WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Стратегічний контролінг на підприємстві - Реферат

Стратегічний контролінг на підприємстві - Реферат

4. Класифікація об'єктів контролінгу

Одним з важливіших завдань контролінгу управління прибутком підприємства, а тому в центрі уваги перш за все знаходиться затрати на виробництва, їх види, місця виникнення. Принципи управління ними.

Важливою ланкою в цьому є класифікація затрат як засобу для вирішення питань управління.

Приймаючи рішення. Керівник повинне чітко уявити його наслідки. В контролінгу всі затрати діляться на:

  • релевантні;

  • безповоротні.

До релевантних (суттєвих) можна віднести тільки такі майбутні затрати, які змінюються в результаті прийнятого конкретного управлінського рішення.

Безповоротними є затрати минулих періодів, що не є суттєвими для прийняття управлінських рішень.

Релевантними для прийняття рішень є альтернативні затрати, а також упущена вигода підприємства.

Метою класифікації затрат є виділення із загальної маси релевантної частини, тобто такої частини на яку можна вплинути в даний момент.

Тому спосіб класифікації буде залежати від конкретного завдання, яке стоїть перед керівником.

В загальному обсязі витрати можуть ділитись по наступних категоріях:

  1. по динаміці відносно обсягу випуску продукції.

До них відносяться:

  • постійні (управління витрати)

  • змінні (сировина, з/п)

  • змішані (електроенергія)

  1. по можливості віднесення затрат на конкретний об'єкт калькуляції.

  • прямі (сировина, з/п, відрахування)

  • непрямі (за вироб., за госп.витрати).

  1. по ступеню регуляції.

  • повністю регулюємі (сировина)

  • частково регулюємі (втрати на рекламу)

  • слаборегулюємі (затрати на виробництво продукції)

Залежність затрат від обсягу випуску продукції може бути як:

  • лінійною

  • нелінійною

Для виявлення характеру і параметрів цієї залежності використовуються наступні методи:

  1. інженерний метод

  2. метод найменших квадратів

  3. метод візуального контролю

Інженерний метод полягає в тому, що на кожну статтю затрат виходячи із технології необхідності встановлюються нормативи в кількісному і вартісному виразах.

Метод найменших квадратів передбачає використання в управлінні забезпечення матеріальними ресурсами постійних і змінних затрат.

Постійні затрати не залежать від обсягів виробництва.

Залежність змінних затрат можна записати у вигляді лінійної функції.

У= а1 х Х, де

У – загальний обсяг змінних витрат

а1 – коефіцієнт пропорційності або величина змінних затрат на одиницю випуску.

Х – обсяг випуску продукції.

При використанні метода найменших квадратів можуть виникнути наступні проблеми:

  1. недостатня кількість статистичної інформації для визначення величин витрат.

  2. інформаційні процеси.

  3. неточність вихідних даних.

Метод візуального контролю це спов-ки за кількістю, якістю ресурсів.

2. Роль діагностування в управлінні підприємством

Діагностика фінансового стану підприємства визвана тим, що підприємство не може вести справи не маючи уявлення про співвідношення доходів та витрат не знаючи факторів. Що дозволяють підвищувати доходи.

Основною метою діагностування фінансово-господарського стану підприємства є:

  1. об'єктивна оцінка результатів комерційної діяльності комплексне виявлення використаних резервів; їх мобілізація для підвищення економічно ефективності виробництва в майбутніх планових періодах.

  2. постійний контроль раціональності функціонування господарських систем за виконання бюджетів процесами виробництва і реалізації продукції.

  3. прогнозування господарської діяльності, наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.

На сучасному етапі розвитку виробництва діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства складається:

  1. із аналізу обґрунтування і виконання бюджетів.

  2. із порівняльного аналізу маркетингових заходів.

  3. із аналізу можливості виробництва і збуту.

  4. виявлення внутрішніх і загальноекономічних ситуацій, що впливають на виробництво і збут.

  5. із аналізу постачальників сировини і комплектуючих.

  6. із аналізу конкретних споживачів і оцінки якості їх товарів.

  7. із аналізу затрат живої і здешевленої праці з необхідною деталізацією.

  8. із аналізу кінцевих фінансових результатів, виробничої та маркетингової діяльності.

  9. із аналізу комерційного ризику із врахуванням впливу коліт-х демографічних, структурно-організаційних та ін. факторів.

5. Інструменти контролінгу

Основна мета функціонування контроллінгу на підприємстві полягає в систематичному зборі необхідної для аналізу інформації, її обробці і підготовці для керівника. Досягнення цієї мети можливе за допомогою формування основного інструментарію контроллінгу. Запропоноване Анташовим В. підрозділ інструментів контроллінгу на технологію отримання управлінської інформації і аналітичні розрахунки, покладемо в основу побудови моделі структури інструментарію контроллінгу.

Інструментарій оперативного контроллінгу

Технологія отримання управлінської інформації і ухвалення рішень

Аналітичні (фінансово-економічні розрахунки, орієнтовані на ухвалення управлінських рішень)

Використання методу "директкост"(сум покриття)

Аналіз точки беззбитковості

Формування основних підконтрольних показників

Аналіз результатів по відхиленнях

Визначення взаємозв'язків і залежностей між показниками: об'єм виробництва, витрати, прибуток

Бюджетування

Моделювання

Регулювання

Ціноутворення

Рис.1. Модель структури інструментарію

оперативного контроллінгу

Основними і найважливішими елементами інструментарію контроллінгу є наступне: бюджетування, формування основних підконтрольних показників ефективного управління підприємством, визначення ступеня дії виниклих відхилень на величину алгоритму "витрати - прибуток".

6. Застосування різних типів бюджетування

Невід'ємною умовою успішного функціонування контроллінгу на підприємстві є розробка бюджетів, їх аналіз і контроль. В умовах ринку ця проблема є найбільш актуальна, оскільки зовнішні умови, що постійно змінюються, вимагають гнучкого планування, що дозволяє майстерно маніпулювати ресурсами і витратами підприємства з метою витягання максимального прибутку. Планування випливає з необхідності узгоджувати сьогоднішні рішення про те, що повинно відбутися в майбутньому і означає спробу формування майбутнього розвитку підприємства. Виходячи з цього, позначимо планування як процес здійснення господарсько – організаційної функції керівництва підприємства, спрямованої на перспективний розвиток.

Б'юджет (англ. Budget – буквально сумка) – це план діяльності підприємства або підрозділу в кількісному виразі, це фінансові плани на конкретний період, узгоджені з виробничою діяльністю фірми, це вираз бажаного стану, того, що ми хочемо.

З вищенаведеного можна зробити висновок про те, що основою функціонування і розвитку підприємства служить система б'юджетів, яка дозволяє насамперед оцінити ефективність управлінських рішень, максимальним чином розподілити ресурси і порівняти витрати при розробці концепції ведення бізнесу.

Б'юджетування можна визначити як процес вироблення оптимальних напрямів використання доходів і формування витрат підприємства в ході здійснення його фінансово – господарської діяльності і розрахований на певний період часу. При цьому б'юджетування охоплює розробку б'юджетів, організацію його здійснення і контроль за його виконанням.

Для того, щоб реалізувати головну мету контроллінгу, необхідно вимірювати інформаційні параметри прибутку підприємства, дозволяючи взнати міру досягнення певної мети. Орієнтація на конкретні цілі повинна відбуватися при розробці б'юджетів. Від цього залежить якість б'юджетування і повнота включення всіх ресурсів і витрат з метою отримання бази порівняння з фактичними показниками, що, у свою чергу, дає можливість оцінки відповідності бажаної і дійсної. Визначення логіки і вивчення методики, зумовило необхідність розробки етапів програмування цілей, які б якнайповніші розкривали організаційну структуру б'юджетування і вимоги що пред'являються до нього.

Необхідно відзначити що вказані етапи програмування цілей слід застосовувати як на рівні підприємства в цілому, так і на рівні структурних підрозділів, оскільки злагодженість роботи всього підприємства залежить від проникнення і розуміння планів і б'юджетів менеджерами структурних підрозділів.

Досягнення поставлених цілей можливе при допомозі:

 засобів комунікації, які визначаються як взаємозв'язки адміністративного і виробничого характеру, дозволяючи представити прогнозовані результати різних сфер фінансово – господарської діяльності підприємства (виробництва, реалізації продукції, управління фінансовими потоками);

 засобів координації, які виражаються в узгодженні дій по здійсненню фінансово-господарської діяльності різними підрозділами підприємства;

Loading...

 
 

Цікаве