WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Стратегічний контролінг на підприємстві - Реферат

Стратегічний контролінг на підприємстві - Реферат

РЕФЕРАТ

на тему:

Стратегічний контролінг на підприємстві

План:

  1. Концептуальні основи стратегічного контролінгу

  2. Мета й об'єкти стратегічного контролінга

  3. Характеристика напрямків аналізу в системі стратегічного контролінга

  4. Класифікація об'єктів контролінгу

  5. Роль діагностування в управлінні підприємством

  6. Інструменти контролінгу

  7. Застосування різних типів бюджетування

1. Концептуальні основи стратегічного контролінгу

В умовах становлення ринкових відносин будь-яке підприємство поза залежністю від форми власності стає економічно і юридично самостійним. Таке положення підприємства як суб'єкта ринкових відносин визначає об'єктивний процес зростання ролі і значення функцій керування: вони наповняються новим змістом. У цьому зв'язку особливо актуальним є рішення питань вивчення сутності стратегічного контролінгу і визначення його місця в системі керування підприємством.

Слід зазначити, що дотепер не існує чіткого визначення стратегічного контролінга. Одні фахівці розглядають його як "...надання інформації, що забезпечує підтримку прийняттю в організації стратегічних рішень" , інші — як "...спосіб аналізу фінансової інформації про ринки продукції компанії, витрати суперників, структури витрат і відстеження стратегії підприємства і стратегії суперників на цих ринках протягом декількох звітних періодів" .

Відсутність погодженості вчених у трактуванні поняття "стратегічний контролінг" ставить перед необхідністю формування основних напрямків, що характеризують систему стратегічного контролінга. До них відносяться:

* пошук інформації за межами підприємства (зовнішньої) про конкурентів і її аналіз;

* визначення залежності між стратегічною позицією, обраною компанією, і очікуваним застосуванням внутрішньої звітності підприємства з погляду стратегічного позиціонування;

* одержання конкурентної переваги за рахунок аналізу способів скорочення витрат і ланцюжку цінності й оптимізації факторів витрат.

Для формування концептуальних основ стратегічного контролінга візьмемо за основу твердження, що стратегічний контролінг — це визначений спосіб відображення фінансових і облікових проблем підприємства [32, с. 52]. Стратегічний контролінг фіксується на визначених ключових елементах діяльності підприємства, що дозволяє створювати економічні цінності. Цей процес можна представити у виді моделі "С-цикла". Сутність моделі полягає в тому, що вона концентрується на чотирьох основних елементах стратегічного контролінга: зобов'язаннях, потенційних можливостях, витратах і контролі.

Слід зазначити, що теорія стратегічного контролінга зосереджує увагу на зобов'язаннях підприємства й альтернативних можливостей. Їхня конкретизація полягає в наступному.

1) Підприємства беруть на себе ряд ділових зобов'язань, що у результаті приводять до обміну економічними цінностями за допомогою ділових операцій.

Ефект від аналізу подібного роду зобов'язань полягає в тім, що стає зрозумілим, як змінюються ціни на підприємстві за визначений період часу, а також ступінь схильності підприємства ризику.

Проблема полягає в тому, щоб проаналізувати й оцінити фінансові наслідки прийнятих зобов'язань.

2) Менеджери є агентами різних зацікавлених груп (особливо власників підприємства). Вони не завжди виконують зобов'язання відповідно до прийнятої стратегії підприємства або найбільш ефективним способом. Крім того, право висновку зобов'язань розподіляється по різних рівнях менеджменту й у деяких випадках делегується окремим обличчями чи фірмами поза даними підприємством.

Це викликає необхідність контролю як між посередниками (обличчями, зацікавленими в роботі підприємства) і керівництвом, так і між керівниками різних рівнів керування.

3) Зобов'язання приводять до змін цінностей усередині підприємства, що реалізуються в матеріальній формі у виді грошових потоків. Готівка - первинний ресурс будь-якого підприємства, іншими словами, - ресурс, на якому базуються всі інші ресурси підприємства.

Розуміння механізму руху грошових потоків є основою рішення проблеми благополуччя підприємства і його процвітань.

4) Зобов'язання беруть на себе керівники, що мають право на керування потенціалом підприємства.

Проблема керівництва складається в правильному визначенні цього потенціалу, підвищенні його рівня і прийнятті рішень про його найбільш ефективне використання.

На мал. 1. представлений "С-цикл", що дозволяє підтримувати підприємство в стійкому стані і нарощувати його потенціал.

Рис. 1. "С-цикл" [32, с. 547]

У свою чергу, потенціал підприємства визначає діапазон альтернативних можливостей, що може використовувати підприємство. Однак варто врахувати, що для ухвалення рішення про їхнє використання потрібно визначити, чи приведуть прийняті зобов'язання до збільшення грошової маси. Після прийняття такого роду рішень необхідно контролювати й аналізувати наслідку (у залежності від чи успіху невдачі). Тим самим створюються умови для наступного збільшення потенціалу.

Отже, стратегічний контролінг можна визначити як фінансовий аналіз проблем, зв'язаних з чотирма факторами: зобов'язаннями, контролем, грошовими потоками (витратами) і потенціалом підприємства.

Не можна не відзначити, що сьогоднішні економічні проблеми мають специфічні форми прояву. Як свідчить світова практика, неминучим проявом будь-якого сучасного ринку, що використовує неспроможність як ринковий інструмент перерозподілу капіталу, є банкрутство. Подібного роду кризові явища в економіці господарських систем визначені самою сутністю підприємництва, що завжди сполучено з невизначеністю досягнення кінцевих результатів, а виходить, і з ризиком утрат.

2. Мета й об'єкти стратегічного контролінгу

Стратегічний контролінг повинний забезпечувати керівництво підприємства й інших користувачів значимою інформацією про стратегію підприємства (зміні поточних показників у стратегічному положенні). Так, з погляду стратегічного контролінга, такий показник, як прибуток, розглядається не як внутрішній показник, що характеризує результат діяльності підприємства, а як зовнішній показник (результат), що характеризує положення підприємства стосовно існуючого і можливим конкурентів.

Отже, метою стратегічного контролінга є формування інформації про можливі пріоритетні напрямки розвитку стратегії бізнесу підприємства шляхом виявлення причинно-наслідкових зв'язків при зіставленні даних про витрати, ціни, попит, фінансовому положенні й інших з аналогічними даними конкурентів, а також уживання заходів по регулюванню виниклих відхилень і оптимізації співвідношення "витрати -прибуток".

Вищевикладене визначає об'єкти стратегічного контролінга. До них відносяться відносні дані (порівнянні з даними конкурентів) про витрати, ціни, попит, фінансовому положенні, як у масштабі структурних підрозділів підприємства, так і. підприємства в цілому.

Етапи процесу нагромадження інформації в системі стратегічного контролінга

Вивчення сутності стратегічного контролінга ставить перед необхідністю дослідження структури і складу процесу нагромадження інформації в системі стратегічного керування. Цей процес складається з наступних етапів (мал. 14.2).

Етап реалізації стратегічного аналізу (1 етап) припускає визначення:

  • мета підприємства;

  • зовнішніх умов роботи підприємства для виявлення можливостей ризиків і потенційних можливостей;

  • ресурсів підприємства для з'ясування його сильних і слабких сторін;

  • організаційної структури підприємства.

Рис. 2. Етапи нагромадження інформації (стратегічний контролінг) у системі стратегічного керування

Критерії оцінки вибору альтернатив

Для ухвалення стратегічного рішення необхідно сформувати спектр можливих альтернатив, при цьому найбільш складною ділянкою роботи є вибір альтернатив (2 етап) з погляду придатності у відповідності зі стратегічним положенням, що займає підприємство. Не вдаючись у глибинну суть кожного з підходів до вибору існуючих альтернатив, відзначимо критерії оцінки, що цілком підходять до кожного з підходів. До них відносяться:

* Відповідність.

Цей критерій характеризує:

- відповідність того чи іншого альтернативного варіанта сформованому фінансовому стану підприємства;

- ступінь впливу сильних і слабких сторін підприємства;

- ступінь використання підприємством всіх існуючих можливостей, усунення недоліків і усунення (зниження) ризиків.

* Виконуваність.

Цей критерій припускає визначення: чи розташовує підприємство необхідними ресурсами для реалізації чи стратегії ресурсний потенціал є недостатнім.

* Прийнятність.

Критерій характеризує прийнятність того чи іншого альтернативного варіанта стратегії для менеджерів (посадових осіб), у компетенції яких — прийняття управлінських рішень.

Процес реалізації стратегії (3 етап) включає кілька елементів:

* планування ресурсів (трудових, фінансових, матеріальних і ін.);

* структура підприємства (функціональна, лінійна, цехова і т.д.);

* контроль, спрямований на забезпечення успішної реалізації стратегії, що містить у собі, поряд з основними системами, систему винагороди, рівень організаційної культури, самоконтроль;

* середовище підприємства (тенденції, події й об'єктивні фактори, не контрольовані підприємством).

Реалізація четвертого етапу (оцінка) припускає визначення економічного ефекту підприємства від впровадження в практичну діяльність обраного альтернативного варіанта. Так відбувається рух (кругообіг) інформації стратегічного характеру в контурі системи стратегічного керування.

Роль і місце аналізу в системі стратегічного контролінга

Якщо розглядати стратегічний контролінг як "спосіб аналізу власного бізнесу і бізнесу суперників, що застосовується при розробці і відстеженні стратегії власного бізнесу" [13, с. 861], то застосування методик аналізу для оцінки ефективності роботи підприємства, правильності складання бюджетів займає одне з центральних місць у загальній стратегії ведення бізнесу.

Loading...

 
 

Цікаве