WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Еволюція управлінської думки - Реферат

Еволюція управлінської думки - Реферат

Реферат на тему:

Еволюція управлінської думки

План

  1. Виникнення науки менеджменту та напрямки еволюції управлінської думки.

  2. Ранні теорії менеджменту.

  3. Інтегровані підходи до управління.

  4. Сучасні напрямки розвитку науки управління

1. Виникнення науки менеджменту та напрямки еволюції управлінської думки

Впродовж однієї лекції можна лише стисло охарактеризувати основні етапи та досягнення у процесі розвитку науки управління. Тим, хто цікавиться менеджментом має бути корисним ознайомитися з його еволюцією більш докладно, оскільки:

  1. навіть обмежені відомості можуть допомогти оцінити чисельні ідеї та підходи у розвитку управління;

  2. знайомство з історією управлінської думки дозволяє глибше усвідомити сутність категорії "менеджмент".

Хоча організації як форма об'єднання людей для досягнення спільної мети існують не одне тисячоліття, але до середини ХІХ століття практично ніхто не замислювався над тим, як управляти нею системно. Ідея про те, що організацією можна управляти на науковій основі почала формуватися саме у середині ХІХ століття. Причиною тому були зміни, які внесла промислова революція у виробничий процес та середовище функціонування організацій.

Остаточно ідея управління як наукової дисципліни, професії та галузі досліджень сформувалася у США. Це пояснюється такими обставинами:

  1. досягнення успіхів у бізнесі в США визначалося компетентністю та здібностями будь-якого громадянина, незалежно від його походження, національності, статусу тощо;

  2. підтримка урядом США системи освіти сприяла зростанню кількості людей, здатних виконувати різні ролі в бізнесі, в тому числі й в управлінні;

  3. незначне регулювання бізнесу з боку уряду США у ті роки дозволяло швидко збільшувати обсяги виробництва та сприяло виникненню великих компаній, управляти якими без формалізованих засобів було неможливо.

На відміну від інших наук розвиток управлінської думки не був системою знань, які накопичувалися послідовно. Навпаки, на першому етапі (до середини ХХ століття) наука управління розвивалася одразу за кількома відносно самостійними напрямками або підходами до управління), кожний з яких концентрував увагу на різних аспектах менеджменту (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Еволюція управлінської думки

2. Ранні теорії менеджменту

Виділяють три ранні підходи до менеджменту: класичний підхід; поведінковий підхід; кількісний підхід.

Класична теорія (підхід) менеджменту включає дві школи:

а) школу наукового управління;

б) адміністративну школу (класичну теорію організації).

Наукове управління було спрямоване на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (безпосередніх виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці.

Засновниками школи наукового управління були Ф. Тейлор ("Принципи наукового управління",1911р.), Френк та Ліліан Гілбрет, Генрі Форд, Генрі Гантт.

Концепцію наукового управління сформулював Ф. Тейлор як необхідність послідовної реалізації наступних чотирьох кроків управління (рис. 2.2):

Рис. 2.2. Послідовність та зміст кроків управління

за концепцією Ф. Тейлора

  1. аналіз робочої ситуації (у будь-якій робочій ситуації можна виділити три основні елементи - загальне завдання, робітники-виконавці, менеджер.

  2. аналіз змісту загального завдання: розподіл загального завдання на більш дрібні задачі; визначення якостей та навичок, необхідних для їх виконання; визначення необхідної кількості робітників-виконавців;

  3. підбір робітників для виконання окремих задач;

  4. продовження управління - встановлення взаємозв'язків, планування, координація та узгодження дій усієї робочої групи.

Адміністративна школа (класична теорія організації) опрацьовувала підходи до удосконалення управління організацією в цілому.

Представники цієї школи (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард) намагалися вирізнити загальні характеристики та закономірності управління організацією в цілому. Метою їх досліджень було опрацювання "універсальних принципів" управління, дотримуючись яких організація досягатиме успіху.

Найбільш чітко "універсальні принципи управління" сформулював А. Файоль (рис. 2.3).

Принципи управління Анрі Файоля

  1. Розподіл загальної роботи в організації на складові її частини.

  2. Повноваження та відповідальність. Ці категорії "тримають одна одну". "Де надаються повноваження, там виникає і відповідальність".

  3. Дисципліна. Дотримання досягнутих угод між організацією та її робітниками.

  4. Єдиноначальність. Кожний робітник в організації повинен мати одного і тільки одного начальника.

  5. Єдність керівництва. Всі операції в організації, які мають одну мету, повинні виконуватись під керівництвом одного начальника.

  6. Підпорядкованість індивідуальних інтересів спільним. Цілі організації повинні домінувати над цілями окремих робітників або груп.

  7. Винагорода. Система оплати повинна бути справедливою, стимулювати діяльність, а її розміри не повинні опускатися нижче розумного рівня.

  8. Централізація. Ступінь концентрації влади на вищому рівні управління.

  9. Ієрархія (скалярний ланцюг). "Ланцюг" начальників від вищого до нижчого рівня.

  10. Порядок. "Усьому своє місце і все на своєму місці".

  11. Справедливість. Відданість персоналу організації повинна поєднуватися з правосуддям керівництва організації.

  12. Стабільність перебування на посаді. Організація повинна сприяти довгостроковим стосункам зі своїми робітниками.

  13. Ініціатива. "Здатність самостійно обмірковувати та виконувати план".

  14. Корпоративний дух. Результат гармонії та єдності персоналу організації.

Рис. 2.3. "Універсальні принципи управління" А. Файоля

М.Вебер сформулював "концепцію ідеальної бюрократії" (рис. 2.4).

Характеристика моделі ідеальної бюрократії Макса Вебера

  1. Високий ступінь розподілу праці.

  2. Чітка управлінська ієрархія.

  3. Численні правила, стандарти та показники оцінки роботи.

  4. Дух формальної знеособленості (відсутність симпатій та переваги до окремих робітників).

  5. Підбір кадрів в організації за їх діловими та професійними якостями.

Рис. 2.4. "Концепція ідеальної бюрократії" М.Вебера

Поведінкова (неокласична) теорія (підхід) менеджменту.

Класична школа менеджменту визнавала значення людського фактора в управлінні, проте надавала йому незначної уваги (оплата та стимулювання праці, встановлення формальних відносин між керівниками та підлеглими тощо).

Поведінкові теорії менеджменту виникли як реакція на недоліки класичних теорій. Тому їх часто об'єднують загальною назвою "неокласична теорія менеджменту". Виникненню поведінкових теорій багато в чому сприяли досягнення промислової психології (Х. Мюнстерберг "Психологія та промислова ефективність", 1912; Л. Гілберт "Психологія управління", 1914; результати Хотторнських експериментів Елтона Мейо).

Поведінкові теорії менеджменту опрацьовували Мері Паркер Фоллет, Р. Лайкерт, Д. МакГрегорі, Ф. Герцберг та інші.

Поведінковий підхід до менеджменту включає в себе дві школи:

Loading...

 
 

Цікаве