WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Стратегічне планування - Реферат

Стратегічне планування - Реферат

Зовнішнє середовище - це всі умови і фактори, що виникають в оточенні організації, незалежно від видів її діяльності, і впливають або можуть вплинути на її функціонування і тому потребують відповідної реакції.

Стратегічне управління базується на вивченні відносин, які можна охарактеризувати за допомогою системи "середовище - організація". Більшість концепцій управління поділяє підхід до організації як до "відкритої" системи, що постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища і дає змогу підтримувати баланс та стійке становище і виживати в умовах, що постійно змінюються.

Концепції існування та розвитку організації використовують моделі, що сформовані на базі різних теорій управління, але всі вони виходять із аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища.

Метою стратегічного аналізує змістовний і, по можливості, формальний опис об'єкта дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, різноманітних напрямків його розвитку. Отримані дані про об'єкт управління та його середовище є основою для визначення концепції організації та способів управління нею.

Стратегічний аналіз (за правильного його застосування) виконує такі функції: описову, роз'яснювальну та прогнозну.

Описова функція реалізується у вигляді побудови моделей середовища з визначенням найістотніших його елементів.

Роз'яснювальна - вимагає дослідження взаємовпливу факторів з визначенням причин, що зумовили наявний стан середовища.

Прогнозна - створює передумови для виявлення можливих і неможливих тенденцій розвитку середовища.

Результатом стратегічного аналізу стає системна модель об'єкта та його середовища.

По суті, зовнішнє середовище уявляється як спектр певних обмежень для організації. Тому при формуванні відносин із зовнішнім середовищем керівництво повинне вирішити питання про її межі, тобто визначити, які фактори підконтрольні, а які залишаються за межами його впливу. Чітке розуміння співвідношення понять "зовнішнє середовище" і "межа організації" дозволить виділити найважливіші фактори середовища.

Відомий вчений Дж. Ван Гіг у такий спосіб описує співвідношення понять "зовнішнє середовище системи" і "межа системи": "Межі, що відокремлюють систему від її оточення, не збігаються з установленими (офіційними) організаційними межами. Система в цілому включає всі системи, що, як вважають, будуть впливати на розглянуту проблему або будуть піддаватись її впливу, не залежно від того, до якої організації вони формально належать. Методом виключення ми відносимо до зовнішнього середовища всі системи, що не входять до системи в цілому".

Постійний моніторинг факторів середовища становить основу для прийняття своєчасних управлінських (у першу чергу стратегічних) рішень стосовно того або іншого впливу зовнішнього середовища.

Найбільш серйозну увагу врахування впливу зовнішнього середовища на організацію приділяється в системному підході. Згідно системної концепції організація уявляється як цілісність, що має велику кількість зв'язків із середовищем. Цього дотримуються і представники ситуаційного підходу в менеджменті. Вони вважають, що в кожній конкретній ситуації найбільш прийнятний метод управління визначається конкретними факторами внутрішнього і зовнішнього середовища організації. Згідно такого розуміння організація повинна реагувати на зміни зовнішнього середовища, постійно їх відслідковувати і адаптуватися до них. При розробці і реалізації стратегії розвитку організації важливо зупинитись на моделях зовнішнього середовища, які відображають еволюцію уявлень про роль середовища в життєдіяльності організації.

39 Кожен з підходів до стратегічного аналізу має свої особливості щодо змісту, структури та етапів процесу його здійснення, але всі вони базуються на вивченні ситуацій у зовнішньому і внутрішньому середовищі організації і взаємозв'язках та взаємозумовленості різноманітних факторів. Один із раціональних підходів до аналізу ілюструє рис. 6.1.

Зовнішнє середовище - це всі умови і фактори, що виникають в оточенні організації, незалежно від видів її діяльності, і впливають або можуть вплинути на її функціонування і тому потребують відповідної реакції.

Стратегічне управління базується на вивченні відносин, які можна охарактеризувати за допомогою системи "середовище - організація". Більшість концепцій управління поділяє підхід до організації як до "відкритої" системи, що постійно взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища і дає змогу підтримувати баланс та стійке становище і виживати в умовах, що постійно змінюються.

Концепції існування та розвитку організації використовують моделі, що сформовані на базі різних теорій управління, але всі вони виходять із аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища.

Метою стратегічного аналізує змістовний і, по можливості, формальний опис об'єкта дослідження, виявлення особливостей, тенденцій, різноманітних напрямків його розвитку. Отримані дані про об'єкт управління та його середовище є основою для визначення концепції організації та способів управління нею.

Стратегічний аналіз (за правильного його застосування) виконує такі функції: описову, роз'яснювальну та прогнозну.

Описова функція реалізується у вигляді побудови моделей середовища з визначенням найістотніших його елементів.

Роз'яснювальна - вимагає дослідження взаємовпливу факторів з визначенням причин, що зумовили наявний стан середовища.

Прогнозна - створює передумови для виявлення можливих і неможливих тенденцій розвитку середовища.

Результатом стратегічного аналізу стає системна модель об'єкта та його середовища.

По суті, зовнішнє середовище уявляється як спектр певних обмежень для організації. Тому при формуванні відносин із зовнішнім середовищем керівництво повинне вирішити питання про її межі, тобто визначити, які фактори підконтрольні, а які залишаються за межами його впливу. Чітке розуміння співвідношення понять "зовнішнє середовище" і "межа організації" дозволить виділити найважливіші фактори середовища.

Відомий вчений Дж. Ван Гіг у такий спосіб описує співвідношення понять "зовнішнє середовище системи" і "межа системи": "Межі, що відокремлюють систему від її оточення, не збігаються з установленими (офіційними) організаційними межами. Система в цілому включає всі системи, що, як вважають, будуть впливати на розглянуту проблему або будуть піддаватись її впливу, не залежно від того, до якої організації вони формально належать. Методом виключення ми відносимо до зовнішнього середовища всі системи, що не входять до системи в цілому".

Постійний моніторинг факторів середовища становить основу для прийняття своєчасних управлінських (у першу чергу стратегічних) рішень стосовно того або іншого впливу зовнішнього середовища.

Найбільш серйозну увагу врахування впливу зовнішнього середовища на організацію приділяється в системному підході. Згідно системної концепції організація уявляється як цілісність, що має велику кількість зв'язків із середовищем. Цього дотримуються і представники ситуаційного підходу в менеджменті. Вони вважають, що в кожній конкретній ситуації найбільш прийнятний метод управління визначається конкретними факторами внутрішнього і зовнішнього середовища організації. Згідно такого розуміння організація повинна реагувати на зміни зовнішнього середовища, постійно їх відслідковувати і адаптуватися до них. При розробці і реалізації стратегії розвитку організації важливо зупинитись на моделях зовнішнього середовища, які відображають еволюцію уявлень про роль середовища в життєдіяльності організації.

52 Можливості (opportunities) — сукупність факторів, що позитивно впливають на діяльність організації і їх можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів).

Загрози (threats) — сукупність факторів, що негативно впливають на діяльність організації, будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху в напрямку досягнення місії та цілей.

Ці складові об'єктивно існують у середовищі та суб'єктивно оцінюються керівниками організації.

Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими причинами: стратегічне управління пов'язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

Таблиця 7.2

Загальні зовнішні можливості та загрози

Потенційні зовнішні можливості

Потенційні зовнішні загрози

Розвиток економіки країни

Соціально-політична стабільність

Обґрунтоване законодавство

Доступність інвестицій та кредитів

Обслуговування додаткових груп споживачів

Входження в нові ринки (сегменти)

Розширення виробництва для задоволення потреб споживачів

Споріднена диверсифікація

Товари з доповненнями (неспоріднена диверсифікація), що закуповуються

Вертикальна інтеграція

Зовнішні мережеві структури

Можливість руху в бік більш привабливих стратегічних груп Самозаспокоєність ключових конкурентів

Швидке зростання ринку

Розвинутий фондовий та інші фінансові ринки

Розвинуті ринки know how

Високі темпи інфляції

Велика ймовірність виникнення нових конкурентів (зокрема, іноземних)

Зростання збуту товарів-замінників

Уповільнений темп зростання ринку або його спад

"Ворожі дії" з боку держави (обмеження)

Зростання тиску конкурентів

Тенденції до рецесії та скорочення ділового циклу

Технологічні прориви в інших країнах, що зменшують конкурентоспроможність вітчизняної продукції

Виникнення труднощів під час укладання договорів із постачальниками та споживачами

Зміни в потребах і смаках споживачів

Негативні демографічні зміни

Негативна екологічна ситуація

Соціально-політична нестабільність

Loading...

 
 

Цікаве