WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Шпаргалки по менеджменту - Реферат

Шпаргалки по менеджменту - Реферат

Розроблені на основі календарно-планових нормативів рухи виробництва програми випуску деталей і виробів передбачають найбільш повне використання передової техніки і технології, виробничої потужності підприємства, матеріальних і моральних стимулів підвищення продуктивності праці. При плануванні виникає потреба перебування найбільш економічних, оптимальних рішень для реалізації поставлених цілей з мінімальними витратами. Для цього використовуються економіко-математичні методи й ЕОМ, за допомогою яких виробляються різні варіанти управлінських рішень.

4.Функції управління виробництвом: координація, мотивація, контроль і регулювання виробництва

Координація здійснюється з метою забезпечення погодженої і злагодженої роботи підрозділів, які беруть участь у процесі виконання планових завдань. Функція реалізується у формі регулярного й оперативного впливу на колективи людей, зайнятих у процесі виробництва з боку лінійних керівників і функціональних служб підприємства і цехів.

Функція мотивації впливає на колектив виробничого підрозділу у формі спонукальних мотивів до ефективної праці, суспільного впливу, колективних і індивідуальних заохочувальних заходів. Зазначені форми впливу активізують роботу органів управління, підвищують ефективність усієї системи управління виробництвом.

Контроль виявляється у формі впливу на колектив людей за допомогою виявлення, узагальнення, аналізу результатів виробничої діяльності кожного підрозділу і доведення їх до керівників-виробничників і служб управління з метою підготовки відповідних рішень. Регулювання є невід'ємним від функцій координації і контролю. У ході виробництва виникають різні порушення у виконанні розроблених програм через несприятливий вплив внутрішнього чи зовнішнього середовища. У процесі регулювання вплив на колектив людей здійснюється за допомогою вживання оперативних заходів по запобіганню чи по усуненню виявлених відхилень і перебоїв у ході виробництва.

5. Система календарно-планових розрахунків і нормативів руху виробництва

Календарно-планові розрахунки (КПР) і нормативи (КПН) руху виробництва забезпечують регламентацію роботи кожної окремо й у комплексі всіх ланок виробничого процесу підприємства. Вони служать базою для формування виробничих програм по всіх основних підрозділах. КПР характерні для одиничного виготовлення виробів, визначаються по кожному виробу, що запускається знову у виробництво. КПН властиві серійному і масовому типу виробництва, є стабільними.

КПР і КПН забезпечують раціональний порядок руху предметів праці, погоджують роботу кожного цеху, ділянки і робочого місця, сприяють ритмічному ходу виробництва і тим самим підвищенню економічної ефективності роботи підприємства і його цехів, а саме:

• підвищенню продуктивності праці;

• зниженню собівартості виробів;

• підтримці на встановленому рівні незавершеного виробництва;

• прискоренню оборотності оборотних коштів і т, д.

В одиничному виробництві до КПР відносяться:

• тривалість виробничого циклу виготовлення виробу;

• календарні випередження в роботі цехів по виготовленню виробу;

• цикловий по виробу і зведений графіки виконання замовлень;

• завантаження устаткування і виробничих площ.

Для серійного виробництва характерні КПН:

• розміри партії деталей;

• періодичність їх виготовлення;

• тривалість виробничих циклів обробки партії деталей;

• розміри заділів деталей.

У масовому виробництві до КПН відносяться:

-такти потокових ліній;

-графіки режиму їх роботи;

-внутрілінійні заділи (технологічний, транспортний, оборотний, страховий);

-міжлінійні заділи (оборотний і страховий).

Для розрахунку КПН застосовуються наступні методи:

- статистичні, використовувані при визначенні норм міжопераційного часу, часу виконання контрольних операцій, розміру заділів (запасів);

-аналітичні - для розрахунку розмірів ритмів, тривалості виробничих циклів і випереджень запуску-випуску партій деталей, оборотних заділів;

- економіко-математичні - для розрахунку розмірів партій деталей, ритмів на багатопредметних потокових лініях і ін.

6. Оперативне управління виробництвом: сутність, зміст

Оперативне управління виробництвам характеризується прийняттям управлінським персоналом рішень у виробничій ситуації, яка реально складається чи склалася. У цих умовах розроблені планові завдання чи рішення керівників виробничих підрозділів повинні забезпечити строгий і чіткий у часі порядок виконання запланованих робіт. Цьому відповідає розробка оперативно-календарних планів (графіків запуску-випуску деталей) і змінно-добових завдань на рівні цехів, ділянок і робочих місць.

На міжцеховому рівні оперативне управління здійснюється для рішення принципових питань зняття, заміни запущених у виробництво виробів, включення в програму випуску нових виробів, забезпечення зовнішніх постачань комплектуючих виробів, використання внутрішніх ресурсів.

У сучасних умовах повсякденно виконувані управлінським персоналом функції по оперативному обліку, контролю й аналізу ходу виробництва є основою для вироблення варіантів регулюючих впливів на хід виробництва Звідси, оперативне управління виробництвом здійснюється на основі безупинного спостереження за ходом виробництва, здійснюючи цілеспрямований вплив на колективи цехів, ділянок, робочих для забезпечення виконання затверджених виробничих програм.

Це досягається:

  • строгим розподілом робіт на короткі періоди часу в цехах, на виробничих ділянках - у подетальному і вузловому розрізах, для робочих місць - у подетально-поопераційному виді;

  • чіткою організацією збору й обробки інформації про хід виробництва;

  • комплексним використанням засобів обчислювальної техніки для підготовки варіантів управлінських рішень;

  • повсякденним аналізом і володінням з боку управлінського персоналу виробничою ситуацією в кожній ланці підприємства;

  • своєчасним прийняттям рішень і організацією роботи з попередження порушень у ході виробництва або для швидкого його відновлення у випадку відхилення від запланованої траєкторії розвитку.

7. Організація роботи з виконання виробничих програм і завдань

Під організацією роботи як функції управління виробництвом розуміється сукупність заходів, зв'язаних з регламентацією дій управлінського персоналу фірми по своєчасному і високоякісному матеріально-технічному забезпеченню роботи цехів, мобілізацією наявних ресурсів і резервів, а також їх перерозподілу для виконання програм.

Основна мета організації робіт полягає в забезпеченні запуску виробів у виробництво всіма необхідними матеріалами і наступному спостереженні за рухом деталей по ходу їх виготовлення. При цьому керуються схемою руху матеріальних потоків на підприємстві, що погоджує в просторі і часі передачу матеріалів, заготівок у кожний з цехів на підставі встановленого технологічного маршруту.

На міжцеховому рівні управління виробництвом конкретна організація роботи цехів націлена на:

-забезпечення цехів конструкторською і технологічною документацією;

-своєчасну видачу виробничих програм і завдань;

-забезпечення цехів сировиною, матеріалами, комплектуючими виробами, напівфабрикатами;

-організацію своєчасної подачі в цехи інструмента і пристосувань;

-забезпечення своєчасного ремонту устаткування відповідно до графіку планово-попереджувальних ремонтів, транспортного міжцехового обслуговування.

3. У процесі підготовки і проведення робіт необхідно керуватися інформацією:

-про хід виконання завдань виробничої програми основними цехами, інструментальними і ремонтно- механічними цехами, складами постачання;

-про повне завершення цехами запланованих робіт;

-про вжиті заходи по регулюванню і маневруванню резервами підприємства при відхиленнях від наміченого ходу робіт.

В цехах функція організації реалізується на виробничих ділянках майстром і планувальником, які повинні забезпечувати своєчасну підготовку й ефективне виконання робіт кожним робітником за принципом - коли, хто і як повинний їх виконати. Це досягається раціональною організацією обслуговування робочих місць (інструктажем, документацією, забезпеченням матеріалами, налагодженням, ремонтом і ін.). Варто так розподіляти роботу, щоб:

- не руйнувати неформальні групи, якщо вони не наносять збитку, щоб робітники могли спілкуватися, почували дух єдиної команди;

-створювати умови для соціальної активності працюючих;

- забезпечувати їм позитивний зворотний зв'язок з керівництвом;

-давати робітникам таку роботу, щоб вона жадала від них повної віддачі;

Loading...

 
 

Цікаве