WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Шпаргалки по менеджменту - Реферат

Шпаргалки по менеджменту - Реферат

-розвивати в робітників творчі здібності;

-залучати робітників до формулювання цілей і вироблення рішень;

- заохочувати досягнуті результати.

8.Координація робіт з виконання виробничих програм і мотивація праці працюючих

Координація забезпечує узгодженість роботи різних виробничих і функціональних підрозділів підприємства в процесі виконання планових завдань. Ефективним засобом досягнення скоординованої роботи цехів є проведення нарад менеджерів, на яких здійснюється узгодження їх діяльності по обслуговуванню, матеріальному забезпеченню виробництва. Діяльність по координації на міжцеховому рівні включає:

• вживання заходів по забезпеченню рівномірного ходу виробництва й усуненню "вузьких місць" через неузгодженість у термінах постачання матеріалів, технологічного оснащення;

• координацію міжцехових передач деталей у встановлених кількостях, номенклатурі і термінах;

• спостереження за станом заділів деталей на складах підприємства;

• систематичний контроль за виготовленням найбільш складних складальних вузлів і агрегатів;

• координацію термінів виготовлення виробів відповідно до договірних зобов'язань.

Оперативна координація робіт складається з етапів:

-з'ясування причин відхилень від планових завдань;

-визначення складу додаткових робіт і виробничих завдань для їх виконання;

-визначення резервів, виділюваних підприємством для виконання цехами додаткових робіт;

-уточнення розподілу обов'язків і відповідальності між менеджерами на міжцеховому рівні управління, покликаним усувати виниклі відхилення в ході виробництва

Мотивація праці являє собою вплив на фактори результативності роботи менеджерів, фахівців і на основі її оцінки використання відповідних спонукальних мотивів.

Для підвищення ефективності виробництва повинна бути дана кількісна оцінка (оціночний показник) якості праці керівників.

Вихідною інформацією для розрахунку оціночного показника є:

-величини відхилень від оперативно-календарних планів випуску продукції;

-величини відхилень від нормативів незавершеного виробництва;

-частка провини керівника, фахівця у виниклих відхиленнях.

9. Зміст оперативного обліку виробництва

Основною задачею оперативного обліку є одержання інформації про результати роботи виробничих цехів і їх підрозділів за певний період часу з метою її використання для контролю і регулювання поточного ходу виробництва. У синтезованому виді ця інформація використовується для цілей планування виробництва в кожнім з цехів на більш тривалі періоди часу.

Реалізація цієї задачі за умови своєчасності надходження, повноти і вірогідності інформації, що враховується, може бути здійснена шляхом створення комплексної автоматизованої системи оперативного обліку на підприємстві. Ця система повинна відповідати наступним вимогам:

• мати високу оперативність щодо збирання й обробки інформації;

•виключати дублювання в роботі кожної ланки системи;

•забезпечувати попередню обробку інформації в пунктах її збору для цілей використання результатів обробки на місцях її проведення;

• виключати передачу в ОЦ підприємства надлишкової інформації;

• забезпечувати можливість узагальнення отриманої інформації в необхідних розрізах;

• виключити чи звести до мінімуму ручну працю при заповненні первинної облікової документації;

• бути економічно ефективною в порівнянні з діючою системою оперативного обліку.

Передбачається наступний порядок реєстрації й обробки інформації в системі оперативного обліку:

• реєстрація первинної інформації, що характеризує стан виробництва у числовій формі;

• нагромадження і передача первинної інформації з місця її утворення в обчислювальний комплекс цеху;

• проведення розрахунків в обчислювальному комплексі цеху по алгоритмах, що визначають хід обробки інформації для цілей зведеного обліку і управління;

• передача підсумкової інформації в обчислювальний центр і відповідним службам підприємства.

10. Контроль і аналіз ходу виробництва в сучасній організації

Контроль за ходом виробництва має на меті виявлення відхилень від установлених планових завдань і календарних графіків виробництва, неполадок у роботі різних підрозділів і служб підприємства. Контроль повинний бути, по-перше, оперативним, по-друге - безупинним у всіх ланках основного виробничого процесу, починаючи від надходження в цехи сировини, матеріалів, кінчаючи здачею готової продукції на склади.

Склад і зміст робіт з контролю, періодичність його виконання розрізняються в залежності від типів виробництва:

в одиничному виробництві об'єктами контролю є графіки оперативної підготовки виробництва і терміни виконання найважливіших робіт з окремих замовлень. Стан заділів контролюється для комплектів на замовлення, підготовка виробництва - по особливо важливих позиціях;

• у серійному виробництві контролюється номенклатура, кількість і терміни випуску складальних одиниць, провідних деталей, стан складських заділів заготівок, деталей, ступінь комплектної забезпеченості складальних робіт.;

• у масовому виробництві контролюються такт роботи потокових ліній і заділи на всіх стадіях виробничого процесу.

Основну роль у підготовці інформації, необхідної для прийняття й обґрунтування рішень по регулюванню ходу виробництва, відіграє аналіз, у процесі якого здійснюється всебічна оцінка функціонування об'єкта управління, аналізуються причини відхилень від запланованого рівня, виявляються виробничі резерви, визначаються можливі альтернативи управлінських рішень, використовуваних на етапі регулювання.

Оцінка функціонування виробничої системи проводиться за допомогою техніко-економічних показників, що відбивають ступінь ефективності використання окремих видів засобів, предметів праці і робочого часу. Розрізняють дві групи показників:

показники, що характеризують кількість і якість продукції, що випускається (обсяг виробництва, рівень виконання планових завдань, питома вага продукції, прийнятої відділом технічного контролю з першого пред'явлення),

показники, що свідчать про наявність і використання виробничих ресурсів (чисельність робітників, виробіток продукції на одного робітника, простої устаткування, коефіцієнт завантаження устаткування,).

11. Оперативне регулювання ходу иробництва

Регулювання - завершальний етап управління виробництвом, на якому здійснюється процес розробки і реалізації управлінських рішень по попередженню відхилень і збоїв у ході виробництва, а у випадку їх виникнення - по їхньому негайному усуненню, у результаті чого досягається безумовне виконання виробничих програм і оперативних планових завдань.

Уся робота з керівництва виробництвом у масштабі підприємства лежить на персоналі виробничо-диспетчерського відділу, що знаходиться в підпорядкуванні головного диспетчера.

Попередження або усунення відхилень і збоїв можливі при використанні наступних видів резервів:

матеріальних і людських (робітники, взаємозамінне устаткування, матеріали, заготівки, деталі, інструмент);

часових (організація понаднормових робіт, додаткових змін);

організаційних (можливість перерозподілу ресурсів між цехами і ділянками).

Процес оперативного регулювання включає наступні етапи:

інформаційну підготовку для ухвалення рішення;

розробку і прийняття рішень (формування альтернативних варіантів, установлення термінів виконання, вибір виконавців, обробка додаткової інформації, затвердження варіанта рішення, виділення ресурсів для його реалізації);

реалізацію рішення і контроль його виконання (необхідно організаційне забезпечення рішення, тобто наявність ресурсів у розпорядженні відповідальних осіб, а також інструктивних матеріалів, інформаційне забезпечення, яке дає можливість проводити узгоджені дії усіх виконавців.

Регулювання ходу виробництва повинне відповідати наступним вимогам:

• спиратися на чітку організацію оперативного планування виробництва, безпосереднім продовженням якого воно є;

• передбачати безперервність контролю і спостереження за ходом виробництва;

• здійснювати обов'язкове швидке і чітке виконання розпоряджень керівництва;

• базуватися на чіткій відповідальності і послідовності оперативного керівництва виробництвом.

12. Основні функції і задачі диспетчерського апарата підприємства

Служба головного диспетчера виконує наступні функції:

Loading...

 
 

Цікаве