WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Управління проектними ризиками в проектах - Курсова робота

Управління проектними ризиками в проектах - Курсова робота

Тендерна гарантія. Часто підрядчика або постачальника замов ник проекту визначає на основі конкурсних торгів (тендерів).

Учасники торгів як доказ про свої наміри і з метою зниження для замовника рівня ризику відмови організації, що виграла торги, від підписання контракту, депонують на користь замовника своє рідну заставу — тендерну гарантію (у розмірі 2—3 %, іноді — до 10 % вартості майбутнього контракту) на спеціальний рахунок замовника або надають йому банківську гарантію (на цю саму суму), як правило, безумовну. Дія банківських гарантій припиня ється після підписання контракту (у разі депонування коштів вони повертаються учасникам після проведення тендера). Після підписання контракту тендерна гарантія компанії-переможця може бути переоформлена в гарантію належного виконання кон тракту.

Гарантію митного очищення видають банки за дорученням підрядчиків з метою забезпечення тимчасового безмитного ввезення устаткування й матеріалів, необхідних для здійснення бу дівництва та інших робіт. Такі товари мають бути вивезені після завершення робіт. Ця гарантія забезпечує виплату мита, якщо устаткування не буде вивезене в обумовлені у відповідному кон тракті строки.

Гарантія належного виконання контракту передбачає виплату банком-гарантом певнтіх коштів з метою забезпечення виконання контракту. Умовою, згідно з якою контракт набирає чинності, є подання підрядчиком виписаного банком сертифіката гарантії належного виконання контракту. Розмір такої гарантії може до сягати 50 % вартості укладеного контракту (за підрядними робо тами). Призначення й розміри платежів у межах цього виду гарантії залежать від умов контракту, які, у свою чергу, визначаються особливостями проекту та контракту, нормами застосовуваного права та порядками. Зазначену гарантію застосовують для штраф них платежів, відшкодування наперед оцінених і фактично по несених збитків, покриття витрат на ліквідацію недоробок тощо. Для забезпечення таких платежів, як штрафні неустойки, відшко дування наперед оцінених збитків, застосовують безумовну гаран тію; для інших платежів (де потрібно підтвердження збитку й визначення його розміру) гарантія може бути умовною, тобто та кою, що потребує підтверджувальних документів.

Гарантії, які видають банки, дорогі; вони збільшують вартість контрактів і проекту. Особливо це стосується гарантії належного виконання контракту. З огляду на це часто застосовують альтер нативні методи захисту інтересів замовника, наприклад депону вання коштів підрядчика (постачальника) на спеціальному рахун ку. Застосовують депонування як альтернативу іншим видам банківських гарантій. Крім того, допускається також депонування цінних паперів (зокрема, акцій компанії-підрядчика).

Альтернативою зазначених інструментів є формування замов ником фонду утримання, який поповнюють щомісяця відраху ванням певного відсотка з рахунків до сплати, запропонованих замовником. Мета таких відрахувань — сформувати резерв, не обхідний для гарантованого виконання підрядчиком його зо бов'язань. Ці відрахування виконують також роль запобіжного заходу (не переплатити підрядчику на ранніх стадіях робіт). Най частіше розмір фонду утримання (максимальний розмір наприкін ці періоду формування) становить 3—10% вартості контракту. У контрактах мають бути чітко обумовлені мета, розмір і поря док утримань, а також строки повернення фонду підрядчику. За звичай утримані кошти повертають у день завершення контракту чи здачі об'єкта в експлуатацію. Іноді одну частину коштів фон ду (наприклад 50 %) повертають після завершення контракту, а іншу (50 %) — після здачі об'єкта в експлуатацію. Контракти передбачають також можливість утримання замовником частини контрактної ціни після отримання товару чи запуску об'єкта. За звичай замовник утримує 5—10 % вартості контракту протягом 6—24 місяців після запуску об'єкта, щоб переконатися, що об'єкт функціонує нормально. Як правило, достатньо одного року для того, щоб виявити можливі дефекти, зумовлені якістю матеріалів .і кваліфікацією підрядчиків. Важче виявити дефекти, породжені помилками у проектуванні. Якщо за проектування відповідає підрядчик, то замовник найчастіше домагається продовження га рантійного періоду (іноді до 3 років).

В окремих випадках альтернативою банківської гарантії вико нання контракту є поручництво. Видає гюручництво фірма гарант. Це зобов'язання фірми-гаранта виконати підрядний конт ракт самостійно або із залученням інших фірм. Таке поручництво оформлюють у вигляді тристоронньої угоди між замовником, підрядчиком і фірмою-гарантом. Фірмі-гаранту виплачується го норар у розмірі 0,3—1,5% вартості контракт}'. Такі контракти найчастіше застосовують західні фірми, зайняті в державному будівельному секторі [67].

Альтернативним засобом забезпечення інтересів замовника може бути майно підрядчика у формі застави чи утримання. У підрядному контракті може обумовлюватись, що замовник має право розпоряджатися засобами виробництва, доставленими на будівельний майданчик підрядчиком. У разі виявлення істотних порушень замовник має право замінити підрядчика, передавши устаткування й матеріали новому підрядчику. Складність засто сування зазначеного інструменту зумовлюється такими обстави нами: устаткування підрядчик може орендувати або придбати на умовах оплати в розстрочку, воно може бути також малоліквід ним, з великим відсотком зношення тощо.

Резервні фонди. До основних методів захисту замовника про екту від ризиків належить формування резервних фондів на по криття непередбачених витрат (самострахування). Це може бути об'єднаний фонд, сформований кількома учасниками проекту. Зазвичай засоби фонду відповідають непередбаченим витратам, закладеним у кошторисі й бюджеті проекту. Визначення розміру фонду і відрахувань на його формування базується на врахуванні трьох типів непередбачених витрат: ресурсних, грошових і конт рактних. Перший тип витрат породжується неточністю (або по милками) у проектній документації розрахунків очікуваних ви трат сировини, енергоносіїв, матеріалів, робочої сили та інших ресурсів (у фізичних одиницях). Зазвичай у проектно-кошто рисну документацію закладають ресурсний резерв у розмірі 10 % — грошові непередбачені витрати, пов'язані з можливим ін фляційним подорожчанням усіх статей витрат на реалізацію проекту. З огляду на такі непередбачені витрати доцільно враховува ти нерівномірність інфляційного подорожчання за окремими статтями витрат. Контрактні непередбачені витрати можуть ви никати через відсутність у розробників і замовника проекту точ ної інформації навіть не про майбутні, а про поточні ціни за окремими позиціями проектного кошторису (особливо щодо кон трактів на постачання складних машин і устаткування, будівництво нетипових об'єктів, окремі види консалтингових послуг, то му що виробники і підрядчики намагаються тримати в суворій таємниці умови контрактів, і насамперед щодо цін).

Визначення розміру резерву на покриття непередбачених ви трат за окремими їх групами і за проектом загалом потребує ве ликого досвіду та кваліфікації: завищення розміру резерву може спричинити істотне подорожчання проекту, а заниження може виявитися надто небезпечним. Зазвичай розмір резерву ви значають на основі аналогій і досвіду реалізації подібних проектів.

Страхування. Будь-який контракт (на постачання інвестицій них товарів, виконання підрядних робіт, надання консультацій них послуг) містить розділ (статтю) з питань страхування. Найбіль шою мірою стандартизовано контракти на постачання інвести ційних товарів (машин, устаткування, транспортних засобів).

Умови страхування в них визначені чітко. Меншою мірою стан дартизовано щодо умов страхування підрядні контракти.

У розділі про страхування в контракті .на постачання інвести ційних товарів містяться такі основні дані: обсяг страхування. перелік видів ризиків, визначення понять "страхувальник" та "вигодонабувач" (бенефіціар). У разі постачання устаткування та інших інвестиційних товарів вони страхуються від ризиків ушко дження чи втрати при транспортуванні. Обов'язки постачальника й замовника щодо страхування вантажів визначаються базисними умовами постачання. Сплачувати пов'язані зі страхуванням ви трати може як замовник, так і постачальник, але в кінцевому під сумку ці витрати бере на себе замовник.

Loading...

 
 

Цікаве