WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Предмет і завдання психології управління - Реферат

Предмет і завдання психології управління - Реферат

Роль

Опис ролі

Характер діяльності згідно з роллю

Ролі міжособистісного спілкування

Головний керівник

Символічний голова, до обов'язків якого належить використання звичайних обов'язків правового та соціального характеру

Церемоніал дії, викликаний соціальним станом

Лідер

Відповідальний за мотивацію та активізацію підлеглих, набір та підготовку кадрів

Фактично всі управлінські дії за участю підлеглих

Ланка зв'язку

Забезпечує роботу по налагодженню контрактів та джерел інформації

Робота із зовнішніми організаціями (переписка, участь у нарадах за межами організації)

Інформаційні ролі

Приймач інформації

Це нервовий центр пошуку зовнішньої та внутрішньої інформації, її поширення

Обробка пошти, участь у засіданнях, пов'язаних з отриманням інформації

Розповсюджувач

інформації

Передає інформацію, отриману із зовнішніх джерел, тлумачить інформацію для формування поглядів організації

Вербальні контакти, передача інформації підлеглим, дипломатія через слово

Представник

Представляє організацію в зовнішньому середовищі (з питань політики), експерт з питань галузі

Участь у засіданнях, звертання через пошту, передача інформації у зовнішнє середовище

Ролі, пов'язані з прийняттям рішень

Підприємець

Вишукує можливості всередині самої організації та за її межами

Участь у засіданнях, розробка стратегії

Особа, яка ліквідовує недоліки

Відповідає за дії організації, якщо остання постає перед важливим та раптовим порушенням

Обмірковує стратегії, проблеми та поточні питання

Розподілювач ресурсів

Відповідає за ресурси, прийняття значних рішень

Складає бюджет, керує кадрами

Особа, яка веде переговори

Відповідальний на важливих переговорах

Ведення переговорів

Мотивація управлінської діяльності

Мотивація — це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей або цілей організації.

У процесі історичного розвитку мотивація як економічна категорія пройшла два етапи:

  • застосування політики "батога і пряника";

  • використання методів психології (згідно з доктринами Фрейда, Мейо та ін.).

Мотивація базується на двох категоріях: потребах (відчутті фізіологічної або психологічної нестачі чого-небудь) і винагородах (це те, що людина вважає цінним для себе).

Потреби бувають первинні (фізіологічні) і вторинні (психологічні), а винагороди — внутрішні (дає сама робота: зміст трудового процесу, самоповага тощо) і зовнішні (дає організація: зарплата, кар'єра, кабінет, службове авто, додаткова відпустка тощо). Узагальнену модель мотивації через потреби можна зобразити схемою.

Мотиваційні теорії розвивалися протягом усієї історії економічної науки.

Схема моделі мотивації через потреби

Мабуть, важко знайти економіста, який би в своїх дослідженнях не торкався мотиваційних проблем. Суттєвий внесок у розвиток теорій мотивації внесли українські вчені. Так, Михайло Вольський (1834—1876) вважав необхідним поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. Він підкреслював, що політекономія є наукою про діяльність людини, спрямовану на задоволення матеріальних і духовних потреб. Григорій Цехановецький (1833—1889) виступав проти узагальнень Адама Сміта про людську поведінку. Він зробив висновок, що багато людей намагаються поліпшити своє становище не тільки завдяки власній праці, а й за рахунок інших. Михайло Туган-Барановський (1865—1919) одним з перших у світі розробив чітку класифікацію потреб.

Поняття та роль мотивації в системі управління.

Розробка оптимальних планів і методів їхньої реалізації, обґрунтування ефективної організаційної структури - необхідні умови досягнення цілей. Успіх організації, досягнення її цілей визначаються реалізацією планів у процесі діяльності всіх членів організації. Вирішальну роль грає відношення виконавців до своєї діяльності, спрямованої на досягнення цілей організації. Отже, важлива задача управління - забезпечення у всіх виконавців бажання і готовності ефективно виконувати свої обов'язки.

Що спонукує людини до ефективної праці? Чому в одному випадку для виконання порівняно легкої роботи необхідний примус працівника, тоді як в іншому випадку виконавець сам охоче виконує важку рутинну роботу? Відповідь на ці й інші питання дає аналіз мотивації виконавців, як важливої функції управління.

Мотивація - це процес спонукання людини до діяльності під впливом внутрішніх і зовнішніх рушійних сил для досягнення цілей організації.

Виконавець є не тільки важливим ресурсом організації. Він має, на відміну від матеріальних факторів виробництва, свої цілі, цінності, представлення, сподівання, потреби. На поводження виконавця, у тому числі на його відношення до конкретної діяльності, виконанню визначеного завдання, впливають також умови діяльності і її зміст, взаємини з колегами, ситуація в організації і суспільстві в цілому.

Мотивація має істотну відмінність від інших функцій управління. Такі функції, як планування, організація, регулювання, контроль і аналіз здійснюються в основному менеджментом організації. Виконавський персонал, як правило, грає при виконанні цих функцій пасивну роль.

У реалізації ж мотивації як функції управління виконавський персонал організації грає саму активну роль. Цілі, цінності, установки, потреби цього персоналу - не тільки предмет аналізу теорій мотивації, але і безпосередні рушійні сили діяльності по досягненню цілей організації.

Набір і співвідношення елементів системи рушійних сил у різних людей істотно відрізняються. Можна говорити про визначену мотиваційну структуру. Вплив на мотиваційну структуру людини може здійснюватися на двох рівнях [2, c. 512].

1. На першому рівні наявна структура розглядається як дана, тобто відомо, що спонукує людину робити визначені дії, які мотиви діяльності для неї найбільш значимі. Управлінський вплив спрямований саме на дані мотиви для забезпечення бажаної реакції виконавця. На цій базі будуються в основному системи матеріального стимулювання.

2. На другому рівні управлінський вплив спрямований на зміну самої мотиваційної структури. При цьому розвиваються одні мотиви і послабляється вплив інших. Інструментами впливу на мотиваційну структуру є виховання й освіта. Результат мотиваційного впливу - забезпечення бажаного відношення виконавця до діяльності. Це відношення розкривається через ряд характеристик:

- готовність затратити визначені зусилля, задіяти свій потенціал для досягнення цілей організації;

- старання, прагнення виконати роботу сумлінно, щонайкраще;

- наполегливість у досягненні кінцевого результату;

- спрямованість на досягнення своєї мети або цілей організації

Мотиваційний процес включає наступні етапи.

- виникнення в людини потреби, тобто відчуття необхідності чого-небудь;

- пошук шляхів усунення потреби - її задоволення, послаблення або ігнорування. Для задоволення потреби необхідно виконати визначені дії:

- визначення цілей (напрямку) діяльності. Тут оцінюється обсяг майбутньої діяльності, величина її результату, розмір винагороди за досягнення результату і ступінь задоволення потреби очікуваною винагородою;

- діяльність по досягненню цілей;

- одержання винагороди;

- усунення потреби (її повне, часткове задоволення або відсутність задоволення).

Створення ефективної системи управління мотиваційним процесом ускладнюють наступні фактори:

- неочевидність методів, що діють у конкретній ситуації;

- складність і суперечливість системи потреб;

- розходження мотиваційних структур окремих моделей;

- неадекватна оцінка (недооцінка або переоцінка) людей - учасників мотиваційного процесу.

Loading...

 
 

Цікаве