на місце будівництва безпосередньо перед початком робіт): 10—15 % — оплата з без відкличного, підтвердженого чи револьверного акредитива за то варними чи іншими підтверджувальними документами. Якщо контракт передбачає змінні ціни, то платежі й. акредитив збіль шуються чи зменшуються згідно зі зміною цін.

Форфейтування — це банківська операція, що передбачає купів лю за наперед встановленими умовами векселів або інших боргових і платіжних документів. Іноді цей інструмент застосовують поста чальники (підрядчики) для захисту від ризику неплатоспроможності покупця (замовника), який (без права обороту боргових і платіжних документів на попереднього власника) бере на себе банк-покупець зазначених документів. Ця операція відрізняється від звичайного дисконту векселів, бо здебільшого її застосовують у разі постачання машин та устаткування і виконання підрядних робіт на великі суми, а також для комерційних кредитів з тривалим відстроченням платежу — 5—7 років (порівняно зі звичайними строками дисконту век селів 90—180 днів). Форфейтування забезпечується гарантією чи авалем першокласного банку. Форфейтер набирає прав на боргові та платіжні вимоги за відрахуванням відсотків за весь строк. Таким чином, для постачальника (підрядчика) угода за комерційним кре дитом перетворюється на реальну, шо застерігає його від ризику неплатежу і дає економію на управлінні борговими вимогами. При цьому спрощується батане постачальника за рахунок часткового звільнення від дебіторської заборгованості.

Страхування ризику неплатежу — це різновид страхування кредитів. При цьому бенефіціаром може бути як страхувальник, так і комерційний банк, шо видав йому кредит під застрахований контракт. Підставою для укладання договору страхування є поява конкретного ризику, тобто укладання контракту, а умовою його укладання є здійснення попереднього кредитного контролю, тоб то аналізу платоспроможності покупця до початку постачання, а також узгодження зі страхувачем лімітів кредиту. Крім того. страхувач здійснює пряму експертизу якості товарів щодо їх від повідності контракту чи стандартам.

Договір страхування діє протягом обумовлених у ньому строків (як правило, один рік під час страхування короткострокової заборгованості або протягом періоду, на який надані середньост рокові кредити). Умови договору передбачають зобов'язання страхувальника повідомляти страхувача про будь-яку подію, шо може підвищити ступінь страхового ризику. Неподання, страху вальником необхідної інформації і протидія перевіркам дають страхувачеві право розірвати договір страхування. Страхове від шкодування виплачують тільки після встановлення остаточного розміру збитку. Зазвичай обов'язок страхувача відшкодувати збитки настає після завершення обумовленого строку, що стано вить 60—180 днів. Страхувач може висунути умову, щоб частину вартості поставленого товару було сплачено в момент постачання або у вигляді авансу (слід зазначити, що страхувач може брати активну участь у формуванні основних умов контракт}). До об сягів відповідальності страхувача входять лише суворо обумов лені ризики, пов'язані переважно з непередбаченими обставинами. Страхуванню підлягають тільки комерційні кредити, що перевищують певний розмір.

Висновки

Велике значення для реалізації багатьох проектів мають контракти на матеріалізацію проекту- підрядні проекти. Часто замовник проекту укладає з підрядчиком контракт на умови "під ключ", підкладаючи на нього виконання всіх робіт і закупівель у межах проекту.

Отже, більше розглянутих статей у контрактах на реалізацію проектів і визначальний розподіл ризиків між замовником проекту і виконавцями базуються на принципі справедливого розподілу ризиків між соронами проекту це відповідає принципу партнерства між учасниками проекту як основній умові ефективної проектної діяльності. Водночас окремі сатті жорстко односторонні, наприклад саття про наперед оцінені збитки.Про те ця стаття є лише технічною, що спрощує процедуру й порядок нарахування та відшкудування збитків, які може понести замовник проекту. Реалізація прав щодо захисту від ризиків, які зазначені в контрактах на виконання проекту кожною зі сторін, значною мірою залежить від готовності сторін співпрацювати. У противному разі ці права можна реалізувати через суд або арбітаж. У більшості контрактів це передбачено в окремих статтях.

Я вважаю, що юридичними гарантіями називають відповідні статті й застереження, що захищають інтереси постачальника(підрядчика): валютні застереження, положення про можливе кригування цін, статті про форс-мажор тощо. Нині застосовують два підходи до визначення форс-мажорних обставин у підрядних контрактах. Згідно з першим підходом у контракті подається загальне й дуже стисле посилання на форс-мажорні обставини (на зразок "будь-які непередбачені обставини, що не залежить від контрактних сторін, виникли після набуття чинності умовами контракту і перешкоджають його виконанню")Згіднго з іншими підходом пе6релічують обставини, що пом"якшують відповідальність підрядчика. Як свідчить практика, перевагу слід віддати решому варіанту. За законами окремих країн коли вийняткові чи непередбачені обставини призводять до того, що виконання зобов"язань однією зі сторін контакту стає надто важким, хоча можливим, і спричиняє надмірні витрати, суд може зменшити відповідальність цієї сторони.

Література

1. Батенко Л.П. Загородніх О.А. Ліщинська В.В.. Управління проектами: Навч.посіб.-К: КНЕУ, 2003.-231с.

2. Клифорд. Ф. Грей Эрик У. Ларсон. Управление проектами: Практическое руководство/ Переклад англ.-М: Дело и сервес 2003-528с.

3.Тян. Р.Б. Холод Б.І. Ткаченко В.А. Управління проектами: Підручник.-К., 2003-224с.

4.Управление проектами /Н.И Ильген, И Г. Лукманова, А.М. Немчин и др.- СПб.: Два + Три, 1996.

5. Управление проектами/ Под. Ред. В.Д. Шапиро.- СПб: Два + Три, 1996.

6. Управление проектами. Зарубежный опыт/ Под. Ред. А.И. Когеткова.- СПб.: Два + Три, 1992.

Loading...

 
 

Цікаве