WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Шпаргалки по менеджменту - Реферат

Шпаргалки по менеджменту - Реферат

3

Шпаргалки по менеджменту

Тема 1. Поняття та сутність менеджменту

План

  1. Менеджмент як система наукових знань

  2. Діяльність менеджера та вимоги до особистості сучасного менеджера

  3. Організація, мета її діяльності та критерії успіху

  4. Наукові основи менеджменту, виникнення та еволюція науки управління

  5. Загальна характеристика сучасних інтегрованих підходів до менеджменту

1. Менеджмент як система наукових знань

Менеджмент (управління) існував у яких-небудь формах завжди там, де люди працювали групами. Три сфери застосування управління:

– політична - встановлення і підтримка порядку в групах;

– економічна - пошук, виробництво і розподіл ресурсів;

– оборонна - захист від ворогів.

I-й історичний період (до XVIII століття) - нагромадження досвіду управління.

II-й історичний період (1776-1890) - індустріальний період. Роботи А.Сміта (державне управління), Р.Оуена (гуманізація виробництва) і інші. Виникнення фабрик як первинного типу виробництва і необхідність забезпечення роботою великих груп людей.

III-й історичний період - період систематизації. Формування науки про управління.

Сутність управління – встановлення і підтримка узгодженості взаємодії людей, що беруть участь у єдиному процесі.

Управління – це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформувати і досягти цілей організації.

Саме поняття "менеджмент" походить від англійського " to manage", що в перекладі на українську означає управляти, керувати, завідувати.

Менеджмент є управлінням об'єктом підприємницької діяльності (поняття більш вузьке порівняно з управлінням) і означає :

-орієнтацію фірми на попит і потреби ринку;

-прагнення до підвищення ефективності виробництва;

-господарську самостійність, свободу у прийнятті рішень;

-постійне коректування цілей і програм у залежності від стану ринку;

-кінцевий результат діяльності виявляється на ринку в процесі обміну;

-необхідність використання сучасної техніки при прийнятті рішень.

Управління застосовне:

-до різних видів людської діяльності (управління автомобілем);

-до різних сфер діяльності (управління в біологічних системах, управління державою);

-до органів управління (підрозділами в державних і громадських організаціях).

Менеджмент – це: 1) галузь людських знань, 2) сфера прийняття управлінських рішень, 3) орган управління.

Суть менеджменту найчастіше розглядається як сукупність діяльності, пов'язаної з керівництвом людьми, використанням їх праці, інтелектуальних здібностей, мотивів із визначенням цілей і завдань бізнесу, створенням механізму управління, розробкою планів, формулюванням відповідних правил і процедур, визначенням не лише того, що і коли робити, а й як саме і хто виконуватиме намічене.

На думку спеціалістів з менеджменту, його складовими є теорія керівництва, мистецтво управління і практичний досвід управління. М. можна розглядати як систему (єдине ціле), що складається з частин (елементів).

Такими частинами є:

-мета і принципи менеджменту; -функції управління; -методи менеджменту; -кадри менеджерів; -структура управління бізнесом; -техніка і технологія управління;-інформація в менеджменті.

Основне завдання менеджменту — зробити людей здатними до спільних дій постановкою єдиних цілей, наділенням цінностями, правильною структурою організації, вихованням необхідних трудових навичок і забезпеченням професійного розвитку. Для цього використовуються різні засоби:

1) повноваження і влада;

2) уміння управляти;

3) управлінський механізм і структури;

4) процедури технології управління;

5) людські системи управління, побудовані на відносинах субординації.

В залежності від сфери дії, виділяються різні види менеджменту.: загальний, або адміністративний менеджмент, галузевий, організаційний, функціональний, підприємницький, міжнародний та інші.

2. Діяльність менеджера та вимоги до особистості сучасного менеджера

Одна з проблем управління - підвищення результативності праці менеджерів. Розв'язується ця проблема насамперед на основі поділу праці менеджерів, тобто спеціалізації їх на виконанні певних видів діяльності, розмежуванні повноважень, прав і сфер відповідальності.

Види поділу праці менеджерів:

-функціональний поділ праці. Поділ ґрунтується на формуванні груп працівників управління, що виконують однакові функції менеджменту (планування, організацію, координування, мотивацію, контроль). Відповідно, в апараті управління є фахівці, що займаються своїми конкретними питаннями.

-структурний поділ управлінської праці виходить з таких характеристик керованого об'єкта, як організаційна структура, масштаби, сфери діяльності, галузева, територіальна специфіка. У силу розмаїтості факторів, що впливають на структурний поділ праці, він є специфічним для кожної організації. Можна виділити загальні риси, що стосуються вертикального і горизонтального поділу праці менеджерів.

-вертикальнийподіл праці побудовано на виділенні трьох рівнів управління – низового, середнього і вищого.

До низового рівня відносяться менеджери, що мають у своєму підпорядкуванні працівників переважно виконавської праці. Здійснюють управління такими первинними підрозділами, як бригади, зміни, дільниці.

Середній рівень (50 - 60% загальної чисельності управлінського персоналу) включає менеджерів, відповідальних за хід виробничого процесу в підрозділах. Сюди входять менеджери штабних і функціональних служб апарату управління фірми, її філій, відділень, а також керівництво допоміжних і обслуговуючих виробництв, цільових програм і проектів.

Вищий рівень (3 - 7 %) – адміністрація підприємства, що здійснює загальне стратегічне управління організацією, її функціональними і виробничо-господарськими комплексами.

-горизонтальний поділ праці менеджерів по функціях.

-технологічний і професійно-кваліфікаційний поділ праці. Враховує види і складність виконуваних робіт.

Наука управління містить у собі: економічну теорію ( макро-, мікроекономіку ); економіку й організацію виробництва;психологію управління; загальну теорію управління. Використовує науки: дослідження операцій, кібернетику, загальну теорію систем, системний аналіз, системотехніка, і т.д.

У теорії менеджменту існують такі школи управління:

-Класична (традиційна) школа управління: робітник рекомендувався як знаряддя праці з метою максимизації прибутку;

-"Доктрина людських відношень" (30-40 р.). Враховуються психологічні чинники робітника, його почуття, емоції, взаємовідносини з колективом. У цьому стали вбачати резерви продуктивності праці;

-"Емпірична школа управління". Грунтувалася на практиці управління. Представники – значні бізнесмени, менеджери, що одержали визначений результат у своїй діяльності;

-"Школа соціальних систем". Увага акцентується на взаємовідносинах людини в колективі. Досліджується процес формування робочих груп оптимальної чисельності. Досліджується кореляція - статистичний зв'язок між етнічними, психологічними, віковими, статевими чинниками і продуктивністю праці;

-"Нова школа управління" характеризується впровадженням математичних методів в управління економікою.

Розуміння менеджменту якмистецтва управління ґрунтується на тім, що організації – це складні соціально-технічні системи, на функціонування яких впливають численні фактори зовнішнього і внутрішнього середовища. Мистецтво менеджера полягає в тому, щоб при зміні зовнішніх чинників одержати заздалегідь запланований результат. Важливо, щоб мета була конкретною у кількісному виразі.

Персонал організацій є головним фактором, врахування якого вимагає не тільки використання наукового підходу, але і мистецтва його застосування в конкретних ситуаціях. Менеджмент спирається на теорію і практику управління, але є більше мистецтвом, чим знанням, тому що являє собою перш за все спосіб використання знань у конкретних раціональних формах і модифікаціях, чим саме знання, якому можна навчитися тільки через досвід і яким у досконалості опановують люди, що мають талант.

Основні ролі, виконувані сучасними менеджерами:

1. Міжособистісні ролі. Менеджер – символ влади, до обов'язків якого входить виконання звичайних обов'язків соціального та правового характеру. До міжособистісних належать такі ролі менеджерів:

- голова, (або головний керівник), тобто його діяльність полягає в проведенні церемоній, зустрічі гостей, підписанні юридичних документів. - лідер (керівництво і мотивація підлеглих, навчання, консультації, комунікація з працівниками). -зв'язуюча ланка (підтримка інформаційних зв'язків, пошта, телефонні розмови, зустрічі).

Loading...

 
 

Цікаве