WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Організація служб управління в системі управління підприємства (на прикладі підприємства) - Курсова робота

Організація служб управління в системі управління підприємства (на прикладі підприємства) - Курсова робота

Інженерно-технічна служба вносить вагомий внесок у функціонування роботи підприємтсва. Адже, якщо у господарстві не буде повністю підготовлена техніка до проведення польових робіт, то господарство не зможе виконати ці роботи у обгрунтовані строки і як наслідок того, втратить певні перспективи для отримання великих валових зборів сільськогосподарської продукції.

2.3. Розподіл функцій між працівниками служби

Розподіл функцій між працівниками апарату управління – це досить складний і динамічний процес. Адже необхідно чітко обгрунтуваки коло тих функцій, що буде виконувати кожен працівник для запобігання дублюванню цих функцій і для того, щоб уникнути дублювання цих функцій кожним працівником.

До складу функцій головного агронома входить:

  • Забезпечення господарсва насіннєвим матеріалом, а також догляд і своєчасний обробіток насіння власного виробництва та забезпечення ефективного його зберігання

  • Обгрунтування і складання плану проведення польових робіт на посівах підприємства

  • Догляд і своєчасний обробіток посівів, запровадження засобів захисту рослин від шуідливих організмів та бур'янів

  • Обгрунтування та забезпечення господарства необхідними добривами для ефективного виробництва продукції рослинництва

  • Складання науково-обгрунтованих сівозмін для запровадження їх на практиці у господарстві

  • Постійний нагляд за посівами, обгрунтування норм висіву насіння та доз внесення мінеральних дробрив.

До числа функцій завідувач машино-тракторним парком відносять у підприємстві:

  • Формування складу машино-тракторного парку і підтримання його у справному стані

  • Складання планів проведення поточних і капітальних ремонтів машино-тракторного парку і затверджує їх із завідувачем ремонтною майстернею

  • Забезпечує наявність комплектуючих деталей для усунення неполадок манино-тракторного парку

  • Проведення іструктажів по охороні праці і технічному обслуговуванні агрегатів

  • Здійснює контроль та нагляд за роботою працівників служби

  • Контролює наявність та здійснює нормування витрат пального для кожного виду сільськогосподарської техніки, що є наявна у господарстві

  • Проведення оновлення машино-тракторного парку

  • Здійснює направлення на підвищення кваліфікації обслуговуючого персоналу

Ще однією особою, що здійснює управління у системі управління підприємством у ТОВ "Металіст" є завідувач ремонетною майтернею. До числа його компетенції входять такі функції:

  • Відповідає за наявність відповвідних запчастин на складах для проведення ремонтних робіт

  • Забезпечує наявність необхідних інструментів і пристроїв для проведення ремонтних робіт

  • Здійснює контроль за працівниками, що виконують ремонтні роботи

  • Проводить інструктажі про проведення ремонт них робіт для водіїв та механізаторів

  • Формує резерв автомобілів для проведення евакуаційних робіт

  • Здійснює планування днів проведення санітарно-технічного обслуговування техніки ггосподарства.

Всі ці функції входять до компетенції віджповідного працівника. Знаючи кожен свої функції, працівники апарату управління повинні їх дотримуватися і виконувати. Розподіл функцій дасть можливість керівникові визначити при потребі чи при надзвичайній ситуації, хто припустився помилки при виконанні своїх функцій та зможе покарати винного.

2.4. Система взаємовідносин служби з іншими підрозділами

Взаємовідносини служб управління з іншими функціональними службами підприємства – процес безперервний. Адже у процесі своєї роботи на підприємстві не можлива діяльність лише якоїсь однієї служби управління, так, як існує ціла низка завдань і функцій, які не можуть виконувати тільки окремі ососби. Розглянемо систему взаємовідносин служб управління у системі управління підприємством на прикладі ТОВ "Металіст".

Так, агрономічна та інженерно-технічна служби управління тісно взаємодіють між собою. Саме інженерно-технічна служба здійснює всі польові роботи чи транспортні роботи за дапомогою техніки та автомобілів, які є невід'ємною частиною діяльності всього підпариємства. Діяльність агрономічної та інженерно-технічної служби контролюється директором підприємства, який видає накази і розпорядження про діяльність цих служд, затверджує проведення комплексу агротехнічних заходів у підприємстві та захади по поліпшенню стану машино-таркторного парку.

Агрономічна служба підприємства взаємодіє також з бригадиром тракторної та рільничої бригади. Адже агрономічна служба здійснює розподіл проведення різних робіт на полях, які забезпечують виконання працівники бригад. Саме на агронгмічній службі лежить завдання провести плануванння і чіткий розподіл працівників та забехпечення їх роботою так, щоб виконувати всі масштаби робіт у ті строки, які є науково обгрунтованими.

Інженерно-технічна служба на підприємтсві також не функціонує однобічно, а входить у взаємовідносини з іншими функціональними підрозділами. Так, інженерно-технічна служба здійснює постійну діяльність з бухгалтерською службою. Адже саме на проведення комплексу робіт для підтримання машино-тракторного парку в справному стані необхідні кошти, які видає бухгалтер. Інженерно-технічна служба разом з бухгалтерською здійснює розробку нормативів виконання робіт, витрат пального та нормування праці працівників на польових та інших роботах. Інженерно-технічна служба забезпечує обслуговування також і допоміжних галузей підприємтсва. Так, вона надає і здійснює розподіл техніки, яка буде необхідна на току при збиранні урожаю, здійснює контроль за її діяльністю.

Тобто, всі галузі підприємства є взаємозалежними та функціонують у сфері горизонтальних зв'язків. Адже керівництво та розподіл здійснюють керівники одного рівня управління.

2.5. Оцінка роботи служби підприємства

Управлінська праця відноситься до найбільш складних видів людської діяльності, і її оцінка не завжди може бути зроблена прямим шляхом через відсутність формалізованих результатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому для виміру її ефективності часто застосовуються непрямі методи.

На практиці при оцінці ефективності праці працівників управління широко застосовуване поняття "економічна ефективність управлінської праці" є більш вузьким поняттям, тому що являє собою тільки економію живої й уречевленої праці, яка одержується в сфері управління матеріальним виробництвом за рахунок оптимізації і раціоналізації управлінської діяльності.

Критерієм оцінки ефективності праці працівників апарату управління є також соціальна ефективність, що через відсутність кількісних вимірників визначається головним чином якісними показниками. Критерій же економічної ефективності управлінської праці дає можливість кількісно виміри™ ефективність праці в апараті управління. Тому він знайшов більше практичне застосування.

Для визначення ефективності праці управлінського персоналу необхідно встановити критерії і показники, за якими проводиться оцінка. Під критеріями розуміють найбільш загальну кількісну характеристику результатів управлінської праці. Окремі результати діяльності апарату управління є показниками управлінської праці. Вони носять підлеглий характер стосовно критерію і є основою при його визначенні. Таким чином, сукупність показників праці і буде виражати критерій оцінки.Для визначення економічної ефективності управлінської праці використовуються різні способи: за показниками підприємства, організації і функціонуванню праці управлінського персоналу, обсягу переданої інформації; за якістю і швидкістю прийнятих рішень; за виконанням функцій управлінських ланок.[24]

До показників, що характеризують працю в сфері управління, відносяться: зниження трудомісткості обробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління. Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показники в сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обгрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не вимірюються чи узагалі вимірюються неповно.

У сфері впливу управлінської праці на виробництво показники, які кількісно вимірювані, є: приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; зниження фондомісткості; збільшення фондовіддачі; прискорення оборотності оборотних коштів; збільшення рентабельності виробництва; зменшення невиробничих витрат; зниження трудомісткості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва; зниження собівартості продукції; економія заробітної плати; зменшення втрат робочого часу; підвищення культури виробництва; підвищення рівня організаційної роботи; поліпшення умов праці; підвищення якості продукції; підвищення кваліфікації виробничого персоналу; зростання технічного рівня оснащення виробництва.

Loading...

 
 

Цікаве